ПРОМІНВЕСТБАНКУ – 85
ІСТОРІЯ, ЗАКАРБОВАНА У ЧАСІ

1 січня 2008 року Промінвестбанк відсвяткував 85-ту річницю з часу заснування Всеукраїнської контори Промбанку СРСР. Саме ця подія поклала початок масштабній діяльності найбільшого інвестиційного банку на території Української РСР.

За минулі роки Промівестбанк став стрижнем нової грошово-кредитної системи України. Історія відвела йому вирішальну роль у здійсненні капітальних вкладень у промисловість, транспорт, енергетику, зв’язок, інші сфери економіки як за радянських часів, так і в сучасній Україні. По суті, банк та його філії стали опорними фінансовими установами, через які втілювались в життя плани індустріалізації та електрифікації народного господарства, зростала оборонна могутність держави, примножувався науково-технічний потенціал, зміцнювалась соціально-культурна сфера республіки. Промбанк та його нащадки – Будбанк та Промбудбанк – фінансували будівництво шахт та електростанцій, промислових велетнів, серед яких Криворіжсталь, Запоріжсталь.

У роки війни банк здійснював фінансування евакуації промислових об’єктів на схід країни та будівництво оборонних заводів. Після війни – брав участь у відбудові зруйнованих війною міст, відновленні промислового потенціалу України. Серед вагомих об’єктів, профінансованих банком, найглибша в країні шахта «Бутовка-Глибока», потужності Маріупольського та Єнакіївського металургійних заводів, Нікопольського південнотрубного заводу, Дніпропетровського трубопрокатного заводу та багатьох інших народногосподарських об'єктів.

Нинішній Промінвестбанк примножує славні традиції попередників, спрямовуючи більше двох третин своїх кредитних вкладень на інвестиційну підтримку національного товаровиробника. Кредитна підтримка народного господарства з боку Промінвестбанку за всі роки незалежності України сягнула 65 млрд. дол. США. Банк підтримує розвиток металургії, машинобудування, в тому числі судно- та літакобудування, транспорту, будівництва, сільського господарства тощо. Він тричі, в 2003, 2004 та 2006 роках, визнаний відомим англійським журналом «Банкір» Банком року в Україні та входить до 1000 найбільших банків світу, має престижне визнання Асамблеї ділових кіл України «Краще підприємство Європи».

Промінвестбанк – активний учасник суспільно-громадського життя українського суспільства, який фінансує відродження історичних пам’яток України, підтримує розвиток науки, культури, освіти, спорту, медицини, надає вагому допомогу школам, інтернатам, соціально незахищеним верствам населення.

Більше ніж 25 років очолює банк відомий фінансист, Перший Голова Правління Національного банку України, Герой України, професор Володимир Павлович Матвієнко, заслуги якого в розвитку банківської справи оцінені багатьма урядовими та суспільними нагородами України та світу.

Нині, зустрічаючи 85-річчя з часу заснування Всеукраїнської контори Промбанку, Промінвестбанк робить все, щоб бути гідним продовжувачем великої справи творіння економічної могутності України.

Ми – діти історії,
Як і діти Землі своєї
В.П. Матвієнко

Всеукраїнська контора Російського Торгово-промислового банку (пізніше Промбанку СРСР) була створена 1 січня 1923 року у м. Харкові. Вона об’єднала в єдину мережу Промбанку на території України банківські відділи, що існували при великих Губернських радах народного господарства: Харківській, Київській, Одеській, Чернігівській, Полтавській, Кременчуцькій, Вінницькій та Миколаївській. Діяльність українських філій у роки становлення банку спрямовувалась на фінансове обслуговування промисловості і торгівлі.



Незважаючи на те, що українська промисловість не мала можливості направити значні фінансові ресурси на організацію банку, переживаючи скрутні часи післявоєнної розрухи, становлення банку відбулося завдяки акціонерній формі організації. У результаті чітко налагодженої роботи стрімко зростала мережа українських філій і на 1 жовтня 1925 року вона налічувала 7 відділень, 8 комісіонерств та 5 агентств у промислово розвинутих містах України.

Першим керуючим Всеукраїнської контори Російського Торгово-Промислового банку був Йосип Карлович Гамбург, фахівець з великим стажем банківської роботи. Апарат контори включав керівництво, управління справами, господарську частину, бухгалтерію, касу, інспекцію, товарно-комісійний відділ у складі вугільно-металевого підвідділу та підвідділу предметів широкого вжитку, товарно-кредитний відділ, контроль, обліковий відділ, валютно-фінансовий відділ, відділ пасивних операцій, юридичний та страховий відділи. Існувало також фінансово-економічне бюро, яке досліджувало економічне середовище діяльності банку та його конкурентів.

Перші кроки діяльності Всеукраїнської контори та українських філій Промбанку характеризувались спрямуванням у розвиток промисловості всіх капіталів, які надійшли в результаті націоналізації заводів, фабрик, устаткування. Гострота проблеми нестачі кредитних ресурсів була знята завдяки залученню в обіг коштів некомерційного обороту, насамперед соцстраху, які в перші роки роботи банку становили 49,8 відсотка від сумарного обсягу пасивів. Українські філії Промбанку активно працювали над акумуляцією дрібних трудових заощаджень через систему агентств банку, розташованих безпосередньо на підприємствах. На 1 жовтня 1923 року у банку було відкрито 898 рахунків із заощаджень населення.



Українські філії першими серед філій Промбанку СРСР почали практикувати вкладні операції у червінцях, здійснювали взаємні безготівкові розрахунки і платежі, що допомогало успішно вирішити гостру проблему нестачі оборотних коштів клієнтів.

У 20-ті роки серед активних операцій банку 54 відсотки займало вексельне кредитування, але практикувалось і цільове кредитування на відбудову і переобладнання підприємств, введення в дію зруйнованих фабрик і заводів.

Основною клієнтурою українських філій Промбанку СРСР у роки становлення була держпромисловість, частка якої в обсязі заборгованості за кредитними операціями стрімко зростала: з 59 відсотків у 1923 році до 87 відсотків у 1925 році. Банком кредитувались металургійна (21 відсоток), харчова (16 відсотків), паливна та шкіряна (10 відсотків сумарної кредитної заборгованості) галузі промисловості. Серед клієнтів Всеукраїнської контори Промбанку та її філій були Цукортрест (низка цукрових заводів), Вінелектро (електрифікація міст та сіл), завод імені А. Марті (випуск трамвайних вагонів та шляхових мостів), сільськогосподарський машинобудівний завод в Херсоні, Сталінський та Макіївський заводи «Південсталі», Металосиндикат, шахти «Донвугілля» та багато інших.



За обсягом ресурсних та кредитних операцій українські філії займали значне місце серед установ Промбанку СРСР. За розміром балансу їх питома вага становила 10 відсотків; за розміром оборотних коштів – 15 відсотків; за обсягами акціонерного капіталу – 6 відсотків, за сумою поточних рахунків та вкладів – 13 відсотків, за розмірами кредитних операцій – 14 відсотків.

