Великий українець – Борис Євгенович Патон

27 листопада Президент Національної академії наук України Борис Патон відзначив 89-й день народження. Того дня Борис Євгенович почув на свою адресу безліч теплих та щирих привітань, які стали свідченням високої поваги до великого українця, – привітати видатного вченого приїхало дуже багато людей: і вчених, і громадських діячів, і промисловців. Серед них був і Герой України, Голова Правління Промінвестбанку, професор Володимир Матвієнко, з яким Борис Євгенович має давні дружні стосунки, адже Промінвестбанк завжди підтримує українську наукову сферу та розвиток інноваційних технологій.



89 років – вік дуже поважний, і, поза сумнівом, кожен день з цих років був використаний Борисом Патоном на всі сто відсотків. Свого часу він творчо розвинув ідеї свого батька академіка Євгена Патона – визначного вченого, засновника всесвітньо відомого академічного Інституту електрозварювання, який Борис Євгенович очолює вже понад 50 років. Разом з батьком він створив принципово новий зварювальний агрегат для танку Т-34, що замінював 80 досвідчених спеціалістів. А нині він – автор багатьох основоположних досліджень і створених на їхній основі високих технологій, найталановитіший організатор науки, визначний державний і громадський діяч. Борис Євгенович досяг визначних вершин у науці – він видатний вчений в галузі зварювання, металургії і технології металів зі світовим визнанням. Йому притаманна виняткова здатність передбачати перспективні тенденції розвитку науки, що відіграють вирішальну роль на певному етапі науково-технічного прогресу та глибоке відчуття ролі і місця сучасної науки.

Як людина, вчений і громадянин Борис Патон завжди вів за собою в ім’я високої мети великі колективи вчених і організаторів науки, захоплював їх своїм ентузіазмом, створював сприятливі для творчості умови. Він завжди швидко й вчасно відгукується і на проблеми, що виникають у колег, і на потреби економіки, держави. Приділяючи велику увагу розробці і впровадженню сучасних наукоємних технологій у виробництво, він водночас вимагає обґрунтованих наукових оцінок щодо можливого негативного впливу на довкілля. Вчений постійно дбає не лише про рівень створюваних ними новітніх технологій, а й про людей, які їх застосовують.



Під керівництвом Бориса Патона і за його особистою участю в Інституті проведено глибокі дослідження щодо розробки прогресивних технологій нероз’ємного з’єднання й обробки металів і неметалів у різних умовах і середовищах. Фундаментальні дослідження щодо взаємодії зварювальних джерел нагрівання з розплавленим металом заклали основу для створення нової галузі металургії – спеціальної електрометалургії. Завдяки їй стало можливим лиття особливо чистих спеціальних сталей і сплавів, кольорових металів, одержання унікальних композиційних матеріалів. Відкрилися перспективи для створення новітніх конструкційних і функціональних матеріалів XXI століття.

Борис Євгенович зробив вагомий внесок у створення нових типів зварних конструкцій, індустріальних способів зварювання магістральних трубопроводів, великогабаритних резервуарів для зберігання нафти, кожухів доменних печей, висотних баштових конструкцій.

У 50-60-х роках ХХ століття, коли в СРСР було розпочато спорудження гігантських нафто- і газопроводів з Сибіру у західні райони країни, постала нагальна проблема замінити ручне зварювання труб на автоматичне. Під його керівництвом було створено автоматичну установку, завдяки якій відпала потреба тисячам робітників-зварників у сильні морози, що сягали 40 і більше градусів за Цельсієм, працювати на відкритому повітрі. Водночас за завданням Б.Патона у стислий строк було розроблено і налагоджено виробництво зручного теплого одягу і взуття з електрообігрівом для багатьох тисяч робітників, які взимку виконували різні роботи на відкритому повітрі. Разом з медиками було розроблено нову високопродуктивну технологію дугового зварювання, завдяки чому вдалося не тільки істотно підвищити продуктивність праці 7 мільйонів робітників-зварників, а й створити для них набагато безпечніші умови для праці.

Академік Б.Є.Патон першим у світі започаткував дослідження у відкритому космосі в галузі технології металів, створення унікальних конструкцій. Під його безпосереднім керівництвом у 1984 році космонавти С.Є.Савицька та В.О.Джанібеков уперше в світі провели у відкритому космосі винятково важливі дослідження і здійснили перше практичне зварювання, різання і напилення металів. Було розроблено спеціальну конструкцію та обладнання робочого місця космонавтів, що забезпечило їм цілковиту безпеку під час роботи у відкритому космосі.

Нещодавно Борис Патон висунув сміливу ідею про застосування електрозварювання у медицині. Колектив електрозварників і медиків цю ідею обґрунтував теоретично, довів експериментально і реалізував на практиці. На сьогодні вже виконано тисячі відкритих та лапароскопічних хірургічних операцій на жовчному міхурі, печінці, кишечнику, інших органах черевної порожнини і на легенях. Одержані результати перевершили сподівання хірургів. Не було жодного випадку післяопераційних ускладнень. Крім того, застосування в клінічній хірургії зварювального медичного обладнання та відповідних технологій виключає наявність у прооперованому органі або тканині сторонніх матеріалів з усіма можливими негативними наслідками, забезпечує повну герметичність з‘єднання, скорочує тривалість хірургічного втручання й наркозу, суттєво знижує втрати крові, зменшує час відновлення морфологічної структури і фізіологічних функцій прооперованого органу. Унікальна технологія знайшла визнання на світовому рівні як сучасна революція в хірургії.

