Славне місто Коростень! Столиця древлянської землі багата своїми історичними традиціями та історичними пам’ятками. У вересні 2004 року древнє місто готується відзначити свій 1300-річний ювілей. До Коростеня приїдуть відомі вчені, історики, археологи з багатьох країн світу для участі в Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій ювілею. Ініціатором підготовки та проведення цих заходів виступив Коростенський краєзнавчий музей, який у 2004 році святкує своє 80-річчя. Музей є скарбницею унікальних пам’яток історії та природи Коростенщини, центром духовного та культурного виховання підростаючого покоління.
Коростенський музей краєзнавства було відкрито ще в 1924 році. Це був перший музей в місті, де працювали ентузіасти музейної справи, відомі вчені – археологи, етнографи, історики: Федір Козубовський (перший директор музею), Костянтин Черв’як, Никифор Дмитрук. Пізніше, в 30-х роках, вони всі були репресовані.
В першій експозиції були представлені унікальні археологічні знахідки з городища старого Коростеня, виявлені Ф. Козубовським. До сьогодні в місті проводяться розкопки чотирьох давньоруських городищ, зокрема, цікаві дослідження першого городища ІХ-Х ст., яке після спалення його київською княгинею Ольгою в 946 р. не відбудовувалось. Саме тут були виявлені пам’ятки, датовані VІІІ ст., що й дає підстави стверджувати, що місту – 1300 років. З цією думкою погоджується і відомий вчений-археолог, академік П. Толочко та інші історики. Про те, що древляни підтримували торгові зв’язки зі Сходом та Європою, свідчать знахідки на території городища арабських дирхем та прикрас великоморавського типу.
У роки Великої Вітчизняної війни музей був зруйнований. Нову експозицію вікрили лише в 1987 році. Її матеріали розповідають про природу та історію Коростенського краю від найдавніших часів до сьогодення і нараховують 20 тисяч одиниць.
Щороку зали музею поповнюються новими матеріалами та документами про славних представників Коростенського краю. Нещодавно в музеї було розгорнуто експозицію, присвячену відомим землякам Коростенщини – родині Матвієнків. Цю славну родину представляють батько і син Матвієнки. Володимир Павлович – Голова Правління Промінвестбанку, професор, відомий економіст, банкір, поет. Павло Володимирович – Голова Партії національно-економічного розвитку України, народний депутат України, член фракції «Регіони України».
Володимир Павлович Матвієнко народився 5 січня 1938 року в селі Білка Коростенського району Житомирської області. Батька його, ще восени 1937 р. сталінський режим засудив на 10 років каторжних робіт до Сибіру. Йому не простили того, що він ще молодим юнаком у 1917-1918 рр. боронив інтереси Української Народної Республіки.
А я в Сибір до батька хочу –
Знайти його останній слід... | – напише пізніше Володимир Матвієнко. |
В експозиції краєзнавчого музею перед нами постають картини дитячих років Володимира Матвієнка: фото батьків, батьківська хата, краєвиди Білки та річки Уж.
Відтоді минуло не один десяток років. Тяжке повоєнне дитинство загартувало хлопця, навчило його працьовитості, наполегливості, справедливості. Він успішно закінчив Київський фінансово-економічний інститут і поїхав на Донбас, де 20 років працював на різних посадах у системі Будбанку, пройшовши трудовий шлях від молодшого кредитного інспектора до керуючого обласної контори. З 1982 року Володимир Павлович Матвієнко очолив великий колектив Української Республіканської контори Будбанку СРСР.
Після здобуття Україною незалежності, в 1991р. його було обрано першим Головою Національного банку України. Саме він був ініціатором запровадження національної грошової одиниці в Україні – гривні. В експозиції музею – авторські видання В. Матвієнка, його праці – «Автограф на гривні», «Держава і банки», «Роздуми банкіра». Увагу відвідувачів привертають банкноти з автографом першого Голови Національного банку України.
Вже понад одинадцять років Володимир Павлович очолює найбільшу фінансову установу в Україні – Промінвестбанк, який визнаний кращим українським банком 2003 року. Саме цим банком в економіку України вкладено коштів на загальну суму близько 37 млрд. дол. США. Про розвиток і становлення Промінвестбанку, його історію розповідається в книзі В.П. Матвієнка та П.В. Матвієнка «Промінвестбанк: стратегія відтворення».