З розвитком кредитування експортно-імпортних операцій у 1924–1925 рр., Всеукраїнська контора Промбанку СРСР отримала право на безпосереднє трасування (переказ коштів) на закордонних кореспондентів. Одночасно здійснювалось трасування на філії банку рядом кореспондентів у Берліні, Ризі, Нью-Йорку, Чикаго, Яффі, Тегерані, Варшаві.

У березні 1926 року в складі банку створюється Відділ довгострокового кредиту (ВДК), що мав самостійний баланс, такі ж ВДК були організовані і при республіканських конторах. Кошти Відділу спрямовувались на фінансування капітальних вкладень у промисловість. ВДК надавав також позики строком від 1 до 10 років, максимально – на 25 років. На 1 жовтня 1927 року довгострокові позики за балансом ВДК досягли 132,7 млн.руб.



Заснуванням ВДК започатковувався процес концентрації всього довгострокового кредитування промисловості та електрогосподарства в Промбанку, проголошений постановою ЦВК та РНК СРСР від 15 червня 1927 року «Про принципи побудови кредитної системи». Короткострокові операції Торгово-Промислового банку і Електробанку переходили до Держбанку, розмежовувалась клієнтура, переглядались функції. А постановою РНК СРСР від 14 лютого 1928 року на базі ВДК Промбанку і Електробанку було створено БДК – Банк довгострокового кредитування промисловості та електрогосподарства СРСР (Промбанк СРСР), – головними функціями якого стали: довгострокове кредитування державної промисловості та електрогосподарства на потреби капітального будівництва і поповнення обігових коштів; акумуляція коштів на ці потреби; фінансування державної промисловості та електрогосподарства за рахунок безповоротних асигнувань з держбюджету, прийом довгострокових вкладів, випуск облігаційних позик, інші довгострокові операції в СРСР та за кордоном з дозволу Наркомату фінансів СРСР. Процес фінансування та кредитування був значно централізований. Граничні терміни позик були продовжені до 30 років, терміни довгострокових вкладів – не менше 3 років.

Реорганізація Промбанку СРСР у 1928 році посилила концентрацію коштів, які спрямовувались на безповоротне фінансування та довгострокове кредитування будівництва та на поповнення обігових коштів промисловості. Це дало змогу здійснювати через систему Промбанку 2/3 щорічних вкладень у капітальне будівництво СРСР.

Всеукраїнська контора Промбанку СРСР у 1928 році за обсягами ділової активності займала друге місце в системі Промбанку після контори РРФСР. На 1 жовтня 1928 року капітали і вклади контори становили 5,2 млн. руб., надані кредити – 35,2 млн.руб. На території Української РСР Промбанком фінансується будівництво електростанцій у Бердянську, Вінниці, Сутиську та десятках інших міст; Харківського тракторного заводу, потужностей Харківського турбогенераторного заводу та інших індустріальних велетнів 30-х років. Серед клієнтів контори та філій: АТ «Індубуд», що відбудовував зруйнований громадянською війною Донбас, завод сільськогосподарського машинобудування ім. Петровського в Херсоні, трести: «Донвугілля», «Донбассток», «Коксобуд», Держтрест хімічної продукції та вибухових матеріалів, Укрсилікаттрест; об’єднання: «Сталь», «Вугілля», «Донбасантрацитвугілля» тощо.

З прийняттям 5 травня 1932 року ЦВК та РНК СРСР постанови «Про організацію спеціальних банків довгострокових вкладень» Промбанк отримує статус Банка фінансування капітального будівництва промисловості й електрогосподарства (Промбанк СРСР), обслуговуючи фінансові потреби організацій, підпорядкованих наркоматам важкої, легкої, лісової, місцевої промисловості, постачання та зовнішньої торгівлі. Пізніше до цього переліку потрапили також транспорт і зв’язок. Мережа філій Промбанку по території СРСР збільшується до 147 установ.

У 1936 році постановою Ради народних комісарів (РНК) СРСР та ЦК ВКП(б) ліквідується Українська республіканська контора Промбанку СРСР, а обласні відділення підпорядковуються безпосередньо Правлінню Промбанку СРСР. Через рік, 29 жовтня 1937 року, створюється новий республіканський центр Промбанку – уповноважений Промбанку СРСР при РНК УРСР, який забезпечував зв’язок з керівними органами УРСР та оперативне керування роботою філій Промбанку СРСР на території України з питань фінансування республіканської та місцевої промисловості. В ці роки українські філії Промбанку здійснюють масштабне фінансування капітального будівництва підприємств промисловості, транспорту та зв’язку, впроваджують жорсткий фінансовий контроль за станом будівництва, мобілізацією внутрішніх ресурсів фінансованих будов.

Харківська контора Промбанку, здійснюючи фінансування будівництво газогенераторного цеху Харківського тракторного заводу, допомогла керівництву заводу скласти графік швидкісних методів роботи, перевести будівництво на госпрозрахунок і організувати фінансування. В результаті, план було виконано вже з першого місяця. Пізніше досвід, накоплений будівельниками з швидкісного будівництва, дав змогу в роки Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 рр. здійснити небувале щодо темпів і обсягів промислове будівництво на сході країни.

А по Сибіру хурделиця зла…
В.П. Матвієнко

Важливу роль відігравали українські філії Промбанку СРСР в роки Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 рр. Банку довелось оперативно, в стислі строки перебудовувати свою діяльність на потреби воєнної економіки. Установи Промбанку, які знаходились недалеко від фронту, фінансували витрати, пов’язані з будівництвом оборонних споруд, займались перебазуванням підприємств на схід СРСР. Банк надавав кошти на проведення всіх робіт, пов’язаних із евакуацією підприємств, установ та населення з окупованих німцями територій, контролював повноту та своєчасність передачі матеріальних цінностей на призупинених будівництвах, витрати на демонтаж, перевезення і зберігання устаткування й матеріалів евакуйованих підприємств, надавав на пільгових умовах кредити підприємствам, евакуйованим в східні регіони. Серед евакуйованих з території України підприємств такі велетні, як Дніпропетровський трубопрокатний завод, завод «Запоріжсталь» та ін. Загалом, промислові підприємства, евакуйовані з України, становили майже половину всіх потужностей, введених в дію на сході СРСР у 1942 році. Банк кредитував евакуйовані підприємства на пільгових умовах, продовжував терміни акцепту платежів в розрахунках за поставки для воєнних відомств та оборонної промисловості, широко застосовував в системі розрахунків заліки взаємних вимог, надавав кредити на будівництво житла для евакуйованого населення.

У першому півріччі 1942 року на сході країни стали до ладу 23 доменні та 60 мартенівських печей, 850 заводів, цехів, шахт, електростанцій; випуск танків збільшився порівняно з 1941 роком на 274 відсотки, літаків – на 62 відсотки, боєприпасів – на 60 відсотків. Приймається рішення про впровадження в серійне виробництво реактивних мінометів БМ-3 («Катюші»). Здійснювалась і евакуація самих банків з територій, окупованих німцями. На місцях прибуття в стислі терміни налагоджувався облік операцій банків, інвентаризувались рахунки, налагоджувались кореспондентські зв’язки з іншими банками.

