Український генератор для системних досліджень

Українські вчені за підтримки гранта програми НАТО «Наука за мир» завершують створення генератора рентгенівського випромінювання на основі зворотного комптоновського розсіювання НЕСТОР. У Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут» (ХФТІ) здійснюється заключний монтаж генератора.

Як розповів директор проекту НАТО з української сторони Олександр Щербаков, ХФТІ в ході вирішення масштабного завдання створення генератора НЕСТОР співпрацює зі Стенфордською лабораторією синхротронного випромінювання, Технічним університетом м. Ейдховена (Королівство Нідерланди), Фізичним інститутом ім. Лебедєва (Москва, Російська Федерація). Існуюча інфраструктура, кадровий потенціал і міжнародна співпраця ННЦ ХФТІ в рамках цього проекту роблять його привабливим не тільки для інститутів і промислових підприємств України, але й для організацій інших країн, повідомляє Укрінформ.

Характеристики установки і параметри пучків електромагнітного випромінювання, що генерується на ній, роблять цей проект конкурентоспроможним порівняно з сучасними джерелами синхротронного випромінювання зі значно більшою енергією пучків електронів.

За словами Олександра Щербакова, застосування генератора НЕСТОР обумовлюється розрахунковою потужністю і діапазоном довжини хвиль рентгенівського випромінювання й орієнтується на фундаментальні та прикладні дослідження.

Учені розраховують за допомогою такого унікального сучасного інструмента як НЕСТОР провести систематичні дослідження у таких напрямах, як медицина і рентгенівська мікроскопія, скануюча рентгенівська мікроскопія біологічних і рослинних зразків, удосконалення методів рентгенівської фотографії кровоносної системи людини. НЕСТОР знайде собі ефективне застосування в нанотехнологіях і мікромеханіці, рентгенівській топографії і дифрактометрії, вивченні навколишнього середовища, нових дослідженнях в ядерній фізиці.

Спільний двигун для російського літака

У разі, якщо в конкурсі на розробку двигуна для перспективного літака МС-21 переможе російсько-український проект, усе буде реалізовано в найкоротші терміни. Про це заявив генеральний директор ФДУП «ММВП «Салют» Юрій Елісєєв.

Через 2,5 року двигун можна буде поставити «на крило», а ще через 2,5 року – завершити держвипробування.

У ході науково-технічної наради в Москві ФДУП «ММВП «Салют» та українські ДП «Івченко-Прогрес» і ВАТ «Мотор Січ» визначили концепцію перспективного двигуна для літака МС-21.

Заступник генерального конструктора ДП «Івченко-Прогрес» Ігор Кравченко відзначив, що основною перевагою проекту двигуна для сімейства літаків МС-21, підготовленого ФДУП «ММВП «Салют», ДП «Івченко-Прогрес» і ВАТ «Мотор Січ», є його здійснення, що ґрунтується на реальних технологіях, повідомляє Укрінформ.

За словами Юрія Елісєєва, кооперація ФДУП «ММВП «Салют» і ВАТ «Мотор Січ» відзначена цілою низкою проектів, таких як розробка і виробництво двигунів АІ-222-25, типу Д-436 для літаків Як-130, Бе-200, Ан-148, Ту-334, і це дозволяє сподіватися на успіх пропонованого до розгляду проекту.

Без літака МС-21 неможливо говорити про майбутнє російської авіації, вважає президент корпорації «Іркут» Олег Демченко. За його словами, основними учасниками проекту з російського боку є в цей час корпорація «Іркут» в особі ОКБ ім. Яковлєва і таганрозького КБ ім. Берієва, компанія «Сухой» в особі «ГСС» і фірми «Туполєв». КБ Ільюшина вийшло з проекту, «Іркут» зробив пропозиції українській фірмі «Антонов» і низці інших зарубіжних компаній.

Фото www.ilyshin.org