Чи стане Україна «хлібними Еміратами»

Урожай зернових у поточному році може становити близько 40 млн. тонн. Такий прогноз дала прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко.

– У нас дуже добрі стартові умови, і якщо минулого року ми мали 29 млн. тонн, то цього року ми можемо мати 40 млн. тонн, – підкреслила вона.



Як повідомив міністр аграрної політики Юрій Мельник, на середину лютого у доброму та задовільному стані 91,8 відсотка озимини. З них у доброму та задовільному стані 92,6 відсотка посівів пшениці, 96 відсотків посівів жита, 82,4 відсотка – озимого ячменю та 87,4 відсотка – ріпаку. Загинули озимі на площі 8,5 тис. гектарів, що становить 0,1 відсотка посівів.

Україна, завдяки новій політиці в аграрному секторі, збирається за рік-два збільшити врожай зернових до 50 млн. тонн. Про це заявив Президент Віктор Ющенко.

Президент зазначив, що колишній уряд допустив ряд помилок в аграрній політиці, що, зокрема, призвело до зростання цін і обмеження експорту зерна, однак новий уряд збирається виправити ці помилки.

– Стратегічна мета України – регулярно бути присутньою як продавець на міжнародному агроринку, – заявив Віктор Ющенко, нагадавши, що Україна – шостий за обсягом світовий експортер зерна.

За словами Глави держави, поліпшити ситуацію в галузі мають бюджетна мотивація, зміна структури посівних площ і збільшення інвестицій. Президент також підкреслив, що планована лібералізація ринку земельних відносин стимулюватиме прихід інвесторів в агросектор країни.

У 2007 році, за попередніми даними, Україна зібрала 29,3 млн. тонн зерна (з урахуванням кукурудзи) у вазі після доробки, що на 14,5 відсотка менше порівняно з урожаєм 2006 року.

Пріоритетом бюджетної політики підтримки сільськогосподарського виробника в 2008 році має стати формування Аграрного фонду в обсязі 1 млн. тонн зерна.

На переконання Глави держави, Україна, «якщо вона правильно змоделює національну політику навколо виробництва зерна, може стати «хлібними Еміратами».

Заплановане зростання

У 2008 році очікується зростання виробництва в сільському господарстві на рівні 9 – 9,5 відсотка, при цьому зростання в рослинництві становитиме близько 14 відсотків, у тваринництві – 3,5 – 4 відсотки. Такі прогнозні цифри надав міністр Юрій Мельник. – Я думаю, ці показники реальні, і ми їх матимемо, коли підбиватимемо підсумки 2008 року, – заявив він.

Учасникам наради було продемонстровано таблицю, згідно з якою зростання виробництва в АПК планується на рівні 9,2 відсотка, в рослинництві – 13,8 відсотка, в тваринництві – 3,6 відсотка.

За словами Юрія Мельника, 2007 рік виявив системні недоліки, і в цілому сільське господарство спрацювало з гіршими показниками, ніж у 2006 році.

– У деяких регіонах спад виробництва досягнув 25 – 30 відсотків, – зазначив міністр, наголосивши, що скоротилося виробництво практично всієї продукції рослинного сектора, а також знизилося поголів’я великої рогатої худоби.

Водночас, за словами Юрія Мельника, в 2007 році за рахунок зростання цін значно зросла рентабельність агропромислових господарств.

– Мінімальні показники рентабельності в 2007 році є найвищими. Це близько 20 відсотків середньогалузевих, близько 40 відсотків – по рослинництву і близько трьох відсотків – по тваринництву», – сказав міністр.

Серед системних проблем Юрій Мельник назвав поглиблення кризи в суміжних галузях з АПК, як то буряково-цукрова, а також питання оподаткування в сільському господарстві.

СОТ – не катастрофа

Вступ України до СОТ не стане критичним для українського села. Таку думку висловив міністр аграрної політики Юрій Мельник.

– Ми не вважаємо це катастрофою, там є як негативні, так і позитивні для селян моменти, – заявив Юрій Мельник.

Учасникам наради з питань АПК було продемонстровано зведену таблицю умов, які буде необхідно виконувати Україні після вступу до Світової Організації Торгівлі. Так, згідно з таблицею, середньоарифметична ставка ввізного мита буде поступово знижена з 13,84 до 11,16 відсотка на аграрну продукцію. Максимальні ставки ввізного мита на цукор будуть обмежені на 50 відсотків, а на сошникову олію – на рівні 30 відсотків. Тарифна імпортна квота зможе застосовуватися лише до одного сільськогосподарського товару – цукру-сирцю.

Експортне мито на олійні культури буде поступово знижено до 10 відсотків упродовж 6 років, на живу худобу – до 10 відсотків упродовж 8 років, на шкірсировину – до 20 відсотків упродовж 10 років.
За матеріалами Укрінформу
підготував Клим ЩЕРБАТИЙ