У перші роки війни працівниками Промбанку контролювався хід виконання постанови РНК СРСР «Про будівництво промислових підприємств в умовах воєнного часу» від 11 листопада 1941 року №2054. Зокрема переглядались затверджені проекти з метою економії ресурсів, стимулювався перехід будівництва на спрощені конструкції, вирішувались питання пошуку замінників дефіцитних матеріалів, контролювалась кошторисна вартість будівництва. Все це сприяло значній економії коштів та прискоренню введення нових об’єктів.

Загалом кредитна система СРСР зіграла визначну роль в наближенні перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 – 45 рр. Вона акумулювала в союзний бюджет значні кошти та спрямувала їх на капітальні вкладення. З них переважна більшість – 70,3 відсотка – спрямовувалась у промисловість, транспорт та зв’язок, найбільш важливі для потреб воєнної економіки. За роки війни завдяки кредитній системі СРСР було побудовано 3,5 тисячі нових потужних промислових підприємств, прокладено тисячі кілометрів колій, що дало змогу поліпшити пропускну спроможність доріг Уралу та Сибіру, куди була перебазована воєнно-промислова база СРСР, створені всі можливі в ті часи матеріально-технічні умови для наближення Перемоги у війні з фашистською Німеччиною.

Двадцятого сторіччя діти –
Ми знали труд і мозолі…
В.П. Матвієнко

У післявоєнний період українські філії Промбанку СРСР стають активними учасниками відбудови зруйнованого фашистами промислового потенціалу та соціальної інфраструктури Української РСР.

Апарат Уповноваженого Промбанку СРСР при РНК УРСР та 16 обласних контор, 15 відділень, 5 уповноважених при обласних конторах Держбанку включаються в роботу з інвентаризації наявного господарства підприємств, звільнених від окупації територій, фінансування капітальних відбудовчих робіт, налагодження контролю за господарською та фінансовою діяльністю підприємств та організацій. На них лягла кропітка робота з обліку житлової площі будинків, паспортизації, налагодження обліку квартиронаймачів. Так як бухгалтерський облік у часи війни було перервано, а останні баланси доокупаційного періоду багатьох підприємств втрачено, прийшлось заново розпочинати цю роботу. Вона проводилась з першого півріччя 1944 року. Паралельно розроблялись матеріали щодо нормування виробничих процесів і витрат. Багатьом підприємствам, що постраждали від воєнних дій, надавались пільгові кредити.

25 грудня 1943 року Київська обласна контора Промбанку розпочала фінансування аварійних робіт на заводі ім. Петровського, відкрила фінансування тресту «Головхліб», станкозаводу ім. Горького, Київенерго, заводу ім. Лепсе, комбінату «Буддеталь», Автогенному заводу, Київському інженерно-будівельному інституту, картографічній фабриці, заводу «Червоний резинщик». Фахівцями апарату уповноваженого Промбанку СРСР в УРСР (Хмельницький, Високович, Чубук, Залеський) була розроблена методологія складання одиничних розцінок видів робіт для 11 наркоматів з понад 1600 підприємствами, що сприяло поліпшенню стану розрахунків, прискоренню обігу оборотних коштів. Економія від скорочення складання кожним підприємством власних розцінок перевищувала 1 млн. руб.

Стрімко зростає обсяг капітальних вкладень у народне господарство УРСР через Промбанк: у 1944 році – 300 млн.руб; у 1945 році – 355 млн.руб.; у 1946 році – 462 млн.руб.; у 1947 році – 662 млн.руб.; у 1948 році – 569 млн.руб.; у 1949 році – 863 млн. руб.; в 1950 році – 1300 млн.руб. У 1945 році українськими філіями фінансувалось 11 наркоматів, 165 главків, трестів та обласних управлінь, 941 будова. В обласному розрізі значні капіталовкладення в республіканську та місцеву промисловість концентрувались у Харківській, Сталінській (Донецькій), Одеській, Львівській, Ворошиловградській (Луганській) та Київській областях.

Незважаючи на тяжке фінансове становище банків в післявоєнний період, відсутність у багатьох з них статутних фондів та балансів, нестачу техніки та приміщень, вже до кінця січня 1945 року завершується організація мережі уповноважених Промбанку при обласних конторах Держбанку в Чернівецькій, Станіславській, Дрогобицькій та Рівненській областях. У двох останніх були створені обласні контори, підпорядковані Промбанку СРСР. Мережа філій Промбанку охопила більшість регіонів України.

У складі апарату Промбанку СРСР в післявоєнний період створюються відділи фінансування будівництва, транспорту та зв’язку; електростанцій та електропромисловості; кредитування та фінансування поставок устаткування; будівельних міністерств; металургії та хімії; паливної промисловості; машинобудування; збройних сил; легкої та текстильної промисловості; лісової промисловості та будматеріалів; республіканської та місцевої промисловості; харчової промисловості. Ця структура відображає многоплановість та масштабність роботи банку в часи розбудови матеріально-технічної бази соціалізму.

Наприкінці 40-х – на початку 50-х років українські філії Промбанку фінансують: проект заводу з переробки кенафу (виробництво канатів, мішків), будівництво Кримського заводу з видобутку каміння-ракушечнику, відбудову Панинківської та Малинської паперових фабрик, першої черги Жидачівського картонно-паперового комбінату, будівництво Харківського тракторозбирального заводу та інші важливі об'єкти. Довгострокові кредити підприємствам місцевого значення з 1945 по 1954 рік досягли 158 млн.руб., що дало змогу відбудувати сотні підприємств і забезпечити населення товарами широкого вжитку.

22 вересня 1951 року затверджується новий статут Промбанку СРСР. З червня 1955 року відновлюється Українська республіканська контора Промбанку СРСР, а посада уповноваженого Промбанку СРСР при Раді Міністрів УРСР ліквідовується.

Новий етап розвитку банку розпочався в 1959 році, коли Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 квітня «Про реорганізацію системи банків довгострокових вкладень» Промбанк був реорганізований у Будбанк СРСР (Всесоюзний банк фінансування капітальних вкладень) з передачею йому операцій Цекомбанку, комунальних банків, Сільгоспбанку. В результаті банк, крім промисловості, транспорту, зв’язку, фінансує Міністерство освіти, вищу школу, комунальне господарство, житлово-будівельну кооперацію та інше. З цього часу система Будбанку СРСР концентрує 70 – 75 відсотків усіх капітальних вкладень народного господарства і ще більшу частку державних інвестицій, а банк стає головним інвестиційним банком СРСР.

Українська республіканська контора Промбанку СРСР реорганізовується в Українську республіканську контору Всесоюзного банку фінансування капітальних вкладень (Будбанку СРСР). Їй підпорядковуються 25 обласних контор, 49 відділень та 31 пункт уповноваженого при установах Держбанку СРСР.

Обсяг фінансування народного господарства установами Укрконтори Будбанку СРСР у 1957 – 1961 рр. зріс на 66 відсотків до 3,92 млрд. руб., платіжного обігу – на 77 відсотків до 5,83 млрд.руб., виданих кредитів – удвічі до 1,52 млрд.руб. За фінансування банку в ці часи вводяться в дію такі пріоритетні об’єкти, як доменна піч №6, чотири мартенівські печі та коксова батарея на Криворізькому металургійному заводі ім. Леніна, дві коксові батареї на Алчевському коксохімічному заводі, трубний цех на Новомосковському металургійному заводі, перша черга Криворізького центрального гірничо-збагачувального комбінату тощо.

