19 березня у Національній філармонії України відбувся авторський вечір заслуженого діяча мистецтв України, Голови Правління Промінвестбанку, професора, фінансиста зі світовим ім’ям Володимира Матвієнка «Нові українські романси». Музику до вокального циклу написав народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, професор, композитор Олександр Костін.
Того вечора для справжніх поціновувачів цього пісенного жанру у переповненій залі звучали сучасні романси у майстерному виконанні народного артиста України Фемія Мустафаєва і Симфонічного оркестру Національної філармонії України під керівництвом заслуженого діяча мистецтв України Миколи Дядюри.
Приємно, що автор звернувся саме до романсу, який без перебільшення є одним із найдавніших жанрів мистецтва. Володимир Матвієнко – лауреат міжнародних та всеукраїнських музичних фестивалів і конкурсів: «Пісенний вернісаж», «Шлягер року», «Українська родина», «На хвилях Світязя», «Азовські вітрила», «Дитячий пісенний вернісаж», «Ялтинське літо», «Веселі канікули осені» тощо. Крім того, Володимир Павлович є автором майже ста пісень і таких поетичних збірок «Люблю я свою Україну», «На рідних роздолах», пісенних книг «Пісне моя зоряна», «Душі моєї хвилювання», «Оберіг пам’яті», збірки афоризмів «Дотепні слова» та економічних і філософських праць «Держава і банки», «Автограф на гривні», «Роздуми банкіра», «Промінвестбанк: стратегія відтворення», «Желаемое и действительное. Правы ли классики?», «Філософсько-економічні погляди». На творчому вечорі Володимира Матвієнка звучали також поезії, які ввійшли до вокального циклу «Оберіг пам’яті» та інших поетичних збірок.
Тому відомий усім вираз «Фінанси співають романси» у цьому випадку набуває зовсім іншого значення.
Поділитися своїми враженнями від побаченого і почутого ми попросили людей, які прийшли цього березневого вечора до Національної філармонії України.
Протоієрей Борис, настоятель Володимирського собору в Києві:
– Творчий вечір заслуженого діяча мистецтв України Володимира Матвієнка в Національній філармонії України – подія значуща і непересічна. Для мене ця подія близька і рідна ще й тому, що присутні мають змогу почути цикл нових українських романсів. Адже саме в цьому жанрі чутливе людське серце вловить мелодії духовної музики. Можна сказати, що з давніх-давен романс був духовним братом релігійних псалмів – музики, яка заспокоює душу, налаштовує на співучий, добродійний лад.
Народний артист України Фемій Мустафаєв:
– Було трохи важкувато співати, адже для вокаліста виконати 11 романсів – це не так просто. Але вірші Володимира Матвієнка надихали мене на гарне виконання. Ми дуже давно мріяли виконати ці романси на великій сцені з симфонічним оркестром. Нарешті ця давня мрія збулася. Дуже приємно, що в романсах звучали й елементи української народної пісні. Тому без перебільшення їх можна назвати сучасними українськими романсами.
Я вітаю Володимира Павловича і всіх причетних до цієї яскравої події. Нехай творчий Пегас і надалі надихає поета-пісняра на нові творчі звершення.
Заслужений діяч мистецтв України, головний диригент Симфонічного оркестру Національної філармонії України Микола Дядюра:
– Для мене це також урок диригування. Адже раніше мені доводилося диригувати симфонічні твори, кантати, а тут – вокальний цикл. А це зовсім різні речі. Потрібно було працювати так, щоб присутні в залі слухали поетичне слово Володимира Матвієнка, щоб між поезією і музикою була чітка рівновага. І це нам без перебільшення вдалося. Принаймні про це розповіли фахівці, композитори і виконавці.
Славетний хлібороб землі української, Герой України Дмитро Моторний:
– Для Володимира Матвієнка це нова музична сторінка. Адже романс – то поглиблена пісня. А Володимир Павлович, як відомо, не новачок у пісенному жанрі. У його творчому доробку чимало яскравих і талановитих пісень: ліричних, епічних, патріотичних. Як людина степу, можу сміливо сказати: є у нас і творці хліба, і творці справжніх пісень. І сьогодні всі присутні на цьому творчому вечорі змогли переконатися, що поетові, публіцисту під силу такий прадавній жанр, як романс.
