 | Закінчується зима, яка принесла чимало простудних захворювань, грип, бронхіт, запалення легенів.
Без апельсина, лимона, грейпфрута, мандарина, граната, бананів, настою листя і бруньок тополі, хвої сосни не обійтися. Всі ці продукти необхідні, щоб попередити анемію, яка може дати про себе знати в березні-квітні. Ці продукти є стимуляторами життєдіяльності організму, як і вітаміни, підвищують імунітет, мають протизапальну дію. Незамінні при простудних захворюваннях проросла пшениця і квасоля.
Зелений горошок, зерна граната налагодять порушений ритм серцевої діяльності і полікують атеросклероз. Квасоля і різноманітні блюда з неї – просто бальзам для серцевого м’яза і необхідний продукт для гіпертоніка, оскільки вона допомагає уникнути важких гіпертонічних криз, які можуть виникнути в цей період. У лютому відчулися перші загострення гастриту. Щоб уникнути весняного загострення, необхідно включати в раціон більше страв з квасолі, які дуже корисні при гастриті зі зниженою кислотністю.
Кава і чай з цикорію незамінні як сечо- і жовчогінні засоби.
Крім того, для лікування простудних захворювань необхідний мед і грейпфрути. |  | | |
Корейські вчені клонували ембріон людини Південно-корейські вчені повідомили про успішне клонування людського ембріону. Вони сподіваються, що отриманий клон можна буде застосовувати для лікування хвороб.
Учений Во Сук Хуань із Сеульського національного університету взяв одну зі звичайних клітин жінки та поєднав її з яйцеклітиною. З ембріону, що вийшов у результаті, було виділено так звані стовбурні клітини, з яких можна виростити будь-які клітини організму. Науковці сподіваються, що так звані стовбурні клітини, які виділено з клону, допоможе пацієнтам із такими діагнозами, як діабет та хвороба Альцгеймера.
Як кажуть кореспонденти, це повідомлення викликає більше довіри, ніж подібні повідомлення раніше, оскільки воно було оприлюднене у солідному науковому журналі «Сайєнс».
Команда науковців твердить, що не має наміру проходити від теперішнього досягнення до клонування людини, проте опоненти клонування кажуть, що у світлі нового успішного клонування ембріону цей крок тепер виглядає набагато реальнішим, аніж раніше.
Як сказав професор британського Кембриджського університету Роджер Передсен, це відкриття серйозно просуває вперед роботу з вирощення тканин організму, які повністю підходитимуть для пересадки кожній конкретній людині.
Не розмовляйте при ходьбі За даними дослідження вчених з університету Квінсленда, розмови під час піших прогулянок зумовлюють необхідність задіяння глибоко розташованих черевних м’язів, що загрожує порушенням стабільності хребта.
Якщо розмовляти при ходьбі, то для того, щоб вільно спілкуватися, треба швидко вдихати і повільно видихати. У цій ситуації центральна нервова система, яка відповідає за контроль мускулатури, стикається з суперечливими сигналами, що надходять до головного мозку, і саме в ці швидкоплинні моменти хребет залишається практично незахищеним, стверджують дослідники.
«Ліки» від зимової депресії Вчені винайшли механізми, які вмикають в організмі «сезонний» годинник. Правда, поки ці механізми знайдені в організмі вівці, проте, на думку вчених, це відкриття відіграє важливу роль у розумінні того, чому деякі люди взимку набирають вагу і страждають від депресії, пише The Guardian.
Вчені з’ясували, що тривалість світлового дня впливає на спосіб взаємодії генів один з одним, котрий, у свою чергу, викликає зміни в клітинах головного мозку. Сезоні годинники і в людей, і у тварин впливають на настрій, апетит і на вироблення енергії в організмі.
Науці вже було відомо, що в організмі є гени, які діють як біологічний годинник, і те, коли вони вмикаються і вимикаються, визначає, коли ми прокидаємося і коли зголодніли.
Тепер вчені змогли прослідкувати причини сезонних розладів навіть до молекулярного рівня. Виявилося, що час і тривалість взаємодії генів-хронометрів змінюється залежно від тривалості дня і ночі.
Таємниця пам’ятіДослідники Масачусетського технологічного інституту (MIT), знайшли механізм, який відповідає за вироблення білка, необхідного для довготривалого зберігання пам’яті.
За словами вчених, цей білок зміцнює зв’язки між нейронами. Досі не було відомо, як можуть нейрони, які активізуються в процесі запам’ятовування, видавати команди на синтез визначених білків.
Керівник наукової групи професор Сусуму Тонегава розповів, що ключ до процесу запам’ятовування – фермент «MAPK». Він активізується збудженими нейронами, і, в свою чергу, провокує в потрібному місці молекулярні механізми синтезу білка. Вчені перевірили свою гіпотезу на генетично змінених мишах, у яких вироблення цього ферменту було «вимкнено».
Ці миші пам’ятали розв’язання задач, – наприклад лабіринту – лише кілька годин, у той час як контрольовані тварини – тижні. Дослідники сподіваютья, що подальше вивчення цього механізму допоможе у створенні нових ліків, які покращують роботу пам’яті, а також методів лікування ряду неврологічних захворювань, повідомляє Корреспондент.net. Матеріали підготувала
Олена ДУНАЄВСЬКА
|