Саме в період реорганізації Промбанку СРСР в Будбанк СРСР починає свою трудову діяльність нинішній Голова Правління Промінвестбанку, Герой України, професор Володимир Павлович Матвієнко. З посади кредитного інспектора Жданівського відділення Промбанку СРСР він починає трудовий шлях до керуючого Артемівським відділенням, заступника керуючого Донецькою обласною конторою, керуючого Дніпропетровською обласною конторою Будбанку СРСР, заступника, а з 1982 року – керуючого Українською республіканською конторою Будбанку СРСР.

У донецькому краї, де з 1959 по 1972 рік працює В.П. Матвієнко, у цей період за фінансової участі Будбанку було введено в дію найглибшу в країні шахту «Бутовка-Глибока» (1960 рік), на Маріупольському металургійному комбінаті ім. Ілліча впроваджено устаткування з безперервного розливу сталі, мартенівський цех з найпотужнішими у світі печами; конверторний цех з найбільшими в країні конверторами. На Горлівському азотнотуковому заводі побудовано перший в країні комплекс з виготовлення полістиролу. Введено в дію першу чергу Авдіївського коксохімзаводу. Загалом на Донеччині тільки в 1959 – 1965 рр. було введено в дію понад 90 нових промислових підприємств і 20 виробництв.



У 60 – 70-ті роки працівники українських філій Будбанку СРСР наполегливо працюють над проблемами забезпечення зниження вартості будівництва, підвищення ефективності капітальних вкладень, концентрації їх на пускових об’єктах, скорочення обсягів незавершеного будівництва. Зокрема, спеціалістами банку в ті часи була розроблена програма аналізу титульних списків, широко застосовувався бригадний метод перевірки будівництва об’єктів за участю представників трестів, проводилась робота з впровадження типових проектів будівництва об’єктів, стандартизації будівельних конструкцій.

З 1964 року Укрконтора Будбанку СРСР впроваджує прогресивні методи будівництва та форми розрахунків за готову продукцію. В результаті нововведення зросла продуктивність праці, знизилась собівартість робіт. З метою вдосконалення всіх ділянок банківської справи у складі Укрконтори створюється республіканська комісія з раціоналізаторських пропозицій. З 1968 року розпочинається комплексна механізація облікових та обчислювальних робіт в установах Будбанку СРСР.



У 1965 – 1979 рр. Будбанком в УРСР фінансуються потужності: Жданівського металургійного заводу ім. Ілліча, Дніпропетровського трубопрокатного заводу ім. Леніна, Запорізького, Дружківського та Єнакіївського металургійних заводів; Дніпровського, Північного, Центрального, Інгулецького гірничо-збагачувальних комбінатів; Запорізького заводу «Азовсталь»; Слов’янської, Вуглегорської, Трипільської ГРЕС, Криворізької ГРЕС-2, Київської та Кременчуцької ТЕС та багатьох інших пріоритетних народногосподарських об’єктів.

Працівники українських філій Будбанку СРСР під час економічної реформи 1965 року та економічної реформи в будівництві 1969 року включаються в роботу з переходу від безповоротного фінансування введення основних фондів переважно за рахунок бюджетних коштів до довгострокового кредитування; здійснюють контроль за використанням власних коштів господарств та зміцненням госпрозрахунку тощо.

В.П. Матвієнко в 1972 – 1979 роках працює на посаді керуючого Дніпропетровською обласною конторою Будбанку СРСР, віддаючи свій талант та професійні здібності розвитку економіки Дніпропетровщини. В цей час в краї за фінансування Будбанку СРСР вводяться в дію комплекси з виробництва аміаку та карбаміду на Дніпродзержинському ВО «Азот», доменна піч №9 на Криворізькому металургійному комбінаті, фабрика комкування на Північному гірничо-збагачувальному комбінаті, нові цехи та комплекси на Нікопольських південнотрубному та феросплавному заводах, Центральному та Південному гірничо-збагачувальних комбінатах, шахта Західно-Донбаська та інші об’єкти.

З квітня 1979 року В.П. Матвієнко призначається на посаду заступника, а з вересня 1982 року – керуючого Українською республіканською конторою Будбанку СРСР.

З 1979 по 1987 рік кількість установ банку, розташованих на території Українській РСР, збільшується на 37 нових відділень – до 157, а в 1990 р. – досягає 235. У період 80-х років на банк припадає майже половина всіх кредитних вкладень в економіку УРСР.

Тільки в 1980 році за фінансування банку введені в дію: нові потужності на Рівненській АЕС, Білоцерківському ВО Шин, шахти: Жданівська-Капітальна 1, Суходольська-Східна, Нагольчанська 1, коксова батарея потужністю 1 млн.т на Запорізькому коксохімзаводі, нові потужності на Сіверськодонецькому ВО «Азот», Лисичанському содовому заводі тощо.

Банк здійснював фінансування будівництва потужностей на основі компенсаційних угод з фірмами капіталістичних країн: з перевантаження рідкого аміаку на Одеському припортовому заводі; з виробництва фталевого ангідриду на Рубіжанському ВО «Краситель», з виробництва глинозему на Миколаївському глиноземному заводі тощо.

Звіку нам судилась Україна
В.П. Матвієнко



Новим етапом розвитку кредитної системи СРСР став 1987 рік, відмічений радикальною реформою фінансово-кредитної системи в умовах докорінної перебудови господарського механізму. З метою посилення впливу банків на прискорення економічного розвитку країни були створені нові спеціалізовані банки, серед яких і Промислово-будівельний банк СРСР (Промбудбанк СРСР) на базі реорганізації Будбанку СРСР. Перед Промбудбанком та його філіями стало завдання проведення прогресивної кредитної політики, підвищення ефективності системи кредитування капітальних вкладень, здійснення необхідних розрахунків у промисловості, будівництві, на транспорті і зв’язку, в системі Держпостачу СРСР. Банк був переведений на принципи повного госпрозрахунку та самофінансування, а головним показником работи банку став прибуток.

Створений в результаті економічної реформи Український республіканський банк Промбудбанку СРСР на чолі з Володимиром Павловичем Матвієнком став центром інвестиційного кредитування економіки УРСР. Він щорічно видавав понад 60 млрд. дол. США кредитів в машинобудування, паливно-енергетичний та будівельний комплекси УРСР, важку та легку промисловість, будівництво, транспорт і зв’язок, що за масштабами було більше ніж обсяги кредитування всіх сучасних українських банків разом взятих. У стислі строки банк розширив коло банківських послуг, зокрема, в сфері зовнішньоекономічних операцій.

Керівництво та колектив банку вдосконалюють кредитний механізм, фінансують впровадження у виробництво науково-технічних новацій, нових форм розрахунково-кредитного та касового обслуговування клієнтів, здійснюють контроль рублем за фінансово-господарською діяльністю підприємств та організацій.

