ПРОМІНВЕСТБАНК:
стратегія відтворення

Початок у № 14 – 19, 22 – 50 (2003 р.), №3 – 6 (2004)
З ВАТ «Івано-Франківськцемент» Промінвестбанк уклав Генеральну Угоду про співпрацю щодо фінансування проекту модернізації шиферного виробництва та випуску безазбестових фіброцементних покрівельних матеріалів у розмірі 3 млн дол. США строком на 3 роки з відкриттям щорічно в межах Генеральної Угоди кредитних ліній з максимальним лімітом до 3 млн дол. США.

За рахунок модернізації виробництва покрівельного безазбестового шиферу підприємство значно підвищує свої виробничі показники: зростають обсяги виробництва продукції з 2487 до 10277 тис. дол. США, виручка від реалізації продукції – з 2877 до 13000 тис. дол. США, обсяги виробництва плит – з 49,5 до 66 млн штук, чистий прибуток – з 273 до 1855 тис. дол. США, рентабельність – з 11,0 до 15,6 відсотка, експорт – з 28 до 40 відсотків.

ВАТ «Івано-Франківськцемент» є давнім і надійним клієнтом Промінвестбанку, постійно користується його фінансовою підтримкою. Підприємство працює прибутково, щорічно збільшуються обсяги виробництва та реалізації готової продукції, в тому числі й на експорт.

Харківському державному авіаційному виробничому підприємству надано кредит у розмірі 6 млн дол. США строком на 2 роки для добудови першого серійного літака Ан-74ТК-300. Цей літак є глибокою модернізацією діючих літаків сімейства Ан-74, які використовуються в багатьох країнах світу в різних кліматичних зонах. Ан-74ТК-300 – багатоцільовий вантажопасажирський літак нового покоління з унікальними тактично-технічними характеристиками: підвищеною на 25 відсотків економічністю, збільшеною в 1,5 разу дальністю польоту. В 2001 р. вже відбувся експериментальний політ цього літака.

ВАТ «Фармак» надано кредит на закупівлю технологічного обладнання (двох ампульних ліній) в розмірі 5,5 млн дол. США строком на 2,5 роки. Ці ампульні лінії дають змогу збільшити обсяги виробництва ампул з 20 до 120 млн ампул на рік, а також значно розширити асортимент продукції (випуск тестостерону, клофеліну, новокаїну та ін.). Це в свою чергу збільшить виручку від реалізації продукції з 14900 до 127579 тис. грн., рентабельність продукції – з 43,9 до 65,4 відсотка, балансовий прибуток – з 4550 до 24489 тис. грн., чистий прибуток – з 3185 до 16782 тис. грн.

ВАТ «Фармак» є одним з пріоритетних клієнтів Промінвестбанку, який постійно користується банківськими кредитами, в тому числі й довгостроковими. Підприємство виробляє понад 80 найменувань ліків, постійно не тільки удосконалює технологію виробництва ліків, а й урізноманітнює їх асортимент. ВАТ «Фармак» входить до першої трійки провідних підприємств фармацевтичної галузі.

З ТОВ Агрофірма «Нива» Промінвестбанк уклав Генеральну Угоду про співпрацю протягом 2001–2003 рр. з відкриттям щорічно в межах Генеральної Угоди відновлювальних кредитних ліній в розмірі до 3 млн. грн. Кредитні кошти будуть використані на придбання сільськогосподарської техніки (тракторів ЮМЗ-82.71, Т-150-05-09, культиватора ККП-3,7, сівалок «Клен» та СЗ-3,6, борони, лущильника, обприскувача «Фінко», ґрунтообробного агрегату КОМБІ-3900), що сприятиме підвищенню врожаю та збільшенню площ для обробітку. Впровадження проекту дасть змогу значно збільшити виробництво сільськогосподарської та тваринної продукції (пшениці, соняшнику, м’яса, молока) і, як наслідок, підвищити рентабельність з 20 до 54 відсотків, виручку від реалізації продукції – з 6 до 9,3 млн грн., чистий прибуток – з 1000 до 3261 тис. грн.

Промінвестбанк надає вагому кредитну підтримку промисловості Києва (табл. 38). За його фінансової підтримки в розмірі 2 млн німецьких марок проведено реконструкцію льотної зони №1 аеропорту «Бориспіль». У 2001 р. надано інвестиційний кредит в сумі 50 млн грн. на реконструкцію та будівництво вокзального комплексу Київ-Пасажирський.

Вклад Промінвестбанку в розбудову вітчизняної економіки був би ще вагомішим, якби Національний банк України, державні органи приділяли більше уваги розвитку національної банківської системи, зробили ставку на провідні банки країни.

На сьогодні досить поширеною є думка, що ситуацію в інвестиційній сфері можна виправити створенням спеціального інвестиційного банку, оскільки навіть досить значні банки є малопотужними для фінансування великих інвестиційних проектів. Досвід роботи Промінвестбанку, який нині виступає в ролі провідного організатора в галузі інвестицій, свідчить про інше. Вітчизняні комерційні банки можуть бути інвесторами власної економіки. Однак вони стоять перед проблемами, породженими неврегульованістю правового простору держави, які перешкоджають розвитку економіки та стримують спрямування коштів на активізацію діяльності українських підприємств.

