З 1 січня 2004 року в Україні вступили в дію закони «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про недержавне пенсійне забезпечення». Українська держава здобула нове, достатньо гнучке, різнорівневе пенсійне законодавство, яке за принципами своєї побудови цілковито відповідає вимогам соціальної справедливості.
Ця подія стала знаковою для мільйонів громадян України, оскільки наслідки її безперечно позначаться в майбутньому на добробуті майже кожної сім’ї.
Оголошена урядом пенсійна реформа покликана все змінити: забезпечити громадянам гідну старість і спонукати працюючих самостійно заробляти на неї, а підприємства – вивести кошти із тіньового сектору.
Середня пенсія сьогодні майже вдвічі нижче прожиткового мінімуму. Нестача коштів змушує людей похилого віку не жити, а існувати, або шукати собі бодай який заробіток після виходу на пенсію.
Основним недоліком колишньої солідарної системи державного пенсійного забезпечення були надто високі пенсійні внески при дуже низьких розмірах пенсій. Платники були незадоволені надмірними ставками пенсійних внесків. Роботодавці платили в пенсійну систему третину фонду зарплати, що підвищувало собівартість продукції і стримувало зростання заробітків. Через економічні проблеми штучно обмежувався максимальний розмір пенсії, що призводило до «зрівнялівки», коли виплати практично не залежали від реального трудового стажу.
Принциповою відмінністю нової пенсійної системи є пряма залежність розміру пенсії від розміру страхового стажу, розміру перерахувань до Пенсійного фонду, а також розміру заробітної плати, з якої сплачувались пенсійні внески.
Тепер відповідно до закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», гарантовані пенсійні виплати будуть проводитися тільки згідно з офіційною заробітною платнею. Також в Україні впроваджується трирівнева пенсійна система. Зокрема, реформується солідарна система і набирає чинності обов’язкове накопичувальне пенсійне страхування всіх працюючих громадян.
Перший рівень – солідарна система (працюючі утримують пенсіонерів, розраховуючи на подібне відношення майбутнього покоління до себе) залишиться як і раніше обов’язковою, але буде залежати не стільки від стажу роботи, скільки від стажу сплати внеску на пенсійне забезпечення, а також від розміру сплачених внесків, які будуть накопичуватися на індивідуальній картці персоніфікованого обліку. Платити внески будуть всі працюючі і роботодавці.
Другий рівень передбачає накопичення коштів на індивідуальних рахунках з подальшим їх вигідним вкладенням і отриманням відсотків. По досягненню пенсійного віку одночасно з «солідарною» пенсією першого рівня громадянин буде отримувати і додаткову. Кошти на таких рахунках будуть власністю вкладників і можуть успадковуватися. Додатково гроші, накопичені на рахунках, можуть використовуватись як внутрішні інвестиції і приносити користь економіці країни. Використання пенсійних внесків для отримання прибутків повинно захистити їх від інфляції.
Рівень третій – система недержавного пенсійного страхування. Це – пенсійні системи, що дозволяють поліпшити рівень пенсійного забезпечення окремих категорій громадян, в тому числі тих, які працюють в особливих або шкідливих умовах. Такі професійні системи вже почали створюватися в Україні. Вони можуть бути відкритими для всіх і об’єднувати групи роботодавців (корпоративні фонди) або юридичних осіб – представників однієї професії (професійні).
Перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Другий та третій рівні системи пенсійного забезпечення становлять систему накопичувального пенсійного забезпечення.
Нова система пенсійного забезпечення має такі суттєві переваги: запровадження диференційованого підходу до нарахування розміру пенсії: залежність розміру пенсії від кількості відпрацьованих років (стажу роботи); персоніфікований облік страхових внесків: сплачені застрахованими особами внески обліковуватимуться на індивідуальних рахунках, будуть власністю особи і використовуватимуться, виключно, на пенсійні виплати такій особі; а також відсутність обмежень щодо граничного розміру пенсії.
Перевага системи добровільного пенсійного забезпечення – нарахування складного відсотка по заощадженнях. Складний відсоток означає, що «зростає» як сам внесок, так і отриманий на ньому інвестиційний прибуток.
Приклад: громадянин Петренко платить 5% пенсійних внесків з 25-річного віку, а громадянин Сидоренко платить 10%, але з 45 років. Обидва виходять на пенсію в 65 років. Незважаючи на однакову загальну суму внесків, Петренко буде отримувати щомісячно пенсію на 15% більша, ніж Сидоренко, оскільки вклад Петренка виріс через нарахування складних відсотків. Таким чином, навіть незначні регулярні внески замолоду дають в результаті істотні пенсійні заощадження.
Є також переваги в оподаткуванні як для підприємств (звільнення від податку на прибуток сум податкових внесків з віднесенням їх на валові витрати), так і для працівників (зниження рівня оподаткування сукупного доходу, оскільки пенсійні відрахування в межах до 15% фонду оплати праці не оподатковуються податком з доходів фізичних осіб).
Що стосується сьогодення, то значні добавки до пенсії уже отримали ті пенсіонери, які пішли на заслужений відпочинок з високих зарплат. На жаль, близько 60-70 відсотків нинішніх пенсіонерів за нормами цього закону не отримують не те що істотного, а бодай будь-якого підвищення своєї пенсії (йдеться передусім про тих пенсіонерів, хто виходив на пенсію, маючи невелику заробітну плату – селяни, вчителі тощо).