У липні-грудні 1989 року ліквідовуються операційні управління Промбудбанку СРСР, пункти Уповноваженого реорганізовуються у філії відділень. З 1 січня 1990 року усі установи Промбудбанку СРСР почали працювати на принципах повного госпрозрахунку та самофінансування.

В ході реформи відбувся розподіл та закріплення клієнтури банків – державних підприємств між новоствореними спеціалізованими державними банками за ознакою приналежності до того чи іншого сектору економіки. Підприємства могли мати один поточний рахунок в банку, що зробило прозорою й ефективною систему розрахунків. Однак основної своєї мети – наближення банків до потреб кредитованих підприємств – реформа не досягла, натомість вона сприяла виникненню негативних тенденцій до деконцентрації банківського капіталу, виведенню значних обсягів грошей в тінь, послабленню потужності банків. Усе це обернулось різким падінням обсягів кредитування економіки України і спричинило інвестиційний голод, недофінансування економіки в післяперебудовний період та в роки незалежності України.

Протягом 80-х та на початку 90-х рр. Укрпромбудбанком на чолі з його керівником Володимиром Павловичем Матвієнком здійснюється подальша автоматизація банківських операцій. В.П. Матвієнко стає ініціатором комп’ютеризації банківських операцій, закупивши в Англії перші комп’ютери фірми «Apricot» на суму близько 1 млн. фунтів стерлінгів. А в 1992 році кількість комп’ютерів вже досягла 2 тис., локальних обчислювальних мереж – 65 одиниць, кількість установ, що впровадили програму «Операційний день банку» – 169 одиниць. При цьому ця програма була запроваджена вперше саме в Україні.



Відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР від 19.12.1990 р. №1316 Промбудбанк був перетворений на Державний комерційний промислово-будівельний банк (Промбудбанк). У 1991 р. Український республіканський банк Промбудбанку СРСР було перетворено на Український державний комерційний промислово-будівельний банк (наказ Промбудбанку від 18.02.1991р. №89).

Ще на початку 90-х років В.П. Матвієнко обґрунтовано довів небезпечний характер деконцентрації капіталу українських банків, закликав до збереження великих спеціалізованих банків як комерційних структур, здатних кредитувати масштабні інвестиційні проекти в економіці, застерігав від застосування ручних методів керування банківською системою.

Між тим, центробіжні тенденції в політиці, економіці та банківській сфері посилювались і призвели до розпаду СРСР.

Проголошення незалежності України Укрпромбудбанк зустрів на провідних позиціях у фінансово-банківській сфері і став активним учасником формування нової банківської системи, а керівник банку – В.П. Матвієнко в червні 1991 року обирається Верховною Радою України першим Головою Правління Національного банку України і займається створенням фінансово-банківської системи, запровадженням нової грошової одиниці, організацією роботи Національного банку України та виходом України у світовий фінансовий простір.

Будуєм державу
власними силами
В.П. Матвієнко

Незалежність України знаменувала відлік нової історії банку. В ході акціонування, яке було проведено у відповідності з діючим законодавством України, та створення акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку, Промінвестбанк заплатив великі гроші в казну держави. В цілому акціонування обійшлося Промінвестбанку в суму близько 1,4 млрд. дол. США, в той час як 12 перших років приватизації в Україні, коли приватними стали 94 тисячі підприємств, принесли українській державі лише 3 млрд. дол. США. Ще 425 млн.дол. США Промінвестбанк спрямував на створення статутного фонду Національного банку України.

Роки становлення Промінвестбанку прийшлися на розрив економічних зв’язків з країнами колишнього СРСР, кризу в економіці, спад виробництва, затухання інвестиційного процесу. Стрімко погіршувались макроекономічні показники: в 1994 році ВВП України становив лише 54,4 відсотка від рівня 1990 року, інвестиції в основний капітал – 40,7 відсотка, монетизація економіки зменшилась з 50 відсотків в 1992 році до 26,7 відсотка в 1994 році, а в 1996 році становила рекордно низькі 11,5 відсотка. Тобто, економіка працювала майже без грошей, в умовах бартеру та неплатежів.

Були відсутні необхідні для діяльності банку закони, а ті, що існували, – постійно змінювались, навколо банків вирували політичні авантюри, посилювалось соціальне розшарування. Банки, як і інші суб’єкти господарювання, потерпали від податкового тиску.

У цих умовах політика керівництва банку на чолі з Головою Правління В.П. Матвієнком спрямовувалася на всебічну фінансову підтримку вітчизняного товаровиробника, якісний менеджмент, комплексне управління фінансовими ресурсами та нарощування капіталу. Вже з перших років становлення Промінвестбанк у кілька разів збільшив свій капітал і досяг майже половини сумарної величини капіталу всіх банків України, яких на той час було 200, що дало можливість здійснювати великомасштабні банківські операції, надавати вагому кредитну підтримку підприємствам енергетики, металургії, вугільної і хімічної промисловості, машинобудування, будівництва, транспорту, зв’язку та інших галузей економіки. У період свого становлення Промінвестбанк забезпечував понад 50 відсотків довгострокових кредитних вкладень банківської системи України і розвивався стрімкими темпами. За рахунок кредитів банку в першій половині 90-х років ХХ століття в Калуші (Івано-Франківська область) було введено в дію фабрику з виробництва килимових тафтингових виробів потужністю 4 млн. кв. м на рік, в Дніпропетровську збудовано акумуляторний завод, побудовано понад 100 суден на експорт на Херсонському суднобудівному заводі та багато інших важливих для економіки об’єктів.

Активно формувалась і мережа філій. У 1994 році до складу банку входило 22 регіональних управління, 239 відділень, 518 підрозділів для прийому вкладів населення, 389 пунктів обміну валют.

Вищим органом управління банку згідно з законодавством були визначені збори акціонерів, створена Рада банку і ревізійна комісія. Керування діяльністю банку покладалось на Правління. В центральному офісі існувало 19 структурних підрозділів, зокрема: управління кредитного регулювання та організації розрахунків; управління планування та економічного аналізу; департамент інвестицій; департамент бухгалтерського обліку; міжнародний департамент; юридичне управління; фінансовий департамент; департамент грошового обігу; головне операційне управління; головне контрольно-ревізійне управління; департамент діяльності філій банку; комп’ютерний центр, управління справами, відділ підготовки науково-економічної інформації. У системі банку працювало 7 тисяч сучасних комп’ютерів, об’єднаних в мережі та забезпечених надійною системою зв’язку, включаючи космічний. Ключовою складовою власної платіжної системи банку стала створена в 1994 році Розрахункова палата Промінвестбанку, через яку нині в режимі реального часу здійснюються платежі як в гривні, так і в інших валютах на суму понад 1 трлн. грн. щорічно. Міжбанківські розрахунки почали проводитись через єдиний коррахунок банку в НБУ на основі найпрогресивнішої моделі розрахунків.

