Газета АКБ Промінвестбанк, Центральної Ради профспілки
працівників Промінвестбанку, Партії національно-економічного розвитку
України.
Клонована їжа
У Європі дедалі більше людей занепокоєні тим, що не знають, звідки, наприклад, береться м’ясо, яке вони купують та споживають. Учені знайшли методику відрізняти клоновану худобу від звичайної.
У США, за оцінками американського міністерства сільського господарства, налічується близько 600 голів клонованої худоби. Переважно, це велика рогата худоба. Якщо господар вирішує клонувати одну зі своїх домашніх тварин, то, як правило, через бажання зберегти добру спадковість або навіть примножити її. Для цього у племінного бика беруть кілька клітин та цей генетичний матеріал вводять до яйцеклітини, із попередньо вилученим ядром. Через певний час ця яйцеклітина, введена до організму корови, виростає в точну копію племінного бика. Забити таке теля шкода, не кажучи вже про те, що надто дорого, пояснює Марк Уолтон з американської компанії у сфері клонування ViaGEN:
«Середня вартість клонованої рогатої худоби – приблизно 13,5 тисяч доларів, незалежно від того, це самець чи самка. Фактично клонування є інструментом репродукування і на сьогодні це найпередовіша технологія розведення тварин. Фермер може спостерігати за здібностями тварини та отримати завдяки точним генетичним копіям, ті самі якості».
Тож, у найближчому майбутньому, самі клони в холодильнику не опиняться. Чого не скажеш про їхню, отриману природним шляхом, молоду парость.
Позначати клоновану яловичину чи свинину спеціальними позначками в США не передбачено і від традиційного м’яса їх не відрізнити. Допомогти споживачеві з’ясувати походження продукту міг би банк даних. Його винайшов ірландський учений Патрік Канінгем, професор Дублінського університету.
«Для таких цілей, у кожної тварини, яку клонують, за життя беруть маленькі зразки клітин. В якості пізнавальних ознак науковці використовують так званий «генетичний профіль», – каже Канінгем. – Дані зберігають у комп’ютері і, за необхідності, визначають ДНК-профіль будь-якого шматка м’яса чи гамбургера та встановлюють походження. Насправді, цей метод себе добре зарекомендував: у нас в Ірландії ми його застосовуємо в експериментах з 1996 року. Він використовується трьома найбільшими вітчизняними торговельними мережами і це означає, що практично ми можемо перевірити 75 відсотків усієї яловичини».
Саме у цьому, на думку вчених, і полягає проблема. Бо якби долучилися усі, то можна було б досягнути майже стовідсоткової гарантії.
Арндт РОЙНІГ,
Німецька хвиля
Плоди дерева долі
Зараз до маслини ставляться як до «джерела» цінної оливкової олії і смачних консервованих плодів – маслин або оливок. Зверніть увагу, маслини і оливки – плоди одного дерева. Їх колір і смак залежить від ступеня зрілості й часу збирання урожаю.
«Науково-дослідний центр незалежних споживчих експертиз «Тест» обрав 15 найбільш популярних марок чорних маслин з кісточками для перевірки в лабораторії. Про результати тесту йдеться на сторінках «Справочника потребителя». Координати представництва в Україні, умови зберігання і код Е при глюконаті заліза (місцями й молочній кислоті) – це та інформація, якої не вистачало на етикетках більшості маслин. Крім цього, маркування маслин «Mikado» відрізнилася плутаниною з датою виробництва.
На упаковці продукції «Acorsa» відсутня харчова цінність, «глюконат заліза» написано через кому, ніби це два різних компоненти складу. Такі ж проблеми з написанням назви цієї харчової добавки у «Vitaland». На етикетці «Arte Oliva» калорійність зазначено з помилкою (0,16ккал), харчова цінність взагалі не позначена, а умови зберігання починаються температурою в –200оС.
Недостатня вага по основному продукту була виявлена у 3-х зразків: «Дольче Віта», «Acenorca» і «Coopoliva».
Також експертами науково-дослідного центру було проведено дослідження щодо калібру плодів. Саме розмір маслини однієї і тієї ж торгової марки визначає ціну продукту: більші маслини – дорожчі. Виявлення менших маслин, ніж зазначено на етикетці – підміна дешевшим продуктом – призвела до зниження загальної оцінки маслин «Coopoliva». Не вдалося порівняти фактичний розмір із зазначеним у «Mikado», оскільки таке поняття як калібр на банці цих маслин було відсутнє.
При оцінці зовнішнього вигляду експерти звертали увагу на характер поверхні, однорідність розміру маслин, наявність механічних пошкоджень і зміну форми плодів після консервації. До кольору плодів вимога була одна – однорідність. До смаку і запаху теж одна – типовість для даного продукту і відсутність сторонніх присмаків і запахів. Консистенцію оцінювали з урахуванням ніжності, волокнистості, грубості, однорідності. При цьому плоди не повинні бути розвареними. За всіма цими якостями маслини відповідали нормі.
