Газета АКБ Промінвестбанк, Центральної Ради профспілки
працівників Промінвестбанку, Партії національно-економічного розвитку
України.
Сотні тисяч жертв стихії
Потоки біженців, що врятувалися від катастрофічної повені в дельті річки Іраваді (Нижня Бірма), викликаної ураганом «Наргіс», переповнили тимчасові притулки у місцевих храмах буддистів і школах, де на сім’ю видають одну миску рису на день, і ринули у внутрішні райони М’янми. Як відзначають іноземні журналісти, не менше 10 тисяч голодних знесилених людей бредуть обіч доріг, жебракуючи.
За останніми оцінками Управління ООН з координації гуманітарної діяльності (УКГД), невідкладної допомоги там потребують від 1,22 мільйона до 1,92 мільйона людей, які залишилися без даху над головою й засобів існування. «Гострий брак їжі і питної води може будь-якої хвилини призвести до хаосу й спалахів насильства у більшості постраждалих районів», – попереджає керівник регіонального відділення УКГД Річард Хорсей. У доповіді, підготовленій його співробітниками на основі статистичних даних по 55 повітах, людські втрати від стихійного лиха в них оцінюються в масштабах від 63,3 тис. до 101,7 тисячі, а кількість зниклих без вісті – у 220 тисяч осіб.
За деякими даними, кількість жертв урагану може сягнути 1,5 мільйона людей, якщо найближчим часом у постраждалі райони не будуть доставлені продовольство, чиста питна вода, дезинфікуючі засоби і медикаменти.
Число жертв потужного, силою 7,8 бала, землетрусу, що стався 12 травня на південному заході Китаю, на ранок 13 травня наблизилося до 10 тисяч осіб. Ця цифра, як констатують рятувальники, не остаточна, оскільки з багатьма населеними пунктами відсутній зв’язок, у тому числі телефонний, зокрема, з повітом Венчуань, провінції Сичуань, на території якої знаходився епіцентр землетрусу. Населення повіту перевищує 112 тис. осіб.
На межі війни
Грузія звинуватила Росію у неприхованому втручанні у внутрішні справи країни і зазіханні на її територіальну цілісність через відкриту підтримку сепаратистів в Абхазії та Південній Осетії.
Віце-прем’єр Грузії Георгій Барамідзе, який протягом двох днів проводив переговори з представниками ЄС і НАТО у Брюсселі, заявив у Європейському парламенті, що фактично Грузія опинилась на межі повномасштабної війни з Росією, повідомляє Бі-Бі-Сі. Георгій Барамідзе зокрема сказав: «Заяви офіційних російських представників про готовність вдатися до силових заходів для захисту своїх інтересів у зонах конфлікту, а також інші кроки Російської Федерації в останні тижні дають підстави припускати, що нашій країні реально загрожує анексія наших територій».
Тбілісі твердить про значне збільшення російської військової присутності в Абхазії, називаючи це спробою спровокувати силовий варіант розв’язання конфлікту.
Натомість Росія звинувачує Грузію у відмові від мирного врегулювання конфліктів із самопроголошеними республіками, а введення до Абхазії додаткових військ пояснює потребами захисту російських громадян.
Майже дві третини мешканців Абхазії та Південної Осетії отримали російські паспорти, хоча офіційно ці території не заявляли про бажання приєднатися до Російської Федерації, а кажуть про незалежність.
Кремлівська зміна
Обраний Президент Російської Федерації Дмитро Медведєв склав присягу на вірність російському народу під час церемонії інавгурації в Кремлі 7 травня. Відтепер, згідно з чинним законодавством держави, Дмитро Медведєв стає повноважним Президентом Російської Федерації.
Церемонія інавгурації відбулася в Андріївському залі Великого Кремлівського палацу. Клятва глави Російської Федерації, який обіймає посаду, як і його статус, визначені Конституцією РФ. Текст присяги містить 33 слова. У ньому, зокрема, гарант присягається стежити за дотриманням прав і свобод громадян Росії, захищати суверенітет і незалежність держави, стежити за виконанням Основного Закону.
На церемонію інавгурації обраного російського президента було запрошено близько 1700 гостей. Українську сторону представляв Надзвичайний і Повноважний Посол України в РФ Олег Дьомін.
Лідера політичної партії «Единая Россия» Володимира Путіна 8 травня на позачерговому засіданні Державної Думи затвердили прем’єр-міністром Російської Федерації. За нього проголосували 392 депутати (проти – 56). Указ про призначення Володимира Путіна президент Росії Дмитро Медведєв підписав за годину після голосування.