Початок у № 14 – 19, 22 – 50 (2003 р.), №3 – 8 (2004 p.)
 В умовах порушення економічних відносин між господарчими органами України та інших держав збільшився платіжний оборот між українськими партнерами. Комерційні банки України здійснювали міжбанківські розрахунки через кореспондентські рахунки, відкриті в розрахунково-касових центрах Національного банку України, за старою схемою, яка характеризувалась паперовим документообігом з використанням пошти, телеграфу, тривалим його проходженням, ручним вивіренням.
З метою забезпечення розрахунків за товарні поставки з державами СНД Укрпромбудбанк проводив роботу з відкриття прямих кореспондентських рахунків. У складних умовах економічної нестабільності України Укрпромбудбанк продовжував напружену роботу щодо прискорення міжбанківських розрахунків шляхом використання комп’ютерних технологій. Було розроблено нову програму обробки документів «Операційний день банку», яка ґрунтувалась на локальній комп’ютеризації відділень та здійсненні розрахунків через Центр комутаційного зв’язку Комп’ютерного центру Укрпромбудбанку.
Такий метод обробки інформації з використанням «електронної» пошти дав змогу за постійно зростаючого обсягу документообороту забезпечити практично одночасне списання коштів з рахунків платників та їх зарахування на рахунки одержувачів, що, в свою чергу, прискорило оборот обігу коштів в середньому на 1–2 дні.
Наступний 1992 р. був дуже вагомим у розвитку Укрпромбудбанку. У цей рік завершено оснащення установ банку персональною комп’ютерною технікою. В більшості відділень було впроваджено новий програмний комплекс «Операційний день банку». Завдяки наявності електронного зв’язку з підвідомчими установами більшість регіональних управлінь мали зведені баланси по області. З метою запобігання значним розбіжностям щодо залишків коштів на кореспондентських рахунках за даними Республіканського комп’ютерного центру (РКЦ) і даними банку інформація багатьма відділеннями направлялась каналами зв’язку через регіональні управління на розрахунково-касові центри Національного банку України.
У 1992 р. установи Укрпромбудбанку проводили внутрішньообласні розрахунки шляхом електронних платежів, завдяки чому зарахування коштів на рахунки господарчих органів здійснювалось не пізніше наступного дня. В автоматичному режимі проводилось вивірення розрахунків. З’явилась можливість передавати платіжні документи, отримувати підтвердження про проведені платежі, оперативну інформацію про стан рахунків, курси валют через телеграфні та телефонні канали зв’язку.
Укрпромбудбанк стає новатором освоєння світових комп’ютерних технологій в банківській справі України. Необхідність використання міжнародного досвіду впровадження електронних платежів започатковано головою Правління банку В.П.Матвієнком Цей досвід був перенесений в роботу НБУ.
Нове покоління програмістів – Т.В. Крапив’янська, О.В. Патлякевич, Ю.В. Юрченко, С.А. Рибаков, Р.М. Ясько, С.Ю. Кринько на чолі з досвідченими фахівцями в справі комп’ютеризації О.М. Гуком, М.В. Єрмаковим, О.Г.Андрійцем, В.Б. Шишигіним та іншими зіграли значну роль у розробці програмного забезпечення та функціонуванні електронної системи розрахунків. Стратегічним напрямом діяльності банку було нарощування матеріально-технічної бази як комп’ютерного центру, так і всіх установ.
Парк комп’ютерної техніки в системі банку зростав з року в рік, що підтверджує табл. 39.
Таблиця 39 | Динаміка забезпечення комп’ютерами установ Промінвестбанку у 1992–2001 рр., тис. одиниць | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | | 3,5 | 4,4 | 6,4 | 8,5 | 9,6 | 10,8 | 12,0 | 12,9 | 13,3 | 14,4 |
Водночас використання електронних платежів було обмежене лише проведенням внутрішньосистемних розрахунків, оскільки ні НБУ, ні інші комерційні банки не були готові до впровадження електронних розрахунків. Національний банк не мав власної електронної системи. Установи інших комерційних банків не були забезпечені необхідною кількістю комп’ютерної техніки. Для обробки інформації вони використовували програмне забезпечення, розроблене зарубіжними фірмами.
Міжбанківські розрахунки продовжували здійснюватись шляхом поштових і телеграфних авізо, що призводило не тільки до значного витрачання часу на їх здійснення, а й не гарантувало банку та його клієнтам захист від втручання шахраїв. У 1993 р. в Україні було виявлено значну кількість підроблених телеграфних та поштових авізо, які увійшли в історію української банківської системи під назвою «чеченських». За допомогою сфальсифікованих авізо злочинці проводили шахрайські операції зі списання із своїх фіктивних поточних рахунків неіснуючих коштів. Поки комерційні банки здійснювали вивірення, вони швидко використовували гроші, в багатьох випадках перераховуючи їх за межі України. Це завдало величезних збитків комерційним банкам та економічним інтересам держави.
