Музей, відомий світові

Житомирщина – багатий край, українцям є чим пишатися. Яскравий приклад цього – партнер Промінвестбанку Музей коштовного та декоративного каміння у селищі міського типу Володарськ-Волинському.



Музей коштовного та декоративного каміння – один із відомих геологічних музеїв України і світу. Зібрання унікальних мінералів і гірських порід із камерних пегматитів Волині зробили його популярним як серед геологів-фахівців, так і серед широких верств населення.

Історію музею можна розділити на два періоди. Перший період невід’ємно пов’язаний з освоєнням Волинського родовища камерних пегматитів. Пегматит (письмовий камінь) – ультракисла гірська порода, яка утворює певні зони пегматитових жил.

Один із перших дослідників геологічної будови Волині Г. Косовський звернув увагу на скупчення кременів та кварцу біля села Гута-Потіївка Житомирського повіту. Згодом мінерали з пегматитів Волині почали з’являтися в приватних колекціях переважно у великих містах (Варшаві, Санкт-Петербурзі та інших). Однак створенням місцевого музею на родовищі в той час ніхто не займався.



Подальша історія вивчення пегматитів Волині пов’язана з іменами відомих вчених-геологів С. Бельського та Л. Іванова. Після опису зразків із родовища Леонід Іванов передав їх частину у Житомирський краєзнавчий музей.

У 1931 році вперше біля сіл Писарівка та Вишняківка почалась розробка пегматитів розвідувально-видобувною партією Українського геолого-розвідувального тресту з метою видобутку топазів. У цей час виникло питання про доцільність організації в районі стаціонарної колекції мінералів та порід. Така музейна колекція була створена на базі партії в селі Писарівка завдяки ініціативі В. Амбургера і Б. Гаврусевича.

На жаль, Велика Вітчизняна війна припинила діяльність музею і подальша доля його колекційних експонатів залишилась невідомою.

Після війни відновились дослідно-розвідувальні та експлуатаційні роботи переважно на п’єзокварц як стратегічну сировину. Разом з тим виникла потреба оновити колекцію головних і супутніх мінералів пегматитів та оточуючих гірських порід. Поступово кількість експонатів збільшувалась і постало питання про виділення окремого приміщення для належного розміщення зразків. Так в 1951 році був створений мінералогічний музей. Основоположниками зібраної колекції були В. Клочков і О. Салмані.

Мінералогічна колекція у 1958 році була зареєстрована в Житомирському обласному управлінні культури під назвою «Мінералогічний музей на громадських засадах». Згодом він став складовою частиною тематичної партії ВО «Західкварцсамоцвіти» МінГео СРСР.



Музей ставав все більш відомим в Радянському Союзі та світі. Сюди приїжджали геологи, студенти, звичайні аматори каменів. У музеї вже було кілька товстелезних книг лише одних відгуків відвідувачів.

У 1973 році вийшла в світ монографія під редакцією академіка НАН України Євгена Лазаренка «Мінералогія і генезис камерних пегматитів Волині», яка і сьогодні є настільною книгою геологів, що вивчають родовище дорогоцінного каміння камерних пегматитів.

Починаючи з 1980 року, історія музею нерозривно пов’язана з історією освоєння ВО «Кварцсамоцвіти» покладів п’єзо-кам’яно-самоцвітної сировини України, Білорусії та Молдови. В цей час музей поповнюється великою кількістю зразків дорогоцінного каміння органогенного утворення – бурштину, гагату, а також зразками опалу, родоніту, мармурового оніксу та інших. У 1984 році музей відвідала велика група видатних вчених-геологів із багатьох країн світу, членів 27-го Міжнародного геологічного конгресу (м. Москва).

А в 1992 році експонати музею було, нарешті, перенесено у окремий двоповерховий спеціально відремонтований будинок, де вони знаходяться і нині. Тут демонструвалися зелені кристали берилу, прозорі зразки гірського кришталю, золотистого цитрину і димчастого кварцу та моріону, рожеві, блакитні та поліхромні (рожево-блакитні) топази, унікальний аквамарин, фіолетові і зелені кристали флюориту та інші мінерали й гірські породи Волині.

Новий музей відвідали учасники Міжнародного геологічного симпозіуму «Intergems» (м. Прага) у 1993 році, які дали високу оцінку цій колекції. «Казковий музей – ні з чим незрівнянний у моєму досвіді. Неймовірно цікаве і збагачуюче мене відвідування», – поділився враженнями Джеймс Гарвін з Університету Браун (США). «Надзвичайно чудові зразки, які зберігаються в музеї, є одним з визначних надбань народу України і роблять його дивовижним музеєм світового значення», – відзначив професор В. Петров (Росія).

Другий період розвитку музею розпочинається з постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1996 року №1485 «Про створення музею коштовного і декоративного каміння». Вся колекція мінералів та гірських порід мінералогічного музею підприємства «Кварцсамоцвіти» була передана у Музей коштовного та декоративного каміння, підпорядкованого Міністерству фінансів. Нині мінералогічний музей налічує більш ніж 1500 зразків мінералів та гірських порід із геологічних утворень України, держав СНД, Європи, Америки, Африки та інших місць світу. Експозиція займає п’ять великих залів.

У першому залі представлено декоративно-облицювальне каміння України (літотека). Декоративне каміння України славиться унікальним за своєю насиченістю забарвленням, високою міцністю та витривалістю. Другий зал містить найбільш характерні зразки гірських порід, які вміщують камерні пегматити, а також кристали, друзи і зростки мінералів, характерних для різних пегматитів Волинського середовища. У третьому залі представлено різноманіття кварцу. В четвертому – експонуються зразки дорогоцінних мінералів волинських камерних пегматитів: берили і топази. В цьому ж залі представлені мінеральні багатства України. І нарешті, п’ятий зал демонструє вироби із дорогоцінного та декоративного каміння.

Нещодавно колектив працівників ДУ «Музей коштовного і декоративного каміння» перейшов на обслуговування до Промінвестбанку. Це, як зазначає в.о. директора музею Віталія Яковлєва, значно вигідніше і дешевше, ніж в інших фінансових установах. До того ж, впроваджений Промінвестбанком зарплатний проект дає можливість колективу вчасно отримувати заробітну плату.

– Ми раді, що співпрацюємо з Промінвестбанком, обслуговування в якому налагоджено на досить високому рівні, – зазначає Віталія Яковлєва.

Підготувала Діана ЛЕВЧЕНКО