Для покращення досить напруженої ситуації у сфері кредитування і розрахунків у І кварталі 1994 року був створений кредитний комітет та резерв ресурсів Голови Правління банку. В зв’язках із західними банками надійно працювали системи «SWIFT» та «REUTERS». Були встановлені кореспондентські рахунки у країнах СНД та у західних країнах. У 1993 році банк розширив зв’язки з провідними банками країн Заходу, Східної Європи та СНД, в тому числі з такими відомими, як: Bank of New York (США), Barclays Bank (Великобританія), Credit Lyonnais (Франція), Dresdner Bank AG (Німеччина), Credit Suisse (Швейцарія) та багатьма іншими.

Промінвестбанк підтримує відносини з більш ніж 200 провідними іноземними фінансовими установами. Клієнти банку здійснюють свої розрахунки через 73 кореспондентських рахунки, відкритих Промінвестбанком у 22 найбільш відомих банках світу, через які тільки за 11 місяців 2007 року проведено близько 13 млрд. дол. США платежів. Найвища якість та високий рівень здійснення міжнародних платежів Промінвестбанком неодноразово були відмічені нагородами Deutsche Bank, The Bank of New York та інших банків світу.

Довгострокове інноваційно-інвестиційне кредитування було визначено стратегічним напрямом діяльності Промінвестбанку. За 15 років діяльності банк накопичив значний досвід фінансування розвитку таких галузей економіки, як промисловість, в т.ч. паливно-енергетичний сектор, машинобудування, транспорт, металургія, зв’язок, будівництво, реконструкції та модернізації основних фондів сотень тисяч вітчизняних підприємств, що працюють на ринкових засадах, реалізував сотні загальнодержавних інвестиційних проектів. Серед них створення нових літаків, будівництво сучасних автобанів і швидкісних залізничних шляхів, введення в дію нових енергоблоків на Хмельницькій та Рівненській АЕС, реконструкція доменної печі №9 на Криворіжсталі, оновлення міжнародного аеропорту в Борисполі, залізничного вокзалу в Києві, введення в дію новітніх виробничих ліній на ВАТ «Фармак» – одному з лідерів вітчизняної фармацевтичної галузі; побудова Міжнародної клініки відновного лікування в м. Трускавець і впровадження на її базі системи інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації хворих з органічними ураженнями нервової системи. Сумарний обсяг кредитів в розвиток економіки незалежної України склав у доларовому еквіваленті понад 65 млрд. дол. США. Дві третини кредитного портфеля банку становлять довгострокові кредити інвестиційного спрямування на розвиток вітчизняного виробництва.

Підтвердженням найбільшого серед українських банків фінансового внеску Промінвестбанку у вітчизняне виробництво стало перше місце в Україні за обсягами кредитів у виробничу сферу за визначенням журналу «Галицькі контракти» «Гвардія п’ятсот» та звання «Краще підприємство Європи» в рамках іміджевої програми «Лідери ХХІ століття». Банк тричі, в 2003, 2004 та 2006 роках, визнаний відомим англійським журналом «Банкір» Банком року в Україні. До престижного рейтингу 1000 найбільших банків світу Промінвестбанк єдиний з України входить шість років поспіль, піднявшись за цей період на 168 сходинок вгору.

Велику увагу приділяє керівництво банку фінансуванню вагомих інвестиційних проектів, серед яких: будівництво металургійного заводу нового покоління ЗАТ «Ферротрейдінг» в Запоріжжі, де виробляється ферохром з відходів металургійного виробництва; створення легендарної української «Кольчуги», яка за технічними характеристиками переважає всі закордонні аналоги і може використовуватись не тільки у військових, але й у мирних цілях для навігації цивільних літаків; впровадження у виробництво рейкозварювальних машин нового покоління, що перевершують закордонні аналоги, на ВАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування»; повна реконструкція комплексу коксової батареї та впровадження нових інвестиційних технологій на АТЗТ «Харківський коксовий завод» та багато інших проектів, завдяки реалізації яких створюються сотні тисяч нових робочих місць, зростає рівень життя мільйонів громадян України. За підтримки банку здійснюється реалізація інвестпроекту створення реабілітаційного центру на Арабатській Стрілці (Херсонська область), де проходитимуть курс оздоровлення пацієнти з хворобами опорно-рухового апарату, периферійної нервової системи.

Промінвестбанк виступив організатором проведення ряду конкурсів інноваційно-інвестиційних проектів з таких актуальних питань, як енергозбереження, впровадження наукових розробок у виробництво, реконструкція підприємств, очищення води та інших на загальну суму майже 5 млрд.грн. До участі у проведені конкурсів та оцінки проектів залучалась Національна академія наук України. Найкращі проекти, з точки зору народногосподарської ефективності, були відмічені спеціальною премією та дипломами Промінвестбанку.

Великий внесок робить Промінвестбанк у розвиток аграрного сектору економіки. За роки незалежності України аграріям було надано майже 9 млрд. грн. кредитів, що сприяло відновленню сільськогосподарського виробництва, впровадженню прогресивних технологій, придбанню на сприятливих умовах сільськогосподарської техніки тощо.

Банк активно розвиває сегмент кредитування фізичних осіб. Портфель кредитів населенню досяг майже 2,6 млрд.грн. і збільшився з початку 2007 року у 2,3 раза. Кредити надаються фізичним особам на будівництво і придбання житла на первинному та вторинному ринку нерухомості, на купівлю автотранспортних засобів, здобуття освіти, оплату послуг та інші споживчі потреби.

Якісне обслуговування, значний власний капітал, бездоганна репутація Промінвестбанку сприяють зростанню клієнтської бази банку, яка становить нині більше ніж 4 млн. підприємств та громадян України. Клієнтам банк надає понад 300 видів банківських послуг, серед них такі передові електронні системи, як «Інтернет-Клієнт-Банк», «Корпоративний контроль», «Дистанційний моніторинг рахунків клієнтів», «Голосовий зв’язок», які дають можливість отримати широкий спектр банківських послуг.

Промінвестбанк активно впроваджує передові банківські технології. Він перший з діючих українських банків випустив у 1994 році власну пластикову картку. Нині обсяг випуску пластикових карток Промінвестбанку становить понад 4 млн. шт., а кількість банкоматів досягла 1,7 тис. шт.

Промінвестбанк є одним з найбільших платників податків до бюджету не тільки серед банків, а й усіх підприємств України. За 15 років діяльності банк сплатив до бюджету податків і зборів на 2,3 млрд.грн., що дозволяє державі реалізовувати важливі соціальні програми.

Постійно вдосконалюється менеджмент банку. В 1999 – 2000 рр. уперше в Україні Промінвестбанком був здійснений перехід від трирівневої до дворівневої системи управління банком, за якої всі філії безпосередньо підпорядковуються центральному офісу. В результаті була досягнута економія операційних витрат банку, оптимізовані як грошові, так і інформаційні потоки. Запроваджено ефективну систему фінансового планування, оперативного аналізу фінансової діяльності філій та контролю за дотриманням кошторисів. Значна увага приділяється керівництвом банку системі підготовки, перепідготовки спеціалістів банку та підвищенню їхньої кваліфікації, максимально наближених до потреб регіонів.