З метою забезпечення гарантованої безпеки зберігання коштів клієнтів, безпеки економічної діяльності банку, попередження протиправних та кримінальних посягань на банк та його клієнтів, а також прискорення внутрішньосистемних розрахунків Промінвестбанк у 1993 р. впроваджує розрахунки за допомогою електронної пошти.
Національний банк України, використовуючи досвід Промінвестбанку, з січня 1994 р. включає всі комерційні банки в систему електронних міжбанківських розрахунків. Відміна міжбанківських розрахунків на паперових носіях у державі загалом, по суті, була революційним рішенням. Було створено національну платіжну систему з використанням прогресивних комп’ютерних технологій. Вагомий вклад в її розвиток внесли фахівці НБУ П.М. Сенищ, В.І.Ричаківська, А.С.Савченко, Є.Л. Бендерський, І.М. Коваль та ін.
Запровадження системи електронних платежів виключило можливість проведення розрахунків за відсутності коштів на рахунках банків. Таким чином, були заблоковані спроби здійснення несанкціонованої емісії грошей. Усі банки стали працювати у режимі реального часу. Було покладено край використанню фальшивих авізо. Вирішальну роль зіграв А.С. Савченко – колишній працівник комп’ютерного центру Промінвестбанку.
Завдяки системі електронних платежів було створено умови для кращого використання грошових ресурсів комерційних банків, прискорились грошові надходження до Державного бюджету, з’явилися передумови для поширення електронних систем на масові розрахунки з населенням за товари та послуги. Крок за кроком впродовж декількох років в Україні було створено ефективну сучасну національну систему електронних розрахунків, яка успішно обслуговує платіжний оборот. В її основу було покладено комп’ютерні технології, що народились та пройшли випробування в Промінвестбанку.
Впровадження електронних розрахунків привело до відповідних змін у кадровій політиці банку. В результаті автоматизації платіжного обороту підрозділи, які здійснювали проведення розрахунків та їх вивірення вручну, були ліквідовані. Фахівці банку були переведені на більш творчу роботу. Був запроваджений інтерактивний режим щодо введення інформації під час здійснення розрахунків. При сплаті грошово-розрахункових документів необхідні дані вводились в ПЕОМ безпосередньо відповідальними виконавцями, що дало змогу підвищити якість обслуговування клієнтури та забезпечити прискорення обігу коштів.
В умовах ринкової економіки зросла роль комерційних банків. Вони забезпечують розрахунково-касове, кредитне та інвестиційне обслуговування суб’єктів підприємницької діяльності, беруть безпосередню участь в управлінні грошовими потоками, стабілізації національної валюти. Банки ведуть активну роботу щодо ліквідації негрошових форм розрахунків, так званого бартеру, який став головним гальмом еквівалентних економічних відносин, обумовив падіння обсягів виробництва, знецінення грошей.
Завдяки зусиллям Національного банку України та комерційних банків платіжна система країни поступово удосконалювалась. Вагома частка заходів щодо поліпшення платіжного обороту належить Промінвестбанку.
Якісне та своєчасне обслуговування платіжного обороту відповідає стратегії комп’ютеризації банківської справи, розробленої професором В.П.Матвієнком на основі використання міжнародного досвіду у здійсненні розрахунків.
У 1993–1994 рр. фахівцями Департаменту бухгалтерського обліку та Комп’ютерного центру був розроблений і впроваджений у всіх підвідомчих установах банку новий програмний комплекс «Операційний день банку». Його застосування сприяло раціональному використанню нових комп’ютерних технологій, поліпшенню управління грошовими ресурсами, прискоренню міжбанківських розрахунків, підвищенню рівня надійності розрахунків, наданню інформаційних послуг. Нова версія «Операційного дня банку» дала змогу розробити ряд нових програмних продуктів.
Необхідною умовою проведення міжбанківських розрахунків є відкриття установами комерційних банків кореспондентських рахунків у регіональних управліннях Національного банку України. Через кореспондентські рахунки в НБУ проводились як міжбанківські, так і внутрішньосистемні розрахунки, тому розподіл кредитних ресурсів між підвідомчими установами банку здійснювався через регіональні управління НБУ. Це призводило до уповільнення розрахунків.
Впроваджений Промінвестбанком у 1994 р. програмний комплекс «Операційний день банку» дав змогу створити власну внутрішню систему платежів та здійснювати розрахунки через єдиний кореспондентський рахунок банку в НБУ. На той час це було сміливе рішення з боку керівництва банку. Не маючи прикладу для розробки подібних систем, Промінвестбанк вперше в України розпочав і запровадив внутрішню платіжну систему. Розвиваючи її в напрямі вдосконалення обліку та рівня комп’ютеризації, Промінвестбанк першим почав працювати через єдиний кореспондентський рахунок. У подальшому такий порядок розрахунків увійшов в нормативні документи Національного банку України як «третя модель». Володимир МАТВІЄНКО
Павло МАТВІЄНКО
Далі буде
|