Вже 45 років Борис Патон є президентом Національної академії наук України, яка під його керівництвом перетворилася на один з найбільших наукових центрів Східної Європи, широко відомий в усьому світі. Вона відіграє важливу роль у житті суспільства і держави, у прогресі науки й освіти, розвиткові новітніх технологій, у зміцненні обороноздатності і розвитку народного господарства України.

В роки незалежності України як член Ради з питань науки і науково-технічної політики при Президентові України і Ради національної безпеки і оборони України Борис Євгенович зробив великий особистий внесок в адаптацію Національної академії наук і всієї науки України до умов ринкової економіки. Великого значення Патон надає інноваційній діяльності, формуванню й удосконаленню технопарків, вихованню молодого покоління вчених, міжнародній співпраці.

Академік Б.Є. Патон є одним із засновників і протягом 10 років незмінним президентом Міжнародної асоціації академій наук, що об’єднує національні академії наук, а також ряд провідних наукових центрів країн СНД. Б.Є. Патон – почесний президент Міжнародної інженерної академії, член Академії Європи, почесний член Римського клубу. Він є дійсним членом Російської академії наук, іноземним членом Шведської королівської академії інженерних наук, Національної академії наук Індії, академій наук і науково-технічних товариств багатьох інших країн.

Тривалий час Борис Євгенович поєднував напружену наукову діяльність з державною на високих посадах заступника Голови Верховної Ради СРСР і члена Президії Верховної Ради України.

Видатний внесок Б.Є. Патона у розвиток вітчизняної науки, її загальнолюдських цінностей та етичних вимірів здобув визнання в Україні та світі. Його самовіддану подвижницьку працю відзначено численними науковими й державними нагородами і преміями, зокрема Золотими медалями ім. М.В. Ломоносова і С.І. Вавілова, Золотою медаллю ім. Л. Лозанна Асоціації металургів Італії, Золотою медаллю ім. В.Г. Шухова Союзу інженерів і науково-технічних товариств Росії, Золотою медаллю Всесвітньої організації інтелектуальної власності, Срібною медаллю ім. Ейнштейна ЮНЕСКО. За величезні заслуги Б.Є. Патона удостоєно Ленінської і Державної премій, високих звань двічі Героя Соціалістичної Праці і Героя України, чотирьох орденів Леніна, орденів Трудового Червоного Прапора, Дружби народів, князя Ярослава Мудрого V ступеня.

Борис Євгенович завжди наголошує на тому, що необхідно особливу увагу звертати на культуру, взагалі інтелектуальну діяльність, оскільки саме розвиток особистості людини і примноження духовних скарбів суспільства є основою розвитку цивілізації, що надмірне зростання матеріальних багатств за певних умов може відбуватися за рахунок духовного зубожіння, і, отже завдати шкоди прогресу в цілому. Борис Євгенович Патон виходить з пріоритетів сприяння поширенню гуманістичних, демократичних цінностей, захисту прав та гідності людини на глобальному, континентальному і національному рівнях.

Вітаємо Вас, Борисе Євгеновичу, з 89-річчям! Бажаємо Вам козацького здоров'я, натхнення, підтримки однодумців та прихильності долі!

Світлана КУШНІР, фото автора

Енергетичний резерв

Українська економіка має вражаючі резерви щодо зниження витрат енергоносіїв, за умови технічного переоснащення та інновації промисловості, а також збільшення частки використання нетрадиційних та альтернативних джерел енергії. Про це заявив голова Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, віце-президент УСПП Євген Сухін.

За його словами, в разі, якщо Україна скоротить витрати енергоносіїв до середньосвітового рівня, тобто з 500 кг до 210 кг нафтопалива на $1 000 ВВП, то її потреби в енергоносіях становитимуть не 150 млн. тонн енергії у нафтовому еквіваленті, як це було у 2006 році, а лише 63 млн. тонн. Тобто резерв скорочення споживання енергоносіїв в Україні становить 87 млн. тонн, наголосив Євген Сухін.

Він нагадав, що наша держава задовольняє потреби в енергоресурсах за рахунок власного видобутку лише на 45 відсотків, і її рівень самозабезпеченості ними такий же, як і в більшості країн світу. Проблема України, за його словами, у неприпустимо низькій ефективності використання енергоносіїв, адже рівень енергоефективності української економіки в 2 – 3 рази нижчий, ніж у промислово розвинутих державах, повідомляє Укрінформ.

У вітчизняному промисловому виробництві, зокрема, в найбільш енергоємних чорній металургії та хімічній галузі, переважають підприємства з матеріально-технічною базою, зношеною на 70%. Як наслідок – високі втрати енергоресурсів.

Тому на часі, за словами голови НАЕР, активніше здійснювати наступні кроки. По-перше, впроваджувати комбіноване виробництво теплової та електричної енергії, зменшуючи обсяги споживання палива. По-друге, використовувати сучасні технологічні можливості переробки біомаси та технологій отримання синтез-газу.

Євген Сухін навів приклад Швеції, де 65 відсотків теплової та електроенергії виробляється з біомаси, тобто відходів деревообробки та рослинництва. Тоді як в Україні минулого року, за даними НАЕР, знищили близько 40 млн. т соломи. Одна тонна соломи, як потенційного енергоносія, еквівалентна за своїми властивостями тонні вугілля, зазначив він.

Перспективними для України є також вітроенергетика, використання геотермальних вод і шахтного метану.

Підготував Клим ЩЕРБАТИЙ