У 2006 році за ініціативи Голови Правління банку В.П. Матвієнка почався новий етап реорганізації банку. У складі центрального апарату було створено п'ять Головних регіональних управлінь: Східно-Донбаське, Центрально-Київське, Південно-Індустріальне, Західно-Українське і Харківське. Їх започаткування було спрямовано на організацію та контроль за кредитним процесом, розвитком установ регіону. За аналогічною регіональною структурою реорганізований кредитний департамент, змінені функції і структура інших підрозділів банку. Для оперативного вирішення питань розвитку філій, введені посади кредитних інспекторів як організаторів якісного кредитного процесу в банку.

З метою організації кожного працівника на результативну банківську діяльність проведена атестація керівників установ та центрального апарату банку. Зміцнене керівництво філіями банку, запроваджені нові матеріальні стимули зростання продуктивності праці для всіх категорій працюючих.

Живем твоїм безсмертям, Україно
В.П. Матвієнко

Керівництво банку завжди приділяло увагу регіональній складовій розвитку як економіки, науково-технічного потенціалу, так і самого банку.

За радянських часів на Дніпропетровщині при фінансовій підтримці банку був створений гірничо-металургійний комплекс, який формує переважну більшість промислового виробництва області та є основою експортного потенціалу України. У Донецькій області в післявоєнні роки було в стислі терміни поновлено потужності знищеної війною Азовсталі, фінансувались гіганти металургії, такі як Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча. В Запорізькій області були введені в дію потужності машинобудівного заводу «Комунар» (нині ВАТ «АвтоЗАЗ»), моторобудівельного заводу (нині ВАТ «Мотор Січ») тощо. На Івано-Франківщині став до ладу велетень Прикарпаття «Хлорвініл» («Оріана»); на Луганщині – найпотужніший у 70 – 80-ті роки в Європі Лисичанський нафтопереробний завод; на Львівщині – відомий Львівський автобусний завод; на Одещині – важливі морські торгові порти «Південний», Іллічівський, Одеський; на Рівненщині – найбільший в Європі льонокомбінат; на Тернопільщині – найбільші в Європі Чортківський і Хоростківський цукрові заводи, газопровід «Уренгой-Помари-Ужгород»; на Херсонщині – гігант текстильної промисловості – Херсонський бавовнопрядильний комбінат; на Харківщині – відомі ВО ім. Малишева, ВО «ФЕД», «Укрспецвагон» – єдиний в Україні, що займається ремонтом рухомого складу залізничного транспорту, прокладена автомагістраль «Москва-Харків-Сімферополь»; на Хмельниччині – Хмельницька АЕС; на Чернігівщині – Чернігівський радіозавод, комбінат «Хімволокно»; в Чернівецькій області – заводи «Кварц», «Гравітон», «Чернівцілегмаш»; у Києві – ВО ім. Корольова, НВО «Більшовик», метрополітен, Кібернетичний центр, завод «Арсенал», Київський державний авіаційний завод «Авіант», АНТК ім. Антонова та тисячі інших.

Нині регіональну політику банку проводять Головні регіональні управління, а мережа відділень банку сягає 865 одиниць, які розміщені у всіх великих містах України, що дозволяє банку надавати клієнтам широкий спектр банківських послуг, максимально наближуючи їх до специфіки регіонального розвитку та потреб кожної області. Серед обласних відділень банку найбільші обсяги кредитування зосереджені в великих промислових центрах країни – Донецькій та Дніпропетровській областях та м. Києві.

Серед обласних філій Промінвестбанку провідне місце за обсягами кредитних операцій займають філії Промінвестбанку на Донеччині. Філія «Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області» представлена 29 філіями та 180 безбалансовими відділеннями і займає лідируючі позиції з основних напрямків банківської діяльності області, а це майже третина фінансового ринку області. Кредитна підтримка банку надається таким відомим клієнтам області, як – АТ «Норд», ЗАТ «Новокраматорський машинобудівний завод», «Слов’янський механічний завод» та багатьом іншим відомим підприємствам. Співпраця з Промінвестбанком дає можливість Новокраматорському машинобудівному заводу успішно виконувати виграний тендер на реконструкцію відомого у всьому світі Магнітогорського металургійного комбінату, відомого як Уральська магнітка.

Завдяки кредитам Промінвестбанку розвивається паливно-енергетичний сектор області, в низці міст побудовано та введено в експлуатацію супермаркети торговельних мереж «Амстор» та «Обжора», споруджуються сучасні багатофункціональні житлові комплекси, впроваджені нові технології на багатьох промислових, торговельних та агропромислових підприємствах. Філія «Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області» фінансово сприяла реконструкції і відродженню Лаври в Святогір’ї, Свято-Ігнатієвського храму, Свято-Преображенського кафедрального собору та реалізації багатьох інших соціально-культурних проектів Донеччини.

Прикладів успішної роботи регіональних відділень банку можна навести багато. А сумарно клієнти, що обслуговуються в Промінвестбанку у всіх куточках країни, формують майже тридцять відсотків валового внутрішнього продукту України та забезпечують відповідну частку податкових надходжень до бюджету.

Як один із найбільших національних інвесторів української економіки, Промінвестбанк гостро відчуває обмеження в правовому полі діяльності банків, які заважають в значно більшому обсязі реалізувати всі можливості на шляху забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України, її регіонів. З року в рік зростає гострота проблеми присутності іноземного капіталу в банківській системі України. Сорок чотири банки, ресурси яких становлять майже половину всієї безготівкової грошової маси в Україні, мають переваги як з боку держави, так і з-за кордону, в той час як українські банки залишаються законодавчо незахищеними. Засилля іноземного капіталу призводить до втрати з боку держави контролю над грошовими потоками, які йдуть за кордон, замість збільшення національних інвестицій у вітчизняні підприємства. І це в той час, коли Китай, Південна Корея, Ізраїль або взагалі не пускають іноземні банки у власну банківську систему, або обмежують їх присутність кількома відсотками.

Не сприяє фінансовій активності національних інвесторів в усіх регіонах існуюча судова система. Лише 1,5 відсотка всіх справ у судах вирішується на користь банків, судова тяганина триває роками. В податковій заставі знаходиться ліквідне майно на мільярди гривень, яке могло б бути використане в заставу за кредитами. Це гальмує інвестиційні процеси в країні. В аграрному секторі кредитування обмежується відсутністю вартості землі та звуженням товарно-грошових відносин.

Потерпає вітчизняний інвестор також від громіздкої податкової системи, а це понад 40 видів податків. Причому, одні структури уникають сплати податків, а інші, такі як Промінвестбанк, сумлінно виконують свої обов’язки перед державою. Для того, щоб податки платили всі і справедливо, доцільно ввести єдиний для всіх суб’єктів господарювання податок на доходи, відмінивши всі інші, та зменшити кількість податкових перевірок чесних платників. Необхідно ввести кримінальну відповідальність держслужбовців за бюрократичне свавілля та штучне створення перепон в діяльності національних інвесторів в Україні.