Відсутність підтримки інвестиційного кредитування на державному рівні не сприяє збільшенню обсягів надання довгострокових кредитів комерційними банками. Банкам, що кредитують визначені пріоритетні галузі та напрями, які забезпечують розвиток пов’язаних з ними виробництв, не надаються пільги, не запроваджені механізми зацікавлення шляхом введення спеціального режиму оподаткування. Внаслідок невиваженої державної політики в питаннях функціонування фінансово-кредитної системи банки не мають на сьогодні в достатніх обсягах довгострокових ресурсів, насамперед через низький рівень заощаджень фізичних і юридичних осіб.

Недостатність довгострокових кредитних ресурсів та суперечність між процентними ставками з їх залучення і розміщення в довгострокові кредити стримує банки від активного інвестування в реальний сектор економіки. Надання кредитних коштів на інвестиції повинно здійснюватись на умовах, вигідних для підприємств, і одночасно не бути збитковим для банків. Однак на сьогодні вкладник не зацікавлений нести кошти до банку під відсотки, які незначно перевищують темпи інфляції, а підприємства, звертаючись за кредитами, орієнтуються на облікову ставку НБУ, яка за один рік знизилась до 10 відсотків річних, вважаючи її єдиним критерієм визначення ціни кредитів. У цей вузький коридор, який лишається банкам, останні повинні втиснути обов’язкові та страхові резерви, податки та ще й власну рентабельність. Створюється зачароване коло – з метою залучення ресурсів для надання інвестиційних кредитів потрібно платити привабливі проценти, а надавати кредити під низькі ставки.

Інвестиційне середовище, яке склалось в Україні, не сприяє здійсненню комерційними банками довгострокових інвестицій та не захищає права інвесторів. Для створення сприятливого інвестиційного клімату та стимулювання здійснення вітчизняними банками вкладень в економіку України необхідно:

· вжити заходів щодо зміцнення банківської системи України: підвищити вимоги до економічних нормативів комерційних банків та обсягу їх регулятивного капіталу;

· зменшити податковий тягар на інвестиційні операції, в тому числі й шляхом створення спеціального режиму оподаткування доходів банків, отриманих в результаті спрямування коштів на інвестиційне кредитування;

· створити фонд довгострокового кредитування за рахунок цільових бюджетних коштів і ресурсів Національного банку України;

· забезпечити формування розміру облікової ставки НБУ на економічно обґрунтованих засадах, виважено та поєднуючи інтереси вкладників, позичальників і банків;

· відмінити практику розголошення контролюючими органами банківської таємниці;

· відмінити ідентифікацію осіб у разі здійснення операцій з цінними паперами на пред’явника, що дасть змогу запобігти відтоку коштів з банківських установ до тіньового сектору економіки та створить сприятливі умови для вкладання населенням коштів у банківську систему України;

· звільнити від оподаткування доходи держателів ощадних сертифікатів на пред’явника;

· запровадити механізм, який регулював би передачу землі сільськогосподарського призначення в приватну власність, оскільки незавершеність земельної реформи негативно впливає на залучення інвестицій в агропромисловий комплекс.

2. Прискорення платіжного обороту

Товарне виробництво та товарний обіг породжують грошові відносини. Гроші обслуговують товарний обмін між суб’єктами господарювання, вони є мірилом вартості продукції, виконаних робіт, наданих послуг. Продукція вважається реалізованою, а послуги – наданими, якщо вони оплачені покупцем чи замовником, а грошові кошти надійшли на рахунок відповідно постачальника, виконавця послуг, робіт. Господарчі зв’язки породжують грошові розрахунки.

Розрахунки здійснюються або як безготівкові, або з використанням готівкових коштів. Сукупність усіх грошових розрахунків, незалежно від способу та форми їх здійснення, є платіжним оборотом.

Найбільша частка розрахунків між господарчими органами здійснюється в безготівковому порядку. Своєчасне отримання постачальниками грошових коштів за реалізовану продукцію створює можливість нового обігу оборотних засобів, що сприяє безперервності виробництва. У забезпеченні безперервного обороту коштів важливу роль відіграє правильна організація безготівкових розрахунків у банку і між банками як посередниками розрахунків між товаровиробниками.

Ефективність платіжного механізму значно зросла в умовах ринкової економіки. Можливість фінансового прогнозування прискорює та посилює вплив заходів щодо грошово-кредитної політики на економіку. Промінвестбанк на всіх етапах свого розвитку приділяє значну увагу розвитку платіжної системи, її удосконаленню за допомогою автоматизованих систем, а з 1988 р. – комп’ютерних технологій.

Володимир МАТВІЄНКО
Павло МАТВІЄНКО
Далі буде