Пільги мають надаватися адресно

В Україні активно обговорюється доцільність переходу від безготівкової форми надання пільг до грошової форми. Детальніше про те, скільки у нас нараховується пільговиків і яким чином держава веде їх облік, йдеться в коментарі директора департаменту державного соціального захисту населення Міністерства праці та соціальної політики України Віталія Мущиніна.

Він повідомив, що на виконання доручення Уряду Мінпраці розробило проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції адресного надання пільг у грошовій формі», який уже надіслано громадським організаціям для розгляду та обговорення.

«Цей документ спрямований на формування цілісної та ефективної системи соціального захисту пільгових категорій громадян і передбачає надання пільг як у безготівковій, так і в готівковій формах», – зазначив Віталій Мущинін.

За його словами, законодавство України гарантує пільги багатьом категоріям громадян. Право на них має майже третина населення. На сьогодні в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги (ЄДАРП), обліковуються громадяни понад 70 пільгових категорій. Вони мають право на пільги за соціальною ознакою згідно з 22 законами України. Це ветерани війни, праці, діти війни, жертви нацистських переслідувань, особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ветерани військової служби та органів внутрішніх справ, інваліди, реабілітовані особи, пенсіонери за віком тощо.

«На початок нинішнього року до ЄДАРП внесено інформацію про майже 13 млн. осіб, більшість яких має право на пільги за кількома законами», – констатував директор департаменту.

Як повідомили у Мінпраці, чинний порядок надання пільг передбачає надання громадянам знижки плати за послуги і подальше відшкодування підприємствам відповідних витрат за рахунок коштів державного бюджету. Створення у 2003 році реєстру дозволило запровадити систему адресних розрахунків з організаціями та підприємствами-надавачами послуг за надані пільги особам, що досягається шляхом звіряння відомостей підприємств з даними реєстру.

«Окремі види пільг уже сьогодні надаються у грошовій формі. До них належать пільги з придбання твердого палива і скрапленого балонного газу, компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування, відшкодування витрат на автомобільне паливо тощо», – наголосив насамкінець директор департаменту державного соціального захисту населення Мінпраці Віталій Мущинін.

За матеріалами Укрінформу
підготувала
Діана ЛЕВЧЕНКО

Нотаріальні послуги покращаться

Приватні нотаріуси мають бути зрівняні з державними в повноваженнях по вчиненню нотаріальних дій із необхідним підвищенням вимог щодо їх діяльності. Відповідні норми щодо цього пропонуються законопроектом, схваленим на засіданні Уряду.

Нині в Україні, за даними Мін’юсту, діють 801 державна нотаріальна контора, в яких фактично працює 1276 державних нотаріусів. У той же час приватною нотаріальною практикою в країні займається 4047 осіб. Проте приватні нотаріуси не мають ряд важливих повноважень, зокрема щодо оформлення спадщини. Через це й виникають незручності, збільшуються черги громадян до державних нотаріусів, повідомляє Урядовий портал.

Виходячи з цього, законопроектом передусім передбачено підвищити вимоги до кваліфікаційного рівня бажаючих стати приватним нотаріусом. Для цього громадянин України повинен мати вищу юридичну освіту і пройти стажування протягом двох років (а не 6 місяців як нині) у державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса, скласти кваліфікаційний іспит та одержати свідоцтво про право на здійснення нотаріальної діяльності. На підставі такого свідоцтва проводиться реєстрація приватної нотаріальної діяльності.

Мають бути посилені й вимоги до облаштування робочого місця приватного нотаріуса для забезпечення належного рівня обслуговування громадян, конфіденційності нотаріальних дій, схоронність документів тощо.

Пропонується розширити перелік підстав для притягнення до відповідальності приватних нотаріусів за неналежне виконання професійних обов’язків. Так має бути підвищений захист майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі заподіяння шкоди незаконними діями або недбалістю приватного нотаріуса. Для цього слід збільшити зі 100 до 500 мінімальних заробітних плат розмір страхової суми договору страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса. Це гарантуватиме відшкодування заподіяної ним шкоди в повному обсязі.

Приватні нотаріуси повинні мати іменні гербові печатки єдиного зразка, затвердженого Мін’юстом.
Підготував
Клим ЩЕРБАТИЙ