Відвідувачі музею можуть познайомитись не тільки з науковими і філософськими працями Матвієнків, а й з великим поетично-пісенним доробком Володимира Павловича. Це збірки поезій: «Люблю я свою Україну», «На рідних роздолах», «Пісне моя зоряна». Вже 70 пісень Володимира Матвієнка вийшли з-під його пера і помандрували у світ. Їх слухають тепер в Америці, Італії, Росії – на всіх континентах і материках. В експозиції – високі урядові нагороди В.П. Матвієнка – фото із зображенням орденів князя Ярослава Мудрого V та ІV ступенів, ордена «Дружби народів», Святого рівноапостольного князя Володимира Великого ІІ ступеня та ряду інших високих нагород. Поруч представлені численні міжнародні нагороди – грамоти і посвідчення. Ім’я Матвієнка занесене до багатьох міжнародних довідників, його ім’я носить одна з планет нашої галактики за номером 6622.
Велику справу батька допомагає творити його син – Павло Матвієнко – Голова Партії національно-економічного розвитку України, народний депутат по Житомирському виборчому округу №66. Зі щоденними проблемами, тривогами і болями йдуть коростенці до свого депутата. Це його стараннями і наполегливістю було надано коштів на суму 72 тисячі гривень на підтримку місцевих державних адміністрацій, шкіл, дитсадків, лікарень, бібліотек, різних бюджетних та благодійних громадських організацій; передано понад сто комп’ютерів та технічне обладнання; надано матеріальну допомогу більше ніж 600 громадянам Коростеня та району; відкрито цифрові АТС в Коростені та селі Білка. В експозиції фото – Павла Матвієнка на зустрічах з виборцями та під час передачі подарунків і комп’ютерної техніки. Благодійницька діяльність родини Матвієнків спрямована на вирішення соціальних проблем, підтримку найбільш незахищених верств населення, що постраждало від Чорнобильської біди.
З гордістю розповідають працівники Коростенського краєзнавчого музею про своїх земляків – славну родину Матвієнків. Науковці музею і весь колектив виявили бажання вступити до лав Партії національно-економічного розвитку України і створити осередок ПНЕРУ. 16 лютого 2004 р. в експозиції музею, присвяченій відомим землякам, працівникам музею було вручено партійні квитки. Завідувач музею Володимир Польгуй під час вручення сказав: «Ми пропагуємо національно-культурний розвиток. А без економіки нема поступу. Партія національно-економічного розвитку – дієва, і це ми бачимо по тій допомозі, яку надає Коростенському краю її голова народний депутат Павло Матвієнко. Тому й рішення вступити до лав ПНЕРУ було для нас цілком природним».
Родина Матвієнків є прикладом самовідданого служіння своєму народові, своїй батьківській землі!
Мій волелюбний краю, земле рідна,
Ти не скорилась лютим ворогам
І зберегла древлянськеє коріння
Дала вогонь в серця своїм синам!
Вони несуть вогонь той, щиро й гордо,
Зберігши давню заповідь твою:
Якщо крокуєш ти до перемоги,
Здобудеш її – тільки у бою!Валентина ТИНДИК,
завідувач музею Промінвестбанку,
старший науковий співробітник Слова Г. Булаха, В. Матвієнка
Музика П. Дворського Батькова сорочкаСвітлій пам ‘яті
Матвієнка Павла Олексійовича  | Шепотіла казку нам в дитинстві мати,
Як садив дубочка батько біля хати,
Як вона плекала теплою сльозою
І як ріс дубочок з кожною весною.
Як, було, жахалась мати серед ночі,
Як вона до ранку не стуляла очі.
Сяде край віконця, вигляда та слуха,
Бо, здається, батько в шибочку постука.
Там, десь за Сибіром, кажуть, сходить сонце...
Листячко із дуба стукає в віконце,
А за сонцем вітер несе хмару сіру,
Один тільки батько не верта з Сибіру.
Ой, дубе, мій дубе, дубе мій, дубочку,
Одягну на тебе батькову сорочку,
Ту, що вишивала моя рідна мати,
Ту, що не прийшлося батькові вдягати.
Хай сяйне до мами у пригаслі очі
Батькова сорочка крізь зимові ночі,
Тож прийми від мене вишиту сорочку,
Нагадай нам батька, дубе мій, дубочку. |
|
