Газета АКБ Промінвестбанк, Центральної Ради профспілки
працівників Промінвестбанку, Партії національно-економічного розвитку
України.
Тридцять вісім жертв повені
Україна переживає наслідки небаченого стихійного лиха – 38 людей загинули і пропали безвісти наприкінці липня під час повені у західних регіонах. Злива вивела річки з берегів, підтопивши 767 населених пунктів, пошкодивши сотні мостів, шляхи та дамби.
– За нашими спостереженнями, за останні 200 років подібних паводків не було, – запевнив міністр МНС України Володимир Шандра.
Найбільше постраждала Івано-Франківщина: загинули і пропали 24 особи і понад 8 тис. були евакуйовані. Приміром, горяни Верховинського району 9 днів були без продовольства, відрізані від доріг. Загалом, сотні західноукраїнських сіл залишилися без електрики і зв’язку.
МНС оголошувало про штормове попередження на 24 – 25 липня. Проте на адресу рятувальників чимало звинувачень у неналежному оповіщенні громадян, відсутності злагодженості у діях міністерств і відомств.
Вкотре порушено питання вирубки лісів, що, мовляв, і призвело до катастрофи. За словами деяких політиків і екологів, Польща, Словаччина і Румунія усвідомили небезпеку, припинивши видалення дерев у Татрах і Карпатах. Натомість, українські народні депутати після масштабних повеней кількарічної давнини на Закарпатті так і не спромоглися на відповідний законопроект. У парламенті апелюють: ще 2000-го року накладено 10-літній мораторій на промислове вирубування лісу на схилах Карпат, проте досі не відновилися зелені насадження після масового знищення в 90-х.
Фахівці стверджують, що повінь також і від недотримання режиму природоохоронних зон при використанні земель та забудови прибережної території. Санепідеміологи не виключають спалаху сибірської язви, а аграрії бідкаються – стихія нанесла шкоди врожаю.
Допомогти Україні в подоланні наслідків катастрофи викликалися, зокрема, Росія, Польща, ЄС, НАТО. Назустріч постраждалим пішли українські відомства, організації, рядові громадяни.
Скликана на спеціальну сесію Верховна Рада затвердила указ Президента про оголошення окремих територій Вінницької, Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської, Тернопільської та Чернівецької областей зонами надзвичайної екологічної ситуації. В ухвалених змінах до Держбюджету на подолання стихії виділено понад 5 млрд. грн. Уряд пообіцяв родичам за кожну загиблу особу по 100 тис. грн. Пізніше прем’єр Юлія Тимошенко наголосила: постраждалі від стихії громадяни І категорії, які втратили помешкання, отримають аванс компенсації 50 тис. грн.; ІІ категорії (на капремонти житла) – 15 тис. грн.; ІІІ категорії (менші майнові збитки) – 5 тис. грн.
Остаточну суму збитків оголошувати рано – усі захисні споруди, збудовані ще півстоліття тому, зруйновані. Уряд має намір підготувати законопроект про збереження лісів і взятися за протиповеневу програму. На звернення Президента Мініосвіти продовжило терміни подання документів для вступу до ВНЗ абітурієнтам постраждалих районів.
