Довга дорога до СОТ

5 лютого 2008 року відбулась історична подія – Генеральна рада СОТ схвалила вступ України. Після підписання відповідних документів, Україна має ратифікувати ухвалене рішення не пізніше ніж 4 липня 2008 року. І лише після ратифікації протягом 30 днів Україна стане офіційним 152 членом СОТ.

На думку Президента України Віктора Ющенка, Україна цілком готова до повноправного членства у СОТ. «Приєднання України до СОТ – один із основних пріоритетів зовнішньоекономічної політики держави. Україна розглядає своє членство у СОТ як важливий необхідний крок до забезпечення сталого економічного зростання країни та її інтеграції у світову економічну систему,» – відзначив Глава держави.

Міжнародний досвід свідчить, що країни – члени СОТ отримують значні переваги, серед яких, в першу чергу, називається зростання іноземних інвестицій. Однак членство у СОТ має й негативні наслідки. Найбільше програють підприємства, які працюють завдяки численним пільгам, що передбачені чинним законодавством України, але не відповідають загальноприйнятій міжнародній практиці, зокрема положенням угод СОТ.

За даними Міністерства аграрної політики, членство у цій організації може зумовити такі негативні наслідки:

– використання України розвиненими країнами як ринку збуту своєї продукції. Національні виробники зазнають певних втрат, пов’язаних із адаптацією до нового конкурентного й регулятивного середовища;
– занепад неконкурентоспроможних галузей економіки, що призведе до зменшення доходів населення і поширення безробіття;
– зменшення золотовалютних резервів, пов’язане із збільшенням обсягів імпорту;
– перетворення України на країну з вузькою спеціалізацією, що призведе до зростання залежності від імпорту. А послаблення позицій національних виробників призведе до втрати частини внутрішнього продовольчого ринку;
– дискримінація національних товаровиробників.

Недоліки вступу до СОТ, швидше за все, проявлять себе у короткотерміновій перспективі – періоді, необхідному будь-якій країні для адаптації роботи підприємств у нових умовах ринку. Слід зазначити, що передусім виграють галузі, діяльність яких орієнтована на експорт, але дещо втратять підприємства, зосереджені на внутрішньому ринку. Крім того, Україна віднині буде здійснювати контроль цін на товари і послуги відповідно до правил СОТ та інтересів її членів, які займаються експортом.

Із вступом України до СОТ особливої уваги потребує захист вітчизняного фінансового ринку. В цілому ряді країн світу застосовуються обмеження для іноземних інвестицій в банківський сектор з метою недопущення втрати фінансового суверенітету. Так в Швеції присутність іноземного капіталу в банківській системі обмежується 2-ма відсотками, Японії та США – 5-6 відсотками, в Росії – 16 відсотками. В Китаї максимальна частка іноземної участі в китайських банках не може перевищувати 25 відсотків, ефективно працюють механізми ретельного відбору потенційних закордонних інвесторів в процесі реєстрації філій іноземних банків на території країни з метою недопущення припливу спекулятивного та «брудного» капіталу та упередження можливих втрат заощаджень населення в разі відтоку іноземного капіталу з країни.

Нині, коли банками з іноземним капіталом контролюється майже половина фінансових ресурсів України, вироблення дієвих механізмів захисту вітчизняної банківської системи з урахуванням існуючої світової практики стає вкрай актуальним.

Отримані ж від вступу до СОТ позитивні наслідки дадуть можливість користуватися перевагами багатосторонньої торговельної системи. Україна зможе презентувати себе на світовій арені як надійний торговий партнер і привабливий об’єкт для інвестицій та відстоювати власні інтереси. Загальні переваги вступу України до СОТ:

– посилення авторитету України у міжнародній економічній політиці;
– збільшення прямих іноземних інвестицій в економіку України;
– спрощення митних процедур i збільшення їх прозорості та контрольованості;
– уникнення витіснення української продукції з ринку ЄС аналогічною продукцією країн Центральної та Східної Європи;
– збільшення асортименту продукції на вітчизняному ринку;
– можливість захисту інтересів українських виробників згідно з процедурою розгляду торгових спорів СОТ.

