Національні риси безробіття

Нині ви не знайдете країни, яку б оминуло безробіття. І хоча ця проблема має чітке соціально-економічне походження, все ж нашому вітчизняному безробіттю властиві свої «специфічні» риси. До речі, вони не є сталими і час від часу зазнають суттєвих змін.

Коментує тенденції, що спостерігаються сьогодні на вітчизняному ринку праці, директор Державного центру зайнятості (ДЦЗ), керівник виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття Володимир Галицький.

Підсумки роботи служби зайнятості, як повідомив Володимир Галицький в інтерв’ю Укрінформу, демонструють стійкі позитивні тенденції на ринку праці: на 174 тисячі осіб збільшилася чисельність зайнятого населення. Рівень безробіття в 2007 році впав до 6,4 відсотків.

– За показниками зниження безробіття, Україна стабільно, починаючи з 2004 року, випереджає країни Євросоюзу. Тим часом, нині не безробіття є головною проблемою на вітчизняному ринку праці. На перший план виходить проблема низької конкурентоспроможності населення країни, зокрема, безробітних, – зазначив Володимир Галицький.

Він переконаний, що забезпечення економіки якісною робочою силою є нині чи не найважливішим пріоритетом. Отже, без посилення взаємодії з роботодавцями тут не обійтися. Лише торік чверть мільйона роботодавців зареєстрували у службі зайнятості понад 2 млн. вакансій. Кожна друга з них була заповнена, постійну роботу за допомогою служби зайнятості знайшли понад 1 млн. безробітних, що становить третину всіх прийнятих на роботу на підприємства в різних сферах економічної діяльності.

– Торік кожний шостий працюючий вирішив змінити місце роботи. Загалом, кількість звільнених працівників сягнула понад 3,5 млн. осіб і перевищила кількість прийнятих на роботу. Більшість незайнятих громадян, а це 2 млн. 420 тисяч, звернулися в державну службу зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. При цьому, кожний четвертий не мав професії, кожний п’ятий не працював більше року, кожний сьомий належав до найменш соціально захищених категорій.

Нині всі галузі економіки потерпають від браку кваліфікованих кадрів. У дефіциті не лише робітничі професії, але й інженери, технологи, хіміки і висококваліфіковані юристи та бухгалтери.

Не оминув у своєму коментарі директор ДЦЗ й теми ймовірних наслідків для вітчизняного ринку праці від входження України до СОТ та проведення «Євро-2012». Володимир Галицький не вбачає якихось загроз від членства в СОТ для працівників металургійної чи хімічної промисловостей, оскільки їхня продукція вже зараз є конкурентоспроможною на світових ринках. А ось сільське господарство має готуватися до змін. «Сьогодні у світі урбанізаційні процеси відбуваються швидкими темпами, – пояснює директор ДЦЗ. – В Україні на початок 2007 року в лісовому, мисливському та сільському господарствах було задіяно 17,6 відсотка всього економічно активного населення. А в країнах ЄС – максимум 4 – 6 відсотків. Тому у найближчі роки мільйони людей обов’язково переїдуть до міста. І наше завдання не допустити, щоб ці люди подалися працювати на економіку чужих країн». Якщо загалом по Україні на одну вакансію претендує чотири людини, то в Києві на одного охочого працювати – понад шість вакансій.

Підготувала Діана ЛЕВЧЕНКО
Малюнок Ігоря ЛУК'ЯНЧЕНКА