На середній обсяг пенсій, згідно методики розрахунку, затвердженої Законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», впливає також середній розмір заробітної плати за 2002 рік, який встановлений Урядом згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 р. №1783 на рівні 306 гривень 45 копійок, в результаті чого перераховані суми пенсій більшості пенсіонерів збільшились в 2004 році несуттєво.
Крім того, пенсійна реформа має ще ряд недоліків.
Закон «Про пенсійне забезпечення в Україні» не передбачає коригування пенсій на рівень інфляції, збільшення мінімального розміру пенсій.
Створення недержавних пенсійних фондів гальмується відсутністю нормативно-правової бази, яка б регулювала діяльність таких фондів. Урядом тільки планується створити в 2004 році експериментальні (пілотні) недержавні пенсійні фонди.
Впровадження накопичувальної системи (другий рівень) можливе лише після формування необхідних економічних передумов і створення налагодженої і ефективної системи державного нагляду та регулювання у цій сфері, а також необхідної інфраструктури. Для цього необхідно внести зміни до Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та підготувати ряд нових законодавчих актів.
Успіх пенсійної реформи (вона розрахована до 2010 року), а також добробут пенсіонерів не в останню чергу залежить від кожного працюючого. Якщо пенсійна реформа буде здійснюватись якісно – це дасть можливість людям, що працювали добросовісно все життя, гідно забезпечити свою старість.
Однак, ще дуже свіжі спогади про те, як легко держава в минулому залишила громадян без їхніх заощаджень. Ніхто не може гарантувати, що з грошима, відданими в пенсійні державні та недержавні фонди, не станеться те ж саме. Вибір за вами – не дайте себе ошукати.
У зв’язку з цим і постає питання пошуку надійного партнера для заощадження власних коштів на пенсію, тобто правильного вибору банку, де будуть відкриті пенсійні рахунки.
Приймаючи рішення, де зберігати свої кошти, не попадіться на гучну рекламну агітацію. Як правило, настирливіше всіх зазиває і багато обіцяє той банк, у якого є якісь проблеми з коштами. Перш за все, поцікавтеся в банку його показниками, які повинні офіційно оприлюднюватися.
Критеріями надійності банку є багаторічний стабільний фінансовий стан, висока платоспроможність, значний банківський капітал, постійне виконання нормативних вимог Національного банку України. Таким якраз і є Промінвестбанк, якому у 2003 році присвоєно звання «Банк року» всесвітньо відомим англійським журналом «Тhe Ваnker».
За розміром капіталу Промінвестбанк ввійшов до 1000 провідних банків світу, а за рівнем платоспроможності банк посів гідне 47 місце серед найбільших світових банків. Надійність, стабільність і ефективність роботи банку підтвердили десятиріччя його бездоганної діяльності.
Успішне функціонування в банку єдиної системи електронних платежів, наявність сучасного програмного забезпечення, захищеного від модифікацій та несанкціонованого доступу і досвід обслуговування майже трьох мільйонів вкладників є запорукою якісного обслуговування та збереження коштів клієнтів.
Промінвестбанк запрошує підприємства, установи і організації, а також громадян зберігати кошти власних пенсійних фондів та вкладів на рахунках, відкритих у філіях банку.Казначейство
Промінвестбанку Податкова соціальна пільга У минулому номері у статті «Податкова соціальна пільга», присвяченій податкам із доходів фізичних осіб та податковим соціальним пільгам, була допущена неточність.
Повідомляємо, що за прожитковий мінімум зараз береться показник за 2003 рік – 365 гривень. Помноживши цю суму на 1,4 і округливши до найближчого десятка, побачимо, що на соціальну податкову пільгу мають право ті, чия заробітна плата не перевищує 510 гривень, а не 530 як було повідомлено.
Ще один суттєвий момент – відрахування в Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування від непрацездатності і Фонд страхування від безробіття здійснюються до врахування соціальної податкової пільги. З нарахованої суми заробітної плати відраховується 3% у згадані вище фонди, потім віднімається сума пільги, на яку має право працівник, і вже з залишку відраховується прибутковий податок.Світлана КУШНІР
Нові відділення ПромінвестбанкуУ січні 2004 року Промінвестбанк відкрив нові безбалансові відділення
– безбалансове відділення №14
філії «Головне відділення Промінвестбанку в Донецькій області»
(м. Донецьк, пл. Павших Комунарів, 2);
– безбалансове відділення №3
філії «Відділення Промінвестбанку в м. Бердичів Житомирської області» (м. Бердичів, вул. К. Лібкнехта, 79);
– безбалансове відділення №5
філії «Відділення Промінвестбанку в м. Керч Автономної
Республіки Крим» (м. Керч, вул. Юних ленінців, 1)
– безбалансове відділення №16 філії «Сумське Центральне
відділення Промінвестбанку» (м. Суми, вул. Прокоф’єва, 32).
Збільшення кількості відділень забезпечує швидке та якісне обслуговування клієнтів у зручному для них місці, сприяє комплексному розвитку банківської сфери та економіки регіонів. На правах реклами.
Ліцензія НБУ №1 від 31 жовтня 2001 р.
|
