Восьмирічна Козачка

«Знайомтесь: Наталочка Шинкаренко. Полтавчанка. Козачка. Учениця народної артистки України, славетної Раїси Кириченко, – саме так промовляє ведуча концертів Христина Стецька про Наталочку, коли разом з нею виходить на сцену. – Співачці лише вісім років, але Наталя уже переможниця багатьох вітчизняних та міжнародних конкурсів і фестивалів, лауреат премії Промінвестбанку». Та краще послухайте.

І вже з перших акордів добре знаної пісні «Я козачка твоя» присутні у залі зачаровані повноголоссям юної виконавиці, проникливістю її словоспіву, кожного рядочка і навіть паузи мовчання, адже у залі ще відлунює висока мелодія пісенної душі.

А слухачі у ті щасливі миттєвості чи завмирають, чи вибухають бурхливими оплесками. І так при кожній зустрічі з пісенним талантом Наталочки Шинкаренко, з небесним даром її співучої душі.

До коротенької біографії Наталі я лише додам, що народилась вона у селищі міського типу Градизьк, що на Полтавщині. Співає на сцені з п’яти років, про що свідчить народна пісня у її відтворенні:

Висока лісочка,
Малая дівочка, –
Не можу дістати
Горішка з вершочка.

Хто його достане,
Той мене дістане.
Хто його розкусить –
Мене взяти мусить.

Мала я, мала, –
Всі так називають,
Та за сім великих
Мене не міняють.

Я повністю навів тут гумористичну приспівку, шедевр народної мудрості з репертуару Наталочки.

А пісенне гроно юної співачки барвисте і розмаїте, зокрема і «Марш патріотів» на вірші Володимира Матвієнка, який Наталочка виконує разом з усіма учасниками концертного дійства.

Свою розповідь про обдаровану полтавчанку хочу доповнити двома цитатами. Під час концерту в м. Вознесенську на Миколаївщині я звернувся до заступника міського голови Людмили Доценко з проханням поділитись своїми враженнями. Ось дещиця з її відповіді: «Я вражена джерельцем, яке розкрилось і так повноголосо видзвонює в юній душі Наталочки. За такими талантами велике майбутнє пісенного мистецтва України. А Герою України, чудовому поету Володимиру Матвієнку всі ми щиро вдячні за підтримку нашої талановитої молоді. Для мене особисто – це просто незабутнє і на все життя найдорожче».

І друге висловлювання – академіка НАН України, директора Головної астрономічної обсерваторії Ярослава Яцківа: «Поява Наталочки на сцені – то як народження нової зірочки у Всесвіті, світло якої розливається далеко навкруги. Воно зігріває людські серця та символізує реальну появу чогось нового, ще неусвідомленого у нашій рідній Україні. Отже, зірки народжуються і сьогодні. А ми радіємо, що вони серед нас».



Тож коли охоплює тебе несподівана, палка і до щему нуртуюча радість від зустрічі з істинно талановитою людиною, ти мовби надовго залишаєшся з нею, принаймні, у думах-роздумах. Можливо, саме народна обдарованість і відкриває у нашій культурі, в мистецтві, в поезії усе нові і нові імена. Дай Боже, аби з таким негаданим дивом ми якомога частіше зустрічались у нашому стрімкому, швидкоплинному житті. Певен, тоді б кожен з нас глибше розумів життєву міру і вартість речей, культурних надбань і художніх цінностей.

Можливо, то і є одна із тисячі тисяч доріг до істини. І мовби наближаючись до неї, ми несемо в душі затамовану, причаєну краплю радості чи надії.

Прислухаймося до її голосу.

Микола СИНГАЇВСЬКИЙ,
поет, лауреат премії імені Лесі Українки,
заслужений діяч мистецтв України