Користь чаю з трав

Нещодавно вчені були вражені новими результатами дослідження, яке провели на ромашковому чаї. Чашки ромашкового чаю достатньо, щоб перебороти нервовий стрес і пережити негаразди. Такий чай стане у пригоді представникам професій, пов’язаних із ризиком, а також діловим людям – адже щодня доводиться добиватися вирішення певних питань, та й спілкування з колегами не завжди буває приємним. Екстракт обліпихи, доданий до чаю, також допомагає зміцнити нерви.

А от чай зі смородинових листків і м’яти регулює обмін речовин, покращує роботу печінки і нирок. При застуді до цього чаю додайте чотири – п’ять гілочок малини. Відомо, що у чорній смородині міститься лимонна, бурштинова кислоти, вітамін С, залізо та інші життєво необхідні мікроелементи.

Бути бадьорим зранку або протягом дня допоможе вам такий трав’яний чай – візьміть по 1 частині трави мати-й-мачухи, звіробою, душиці, м’яти, кукурудзяних рилець, липового цвіту, шипшини, по 1/5 частин (на кінчику ножа) евкаліпту і коріння валеріани, 5 частин чорного байхового чаю. Для приготування напою 1 чайну ложку цього збору заварити склянкою кропу.

Корисний чай із ялівцю, який вважається відмінним вітамінним напоєм. Для його приготування використовують свіжі молоді голочки, котрі розтирають фарфоровим або скляним товкачиком, заливають кип’яченою водою, настоюють 2 години в темному прохолодному місці. На 50 г глиці беруть 2 – 3 склянки кип’яченої води. У приготованому таким чином напої – добова доза вітаміну С у розрахунку на одну людину. Вживайте такий напій у день приготування.

За допомогою чаю ви можете підготувати свій організм до зустрічі з алкоголем. Перед застіллям корисно випити чашку добре завареного чорного або зеленого чаю з м’ятою чи лимоном. Лимон нейтралізує дію алкоголю. У перервах між вживанням алкоголю пийте гарячий чай, він допоможе зняти легке сп’яніння.

Ладан відганяє страх

Дим ладану та фіміаму з найдавніших часів використовується в релігійних церемоніях, у тому числі в християнському богослужінні. Автори дослідження – біологи з американського університету Джона Гопкінса та Ієрусалимського університету – повідомляють, що тліючий ладан (смола ладанного дерева – рослин роду Boswellіa) активує іонні канали в клітинах мозку й знижує рівень тривоги. Про це зазначається у статті, опублікованій в науковому виданні FASEB Journal.

Як зазначає один із співавторів роботи, незважаючи на інформацію, яка міститься в деяких древніх текстах, вплив ладанного дерева на психіку не досліджувався. Ми встановили, що ацетат інценсолу, компонент смоли ладанного дерева, в експериментах на мишах знижує рівень занепокоєння й впливає на поведінку як антидепресант.

Щоб визначити психоактивний ефект ладану, дослідники ввели ацетат інценсолу миші. Вони встановили, що речовина впливає на ділянки мозку, про які відомо, що вони пов’язані з емоціями, а також з тими нервовими вузлами, на які діють існуючі антидепресанти.

– Можливо, Карл Маркс не так уже й помилявся, коли називав релігію опіумом для народу: морфін був виділений з маку, каннабіоїди – з марихуани, а ЛСД – із грибів. Кожен з цих продуктів використовувався в тій чи іншій релігійній церемонії, – вважає головний редактор FASEB Journal Джеральд Вайсман, повідомляє РІА «Новости».

Копія ДНК

Як відомо, молекула ДНК є основою життя та сховищем генетичної інформації. Але крім цього, вона має унікальну властивість – у процесі реплікації створювати свою точну копію.

Саме завдяки цій властивості вченим вдалося створити її аналог. Під час дослідження фахівці використовували як основу структуру ДНК, з використанням спрощеного гліцерину.

У результаті вони одержали молекулу, яка здатна не тільки створювати свою точну копію, але ще й має нові властивості – може створювати свою дзеркально симетричну копію й витримувати значно вищу температуру.

Отже, генетикам з Інституту біодизайну університету Арізони вдалося створити синтетичний аналог ДНК. За словами керівника дослідження Джона Чапута, при використанні ДНК, фахівці обмежуються тими властивостями, які дані природою. «Але наша молекула дає нам набагато більшу свободу для створення нових матеріалів», – додає він.

Підготувала Олена ДУНАЄВСЬКА