Щодня іду на поклик до людини
В.П. Матвієнко

Промінвестбанк протягом усіх років незалежності України займає свідому громадянську позицію, спрямовану на фінансову підтримку не тільки економічних, але і соціально-культурних потреб українського суспільства. За період діяльності в незалежній Україні банк спрямував на благодійницькі цілі понад 100 млн.грн. Ці кошти сприяли відродженню пам’яток історії, розвитку науки, культури, освіти, медицини, спорту, підтримці інвалідів, багатодітних сімей, молоді.

Банк підтримує масштабні проекти, пов’язані з відродженням історичної спадщини українського народу та духовності. За фінансової підтримки банку відбудовані Михайлівський Золотоверхий собор та Успенський собор Києво-Печерської лаври в м. Києві, комплекс Кафедрального собору (Запорізька область), храм св. Миколая (с. Чайки, Київська область) та багато інших православних святинь. Благодійницькі кошти банку були спрямовані на будівництво Свято-Андріївської церкви (м. Нова Каховка), церкви Свято-Різдва Христова, Свято-Покровської церкви (м. Каховка, Херсонська область), храму Свято-Преображенського кафедрального собору та Свято-Преображенської парафії, дзвіниці Свято-Покровського жіночого монастиря (м. Кривий Ріг) та багатьох інших духовних святинь у різних куточках нашої держави.

За фінансової допомоги Промінвестбанку відновлені такі історичні пам’ятки, як будинок–музей Т.Шевченка в с. Шевченкове на Черкащині та в Києві, резиденція Б. Хмельницького в Чигирині, фінансуються Фонд «Гетьманська столиця» (с. Батурин), Фонд охорони пам’яток Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, міжнародна громадська організація «Козацтво Запорозьке», інформаційно-просвітницькі програми Української православної церкви.

Промінвестбанк активно підтримує соціально-інформаційні проекти. Так на каналі УТ-1 щотижнево виходить авторська програма Наталії Розинської «Ваш вихід», де обговорюються актуальні соціальні проблеми та шляхи їх вирішення.

За сприяння банку вийшли в світ книги: «Історія Києво-Печерської лаври», спогади про Михайла та Ярослава Стельмахів, підсумковий том Книги Пам’яті України «Безсмертя». Банк виступив спонсором таких відомих видавництв, як «Мистецтво», «Друк» та «Либідь», популярних українських видань.

З року в рік Промінвестбанк надає спонсорську підтримку на проведення міжнародних та всеукраїнських пісенних фестивалів і конкурсів, на яких популяризується українська пісня. Серед них, зокрема: «Пісенний вернісаж», «Шлягер року», «Дитячий пісенний вернісаж», «Веселі канікули осені», «Азовські вітрила», «Ялтинське літо», «Українська родина», «Юність Дніпра», «Боромля», «Пісенні медобори», «Молода хвиля», «Київська студентська весна» та інші. За підтримки Промінвестбанку проведені Перший Всеукраїнський пісенний фестиваль ім. Р. Кириченко, бенефіс народного артиста України Д. Гнатюка, конкурси виконавців гумору та сатири ім. А.К. Сови та інші культурно-мистецькі заходи. Крім того, стали лауреатами премії Промінвестбанку багато відомих діячів культури і мистецтва України.

Велика увага приділяється Промінвестбанком підтримці науки, без розвитку якої, на думку відомого банкіра В.П. Матвієнка, у країни немає майбутнього. Серед наукових закладів, що отримали спонсорську допомогу банку, Академія інженерних наук України, Академія технологічних наук України, Кримська астрофізична обсерваторія, Інститут економічної промисловості НАН України. В різні роки благодійницька допомога банку надавалась закладам освіти – Донецькому університету, Луганському національному педагогічному університету ім. Шевченка; медицини – Інституту хірургії та трансплантології АМН України, Всеукраїнському благодійному медичному фонду академіка Шалімова та багатьом іншим медичним установам.

Опікується Промінвестбанк проблемами соціально-незахищених людей. Підтримка банку надається школам та інтернатам, багатодітним сім’ям, дітям-сиротам, інвалідам та ветеранам війни, талановитій молоді. Доброю традицією стало відвідування представниками профспілки Промінвестбанку будинків для одиноких престарілих людей, надання гуманітарної допомоги вдовам, учасникам та інвалідам Великої Вітчизняної війни, потерпілим від аварії на ЧАЕС, пенсіонерам.

Значна увага приділяється банком розвитку вітчизняного спорту. Кошти банку дозволили Федерації футболу України провести перший міжнародний турнір пам’яті В.В. Лобановського за участю найкращих команд України і Росії, Національному олімпійському комітету України забезпечити підготовку національної збірної до участі у ХХVIII Олімпіаді в Афінах та підготовку і проведення матчу на звання чемпіона світу з шахів. Нині за підтримки банку здійснюють діяльність: ГО «Клуб американського футболу «Варяг-політехнік», Донецький відділ ВГО «Українська ліга карате», донецький спортклуб настільного тенісу «Норд» та багато інших спортивних організацій та клубів в різних куточках України.

Постійна підтримка банку надається і на потреби місцевих органів влади. Завдяки благодійницькій допомозі банку, кияни мають можливість користуватись оновленим за участю Промінвестбанку Залізничним вокзалом, тролейбусами, вагонами метро. Промінвестбанк подарував киянам і новий сучасний дитячий садочок на 60 місць для дітей з вадами мови, який за своїм технічним рівнем є унікальним в Україні.

У селі Білка на Житомирщині, батьківщині відомого банкіра В.П. Матвієнка зроблено надзвичайно багато: збудовано Будинок культури, де відкрито «Музей історії села Білка», медико-оздоровчий центр, «Школу Володимира Матвієнка», двоповерховий житловий комплекс та комплекс «Молодіжна естрада». Зараз уперше в Україні будується по-суті нове село Білка, сучасні котеджі отримують молоді спеціалісти, які з радістю їдуть працювати у село. З успіхом розвивається сільськогосподарське дочірнє підприємство Промінвестбанку «Обрій». Проведена телефонізація Коростеня та сіл Коростенського району, у с. Щорсівка Коростенського району відкрито філію лікарні Святої Олени для одиноких людей літнього віку.

Усі ці та багато інших добрих справ Промінвестбанку свідчать про високу громадську відповідальність його керівництва перед суспільством, розуміння того, що без зацікавленого ставлення до потреб громадян, духовності та культури, місія банку була б неповною.

Ще досі чекають нас орбіти,
Щоб ми знайшли їх на Землі
В.П. Матвієнко

Вступаючи в 2008 рік, Промінвестбанк продовжує слідувати курсом, закладеним ще в буремні 20-ті роки Промбанком, – фінансово забезпечувати інвестиційний розвиток вітчизняної економіки. За 85 років з маленького банківського відділу, залежної від московського центру контори, банк виріс до самостійної універсальної комерційної установи, яка надає своїм клієнтам сотні банківських послуг і має велику мережу філій в усіх областях України, визнається світовими банківськими колами і успішно розвивається. Змінились методи роботи та покоління банківських працівників, але історичний досвід банку й історична пам’ять про попередників Промінвестбанку – Будбанк та Промбудбанк – залишаються надбанням для сучасного покоління робітників Промінвестбанку, подальшого вдосконалення роботи, наполегливого просування до нових вершин банківської майстерності.