Генеральний директор ВАТ «Фармак» Філя Жебровська:
– Я знаю й дуже захоплююся творчістю Володимира Павловича. І дуже підтримую його. Хочу побажати йому здоров’я й натхнення. Це неординарна особистість, яка поєднує свою діяльність банкіра з творчістю. Вважається, що банкіри – «сухі», далекі від мистецтва люди. А тут ми бачимо співучу, щиру й відверту душу. Тож бажаю йому тільки здоров’я й успіхів.
Світлана Задорожна, викладач української мови Інституту банківської справи:
– Можу сказати, що це мій земляк. Ми з ним родом з одного району. Тому я знаю, що таке Полісся і як цвіте льон синьо-синьо, і розумію, чому він пише такі прекрасні рядки про наш рідний край. Хотілося б побажати йому всіляких благ. Хай йому щастить.
Тетяна Пересада, директор з економічних питань ЗАТ «Оболонь»:
– Знайома з творчістю Матвієнка і вже не раз чула його пісні, які мені дуже подобаються. А взагалі, щиро вдячна за те, що він є і пише такі чудові рядки. І мене зовсім не дивує поєднання діяльності банкіра і захоплення поетичним словом. Адже банківська справа – це теж мистецтво. Від сьогоднішнього ж вечора очікую приємних вражень і відпочинку.
Заслужений діяч мистецтв України, президент Асоціації діячів естрадного мистецтва України Віктор Герасимов:
– Щодо творчості Володимира Павловича, то її я знаю майже всю. Хоч це мабуть річ така незрозуміла й таємнича, що інколи не знаєш: що ж буде далі? Бо він розвивається настільки бурхливо, що кожного разу виплескує та показує щось нове. І це приклад для нас, трохи молодших поетів, і взагалі для всіх поетів, які дуже себе люблять, але не люблять працювати. А він дуже багато працює як творча особистість – неповторна і непередбачена.
Я давно казав про те, що Володимир Павлович з’явився несподівано і відразу посів високе місце як творець, бо теми його пісень святі і, начебто, спробувані багатьма (у тім числі й класиками). Але все ж таки, у його творчості весь час з’являється щось нове. Крім того, він згуртував навколо себе дуже потужних і талановитих композиторів. Можна назвати такі імена – Леонід Папернацький, Євген Пухлянко, Василь Волощук, а сьогодні ще й Олександр Костін, який із будь-ким не буде писати. Він дуже прискіпливо ставиться до поетичної основи своїх музичних творів.
До речі, нещодавно у нас відбувся дитячий пісенний вернісаж, яким теж опікується Володимир Павлович. На ньому звучали прем’єри пісень Матвієнка, які, на мій погляд, дійсно стануть визначним явищем у нашій культурі. Він на пісенному дитячому вернісажі не вперше, але цього року його пісні стали справжнім одкровенням і звучали на високому рівні. Зоряний час Володимира Матвієнка ще попереду, але досягнення вже дуже значні, і ми переконуємося в цьому щодня. Він зростає як творець нового в нашій українській пісні, робить свій внесок у розвиток різних її жанрів. І сьогодні він виступає як творець нових українських романсів.
Професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Київського інституту банківської справи, доктор економічних наук Петро Єщенко:
– Очікувати від сьогоднішнього вечора можна тільки прекрасного, весняного, всього того, що кличе Україну до чудового майбутнього. Володимир Матвієнко – справжній патріот нашої країни.
На відміну від Байрона, який часто писав песимістичні вірші, Володимир Павлович завжди пише вірші, сповнені оптимізму, якого так бракує в наш час.
Радник Посольства України в Російській Федерації, доктор мистецтвознавства, професор, заслужений діяч мистецтв України Володимир Рожок:
– Дуже добре знайомий із творчістю Володимира Матвієнка і знаю, що він не лише прекрасний банкір і меценат, але й просто дуже талановита людина. З великим задоволенням читаю його збірки. Він пише такі задушевні вірші, які самі співають, коли їх читаєш, лягають на музику. Тому багато виконавців мають у репертуарі твори Володимира Павловича.
