Пільги у звичайному порядку

Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 407, якою установлено: пільги і далі будуть надаватися у порядку, який діяв до 1 травня 2008 року. За словами міністра праці та соціальної політики України Людмили Денісової, пільги для майже 6 мільйонів 400 тисяч громадян надаватимуться у звичному порядку. Для отримання пільг жодних нових документів для підтвердження права на них не вимагається від:

– ветеранів праці;
– осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, вдів (вдівців) та батьків померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
– пенсіонерів із числа прокурорів та слідчих прокуратури;
– інвалідів, дітей-інвалідів та осіб, які супроводжують інвалідів першої групи або дітей-інвалідів;
– суддів у відставці;
– дітей війни;
– звільнених з військової служби осіб, які стали інвалідами під час проходження військової служби, та членів їх сімей, які перебувають на їх утриманні;
– батьків та членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби;
– звільнених зі служби за віком, хворобою або вислугою років військовослужбовців Служби безпеки України, працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, державної пожежної охорони;
– дітей (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, державної пожежної охорони, які загинули або померли у зв'язку з виконанням службових обов'язків, та непрацездатних членів сімей, які перебували на їх утриманні;
– батьків та членів сімей осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які загинули (померли), пропали безвісти або стали інвалідами під час проходження служби;
– ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, служби цивільного захисту і Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації;
– вдів (вдівців) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, служби цивільного захисту і Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації;
– реабілітованих громадян, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами;
– пенсіонерів із числа медичних, фармацевтичних, педагогічних працівників, працівників бібліотек, спеціалістів із захисту рослин, які працювали у сільській місцевості та селищах міського типу і проживають у цій місцевості та населених пунктах.

Пільга – це привілей, що надається особам, які мають особливий статус, форма урахування заслуг громадян перед Батьківщиною, що забезпечує таким громадянам підвищений рівень соціальних гарантій, повне або часткове звільнення їх від оплати соціальних послуг (житлово-комунальних, транспортних, санаторно-лікувальних тощо), від дотримання встановлених нормативно-правовими актами певних вимог та правил, фінансові зобов'язання по яких бере на себе держава.

На початку 1990-х років розпочався процес економічно необґрунтованого надання пільг різним категоріям населення.

Пільга все більш виконувала функцію соціальної підтримки малозабезпечених громадян і ототожнювалася з нею. Пільга трансформувалась у вид допомоги, стала частиною доходів найменш захищених верств населення і мала забезпечувати рівень життя таких категорій громадян на рівні не нижчому за прожитковий мінімум.

Через відсутність достатніх бюджетних ресурсів значна частка витрат за надання пільг відшкодовувалась підприємствами, які надають безготівкові пільгові послуги (послуги зв'язку, транспортні послуги, санаторно-лікувальні тощо), що стало однією з причин збитковості їх фінансово-економічної діяльності.

У свою чергу підприємства поступово підвищують вартість послуг, перекладаючи у такий спосіб оплату збитків на населення.

Значне розширення контингенту пільговиків знецінило ідею надання державних соціальних гарантій учасникам бойових дій та інвалідам Великої Вітчизняної війни, ліквідаторам наслідків Чорнобильської катастрофи.

Існування в Україні великої кількості соціальних програм (допомоги малозабезпеченим сім'ям, житлові субсидії, пільги, компенсаційні виплати тощо) призводить до їхньої розпорошеності, дефіциту фінансових ресурсів соціального спрямування та не дозволяє сконцентрувати відповідні бюджетні видатки на вирішення конкретних проблемних питань найменш захищених верств населення.

У той же час, якщо система соціальної допомоги є доволі гнучким інструментом підтримки необхідного рівня життя громадян і її розміри можуть змінюватися залежно від доходів сімей, система пільг є сталим механізмом, постійною величиною, не передбачає диференційованих підходів щодо надання пільг та не розділяє своїх отримувачів на багатих і бідних.

Пріоритетний напрямок роботи Міністерства на найближчу перспективу визначений як необхідність упорядкування діючої системи пільг, забезпечення її більшої адресності, визначення фактичних розмірів бюджетних витрат, що спрямовуються на соціальний захист та забезпечення прозорості їх використання.

Прес-служба Мінпраці