За інформацією прес-служби Президента, серед найсуттєвіших переваг для України Віктор Ющенко виокремив:

– щорічне збільшення приросту національного ВВП на 1,5 – 1,7%. Українські виробники, наголосив він, не зазнаватимуть втрат від антидемпінгових переслідувань;
– будуть посилені позиції національного машинобудування;
– зростатиме кількість і якість прямих іноземних інвестицій;
– очікується втілення стратегічних довгострокових інвестиційних проектів. Прогнозоване зростання інвестицій може становити 3 – 5 млрд. доларів щорічно.

Згідно з прогнозами, також зазначив Глава держави, в результаті вступу України до СОТ експорт продукції металургійної промисловості може зрости на 26%, продукції хімічної промисловості – на 27%. Окрім того, зростатиме рівень зайнятості, обсяги експорту товарів і послуг.

Довідка

Світова організація торгівлі (СОТ), що розпочала свою діяльність у 1948 році, є наступницею Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ҐАТТ). СОТ – єдина міжнародна організація, що опікується глобальними правилами торгівлі між країнами. Її головне призначення – регулювати торговельно-політичні відносини учасників Організації на основі пакета Угод Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів (1986 – 1994 р.). Ці документи й регулюють сучасну міжнародну торгівлю.

За даними Міністерства економіки України, Світова організація торгівлі об’єднує понад 150 членів, які здійснюють понад 97% світового торговельного обігу. Близько 30 країн ще ведуть переговори про вступ до організації. Серед них була і Україна, яка розпочала свій шлях до СОТ аж у 1993 році.

Світлана КУШНІР, Діана ЛЕВЧЕНКО

ПДВ: ініціативи уряду

Кабінет Міністрів України ухвалив розпорядження про заходи щодо вдосконалення системи адміністрування податку на додану вартість. Даний документ, за словами прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, «є концептуальним, стратегічним для здійснення реформ в Україні, створення дійсно проривних речей із наведення порядку в країні». Водночас вона додала, що «Податкова адміністрація вже сьогодні почне втілювати в життя цю процедуру, яка дасть можливість взагалі припинити всі зловживання зі сплатою ПДВ».

Запропонована Програма дає можливість здійснювати аналіз сплати податку на додану вартість в електронному автоматизованому режимі, виявляти фіктивні підприємства, підтверджувати повернення ПДВ без фактичних перевірок тощо. «Якщо ця система почне працювати, можна сказати, що буде покінчено з тінізацією сплати ПДВ, а також із затримкою в поверненні ПДВ для експортерів», – підкреслила Прем’єр-міністр.

Новою Програмою визначено процедуру здійснення перевірок підприємств. «Ми поставили завдання, що зі 100% контактних перевірок перейдемо лише до 10% таких перевірок з приходом податківців. 90% перевірок здійснюватимуться безконтактним способом, в тому числі за допомогою аналізу електронних даних щодо роботи підприємств», – зазначила Юлія Тимошенко, додавши, що Уряд протягом трьох місяців має «ліквідувати будь-які негаразди, які стосуються сплати ПДВ».

Як зазначила Керівник Уряду, потрібно негайно наводити порядок у країні, оскільки «зловживання з відшкодуванням ПДВ із державного бюджету або несплатою ПДВ державному бюджету досягли вже апогею». Юлія Тимошенко зазначила, що попередній уряд залишив тяжку спадщину: фіктивний експорт, фіктивні ланцюги всередині країни щодо сплати ПДВ, і, як наслідок, – тіньові схеми зі сплати ПДВ сьогодні практично домінують над нормальною сплатою податів.
Прес-служба Кабінету Міністрів України