У грудні 2002 року ми проводили презентацію творчості Володимира Павловича у Російській Федерації. Він приїжджав на цю презентацію, приїхали чудові колективи, виконавці, і росіяни сприйняли його з великим задоволенням. Вони дивувалися, як банкір такого масштабу може писати такі прекрасні вірші українською мовою. Вірші, котрі добре звучать і часто сприймаються як народні пісні. Я дуже задоволений тим, що сьогодні тут на вечорі. Як професійний музикант, професор Київської консерваторії бачу, що тут задіяні дуже хороші мистецькі сили. І дай Боже, щоб і надалі так було: хай банкіри співають. Можливо, тоді наше життя буде значно краще і багатше, а мистецтво розквітатиме.
Ведучий програм Національної радіокомпанії України ТВО «Промінь» Микола Єдомаха:
– Гарний душевний вечір, гарні романси. Давні старовинні українські романси нам відомі, але сьогодні в це мистецьке поле вплітається новий вінок. І в тому, що така обізнана людина, політик, фінансист пише чудову поезію, вбачаю гарний знак. Поєднання мистецької музи, знання та життєвого досвіду – це такий дивовижний сплав, який влучає в «десятку». А «фінанси співають романси» – вдалий дотеп, наведений дуже точно. Ми всі бачили настрій залу і те, як сприймалися ці твори.
Народний артист України, композитор Олександр Костін:
– Перша моя робота з Володимиром Павловичем Матвієнком – пісня «Моя зоря», яка прозвучала в оперному театрі. Потім він подарував мені свою поетичну збірку, на основі вибраних творів якої створено вокальний цикл. Так з’явилася збірка «Оберіг пам’яті».Земляки Володимира Павловича передали запашний коровай з рідної поліської ниви. Голова Коростенської райдержадміністрації Микола Трокоз сказав:
– Зичимо Вам міцного здоров’я, щастя і творчих злетів. Спасибі за те, що Ви у нас такий є. – Мені дуже приємно бути серед вас, дорогі колеги, шановні друзі і всі, хто сьогодні дарував нам хвилини насолоди музикою і вокалом, – звернувся до присутніх Голова Правління Промінвестбанку, професор, заслужений діяч мистецтв України Володимир Матвієнко. – Я, напевно, хвилювався більше, ніж соліст, бо сьогоднішній вечір – це новий щабель у творчості, новий серйозний іспит. Я вдячний народному артисту України Фемію Мустафаєву, з яким ми співпрацюємо майже десять років, і багато разів найбільш непрості творчі випробування ми проходили саме з ним. Дуже дякую народному артисту України, композитору Олександру Костіну, з яким ми теж не вперше співпрацюємо. Його музика, написана свого часу на вірш «Моя зоря», мене надзвичайно вразила, як і те, що ми чули сьогодні.
Я не можу без хвилювання і здивування говорити про заслуженого діяча мистецтв України, диригента Миколу Дядюру і про блискучу майстерність музикантів Симфонічного оркестру Національної філармонії України. Ви творите чудо, і я переконаний, що Україна має справді величезний творчий потенціал, який слід берегти і не розпорошувати. Також дякую ведучим вечора – народним артистам України Григорію Булаху, Володимиру Оберенку та заслуженій артистці Валентині Донченко-Бутковській. Мені пощастило познайомитися і співпрацювати з багатьма людьми, які представляють українське мистецтво, нашу поезію і культуру. Щиро всім дякую, і зокрема керівництву Національної філармонії, бажаю всім здоров’я, успіхів, радості. Ми маємо пам’ятати, що нам слід розраховувати лише на власні сили, реалізовуючи ідею творити Україну самостійною, чесною, красивою і багатою.
Підготували
Наталія ЛИТВИНЕНКО, Олександр ЛЕВЧЕНКО,
Микола СИНГАЇВСЬКИЙ, Ярослав СИНГАЇВСЬКИЙ,
Фото Віталія ПРИХОДЬКА
|
