Чи подолає інфляцію зміцнення гривні

21 травня, вперше за три роки – з 21 квітня 2005 р., – НБУ змінив курс гривні, закріпивши його одразу на 20 коп. – до 4,85 грн/дол. з 5,05 грн/дол. У Нацбанку рішення пояснили приведенням офіційного курсу у відповідність з ринковим, хоча ще в лютому цього року фінансисти не вбачали причин для того, щоб у 2008 р. гривня виходила за межі встановленого валютного коридору (4,95 – 5,25 грн./дол.). Загалом, долар понизився до рекордного за останні 9 років рівня.

Голова Нацбанку Володимир Стельмах наголошував, що НБУ не проводить ревальвацію гривні. Цей процес відбувся у 2005 році, коли офіційний курс був наближений до міжбанківського. Нині, коли ринковий курс набагато відрізняється від офіційного, НБУ просто збирається привести ці два значення у відповідність. Завдання Нацбанку, на переконання Стельмаха, зробити курс гривні гнучким. І він має рухатися разом із ринком, відображаючи ситуацію з платіжним балансом. В ідеалі курс має бути саморегулювальним, як, приміром, у парі долар-євро. Однак це тривала перспектива.

Відомо, що прем’єр-міністр Юлія Тимошенко категорично заявляла про невтручання уряду в справу зміцнення гривні. Хоча за два дні до офіційного підвищення Нацбанком курсу гривні віце-прем`єр Григорій Немиря на презентації України у рамках щорічного засідання керівників ЄБРР звернувся до НБУ з проханням швидше наважитися на ревальвацію. А нещодавно міністр фінансів Віктор Пинзеник підтвердив саме прем’єрську позицію, закликавши усі політичні сили та державні інституції не втручатися у діяльність НБУ. За його словами, питання обмінного курсу не прерогатива уряду, а відноситься до компетенції НБУ. Пинзеник нагадав, що в усьому світі уряд і Нацбанк відділені одне від одного. «Тому велике прохання до всіх – дуже обережно ставитися до цієї незалежності і поменше втручатися в політику Нацбанку, що відповідає за стабільність валюти», – наголосив міністр.

У свою чергу, міністр економіки Богдан Данилишин спрогнозував, що в результаті зміцнення курсу гривні знизиться інфляція. Мовляв, за підсумками року її показник може бути менший за торішній. Оцінюючи політику НБУ щодо ревальвації, міністр зазначив – вона мала як позитивні, так і негативні аспекти. «До позитивних моментів, на мій погляд, потрібно віднести такі: здешевлення проміжного споживання... Другий і найбільш важливий результат – дезінфляційний вплив на економіку в цілому», – пояснив урядовець. Позитивом ревальвації гривні, на думку Данилишина, також стане економія країни на виплаті зовнішніх боргів та стимулювання інвестицій. Серед основних мінусів міністр назвав можливе зменшення експортного виторгу підприємств.

Проте не всі фахівці фінансової сфери погоджуються з аргументом, що зміцнення гривні відносно долара США стане ефективним інструментом у боротьбі з інфляцією. Мовляв, наявний стан речей призведе до значного погіршення торгового балансу та зниження конкурентоспроможності вітчизняних експортерів. За оцінками окремих учасників ринку, ревальвація гривні у короткотерміновій перспективі полегшить банкам повернення валютних запозичень, але не приведе до приросту депозитів у банківську систему. При цьому в країну посилиться притік імпортних товарів, що в довготерміновій перспективі створюватиме вже загрозу девальвації гривні. Загалом, банкіри вважають зміцнення гривні тимчасовим явищем. За їхніми прогнозами, вже в середині літа долар США може відіграти падіння. Саме ж рішення про ревальвацію запізнилося.

Довідка. За даними Держкомстату, в Україні інфляція в квітні 2008 р. до квітня минулого року становила 30,2% (у квітні 2007 року до квітня 2006 року – 10,5%), у січні – квітні до аналогічного періоду 2007 року – 24,4% (у січні – квітні 2007 року до січня-квітня 2006 року – 10,3%). У 2007 році інфляція становила 16,6%, в 2006 році – 11,6%, в 2005 році – 10,3%.

Віктор ЦВІЛІХОВСЬКИЙ