Бойовий орден УНР

Орден лицарів Залізного Хреста армії Української Народної Республіки – один з найцікавіших об’єктів, які будуть продаватися 17 травня на чергових торгах Аукціонного дому «Знак» у Москві.

«Залізний Хрест» – одна з нагород часів української визвольної війни 1917 – 1921 років. Водночас, це єдиний бойовий орден армії УНР. Його повна назва: «Залізний Хрест за зимовий похід і бої». Цією відзнакою нагороджували вояків армії Української Народної Республіки, які брали участь у Першому зимовому поході.

З початку грудня 1919 р. до 6 травня 1920 р. українська армія на чолі з генералом Михайлом Омеляновичем-Павленком провела бойовий рейд тилами російських більшовицьких та білогвардійських військ, що отримав назву Перший зимовий похід.

Історик Олександр Кучерук: «Залізний Хрест – це досить простий, прямокутний, всередині – сонечко і тризуб, а на звороті написано: «За зимовий похід», потім – дата й номер. Перший випуск був у досить обмеженій кількості, а наступний – масовий тираж, 5 тисяч, відрізнявся тим, що зірочка була з променями. Потім, значно пізніше, був ще третій випуск, додатковий, який має іще меншу вартість».

Затверджено нагороду було наказом Головної команди Війська і Флоту УНР, за підписом Симона Петлюри. Нагородження розпочалося аж наприкінці 1920 р. Знак ордена під №1 одержав генерал Михайло Омелянович-Павленко.

На московському аукціоні Залізний Хрест армії УНР представлений поряд із 470 іншими відзнаками – орденами, медалями й значками. Стартова ціна цього українського лоту становить трохи більше 50 тисяч гривень. Це один із найдорожчих предметів у категорії «фалеристика».

Історик Олександр Кучерук стверджує, що попри те, що деякі екземпляри Залізного Хреста справді дуже цінні, взагалі початкова вартість цього лоту суттєво завищена: «Ні, це нереальна ціна, абсолютно! Занадто висока. Ринкова їх вартість не така. Наскільки мені відомо, в Україні можна разів у десять дешевше купити».

Також історик пояснює унікальність саме цієї нагороди: «Хрест за зимовий похід – один із найстарших, він іменний і номерний. Але хрест – це не тільки був сам знак, до нього ще була грамота. Якщо є до нього грамота і номер хреста збігається з номером на грамоті, то він набирає значно більшу комерційну вартість, ніж просто окремо хрест і окремо грамота. Тобто, на ці речі треба дивитися. Його можуть, умовно кажучи, оцінити на суму з двома нулями, а можуть і з трьома».

Олександр Кучерук не вбачає нічого дивного у тому, що ця нагорода з’явилася на московському аукціоні, адже як він каже, офіційний і неофіційний рух цих речей досить широкий, і їх можна по всьому світу знайти. Наприклад, за його словами, цікава колекція українських нагород є у Королівському музеї Бельгії.

Стосовно ж Залізного Хреста армії УНР, то це далеко не єдина українська відзнака того періоду.

Розповідає історик-фалерист Олександр Кучерук: «Перші українські нагороди, (а йдеться про той час, коли Україна ще не мала своєї державності), з’явилися у громадському секторі – серед «Січових стрільців» і «Соколів», трошки пізніше – ввели відзнаки й Українські Січові Стрільці, і Галицька армія. Наприклад, у 1918 році для членів ради «Січових стрільців» було випущено спеціальний знак – дві літери «С» переплетені із калиною. Їх було виготовлено, здається, 12 штук. Оце – дуже велика рідкість.»

Чимало нагород УНР запроваджувалися вже проводом Української Республіки у вигнанні. Їх переважно робили на відзначення ювілеїв визначних подій українського минулого та видатних його постатей. Наприклад, 1927 року було введено медаль «В десяту річницю відбудови Української держави», а після вбивства Симона Петлюри було введено відзнаку його імені – «Орден (Хрест) Симона Петлюри (1932 р.).

Любомир КРУПНИЦЬКИЙ, Бі-Бі-Сі