Україна – в Раді з прав людини

Україну повторно обрано до складу Ради з прав людини Генеральної асамблеї ООН. На виборах 15 нових членів Ради за два місця від східноєвропейських держав Україна змагалася із Словаччиною та Сербією, повідомляє Центр новин ООН.

За кандидатуру України на виборах проголосували 125 держав, за Словаччину – 135, за Сербію – 93. Обрані держави з червня цього року будуть представлені у Раді з прав людини упродовж трьох років. Словаччина замінить в цьому органі ООН Румунію.

У боротьбі за два місця від групи західноєвропейських та інших держав перемогли Франція і Великобританія, випередивши за кількістю голосів Іспанію. Чотири місця від Азії займуть Японія, Бахрейн, Республіка Корея і Пакистан, також у виборах брали участь Шрі-Ланка і Тимор-Лешті. Латинську Америку представлять Аргентина, Чилі і Бразилія, групу африканських держав – Габон, Гана, Буркіна-Фасо і Замбія.

У складі Ради з прав людини – 47 держав-членів. Кожний член Ради обирається більшістю голосів членів Генеральної Асамблеї ООН шляхом прямого таємного голосування.

Рішення про створення Ради з прав людини на основі однойменної комісії було прийняте на Саміті світових лідерів ООН – 2005. У 2006 році були вперше обрані всі 47 членів Ради. Проте було вирішено, що в перехідний період частина з них обиратиметься не на три роки, а на рік і два, із тим, щоб забезпечити наступність у новому органі.

Про російський флот треба думати зараз

Україна починає виробляти юридичну основу для виведення російських військово-морських баз з української території до 2017 року, коли закінчиться термін оренди передбачений угодою з Росією.

Уряд отримав доручення Президента розробити закон, яким у 2017 році буде припинено чинність міжнародних угод про перебування російського чорноморського флоту на території України. Про це йдеться в Указі глави держави, яким він увів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 травня 2008 року «Про заходи щодо забезпечення розвитку України як морської держави».

Зокрема, уряд має підготувати у двомісячний термін та забезпечити внесення в установленому порядку законопроекту щодо припинення з 2017 року дії міжнародних договорів про тимчасове перебування на території України Чорноморського флоту Російської Федерації.

Серед іншого, Президент доручив уряду завершити формування договірно-правового оформлення морської ділянки державного кордону між Україною та Російською Федерацією в Азовському і Чорному морях та Керченській протоці. Контроль за виконанням цього Указу покладено на секретаря Ради національної безпеки й оборони України.

Цього місяця українське Міністерство закордонних справ запропонувало Москві почати роботу над визначенням етапів і порядку виведення російських військ, базованих переважно у Криму. Міністерство закордонних справ України заявило, що не розглядає питання щодо продовження строку перебування Чорноморського флоту Росії в Криму після 2017 року.

Низка російських політиків та посадовців висловили невдоволення тим, що Україна порушує це питання, але Київ каже, що починати роботу над виведенням треба вже зараз, бо це тривалий процес.

Вітчизняний потенціал

ЄБРР і Світовий банк пропонують запровадити нову державну політику для сприяння активному інвестуванню в сільське господарство України з метою використання великого потенціалу по збільшенню виробництва сільгосппродукції. На конференції з агробізнесу, яка відбулася після щорічних зборів Ради керуючих ЄБРР у Києві, обидві установи заявили, що високі ціни на продукти харчування створюють сприятливі можливості для України як експортера зерна. Україна є однією з небагатьох країн світу (ще Росія, Казахстан), які можуть значно збільшити чистий експорт зерна і задовольнити його зростаючий дефіцит в інших регіонах світу, повідомляє Укрінформ.

Як зазначив директор ЄБРР у справах агробізнесу Жіль Меттеталь, Україна має шалений потенціал. За наявності правильного політичного курсу, обсяги інвестування та виробництва можуть бути істотно збільшені. І ЄБРР готовий надавати допомогу для підтримки такого інвестування, зокрема, шляхом підтримки інвестування у сектор агробізнесу та пов’язану з ним інфраструктуру; сприяння розвитку фінансових інструментів, таких як складські розписки; підтримки конструктивного політичного діалогу за участю приватного сектора і урядовців різних рівнів.

За словами директора Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові Пола Бермінгхема, державному та приватному секторам слід докладати спільних зусиль для повного використання всіх можливостей України у сільському господарстві.