Імена і долі |  | Колись у розмові почув такий вислів: «Яке гарне ім’я подарувала йому доля!»
А я і нині впевнений, що імена своїм дітям дарують батьки. То цілком справедливо і закономірно. Часто ще до народження дитини батьки вибирають те чи інше ім’я – для дівчинки чи для хлопчика.
На моєму робочому столі – перекидний календар, де вперше я побачив таку цікаву деталь: на кожній сторінці названо ряд імен, які святкують свої іменини, тобто День народження. Отже, кожний день має своїх іменників.
На одному з тих календарних аркушиків, а саме 6 січня 2004, я прочитав і своє ім’я серед інших: «Іменини Клавдії, Євгенії, Агафії, Миколи, Пилипа».
Можна лише додати: справді потрібне і суттєве нагадування. Дай Боже, щоб воно стало доброю традицією і на подальші, наступні роки. Нехай люди читають і згадують імена своїх предків, родичів, дітей, друзів, знайомих і близьких. А в пригоді їм стає звичайний календар, виданий в Україні, у видавництві «Преса України».
Та якось у газетній інформації я прочитав, як добирають імена дітям в Америці. Скажімо американські батьки все частіше дають своїм дітям імена за назвою відомих торговельних марок, фірм, компаній тощо. Так у 2000 році в списку популярних дитячих імен зустрілося 353 Лексуси, 298 Армані, 269 Шанелей. Крім того, 49 дітей дістали ім’я Кенон – на честь відомої компанії, що виготовляє фотоапарати. Ще 11 малюків ітимуть по життю з розкішним ім’ям Бентлі – як у британського автомобіля. П’ятьох дітей назвали Ягуарами, також на честь поширеної автомарки, стільки ж дістали ім’я Ксерокс – відома компанія, що виготовляє копіювальну техніку. До речі, одна сім’я навіть розпалася після того, як батько наполіг на тому, щоб його син мав ім’я Тимберленд, на честь улюбленої марки черевиків.
Прагнення дібрати своїй дитині незвичайне ім’я змушує батьків до найнесподіваніших вигадок. Вони готові навіть використати назву регіону, де було зачато дитину чи назву лікеру, вина, якими смакували перед зачаттям.
На думку культурологів, батьки, які прагнуть дібрати для свого чада унікальне ім’я, сподіваються, що воно допоможе дитині утвердитися в житті і додасть їй життєвої наснаги, зручностей і сили.
Отже, маємо ще один спосіб досягнення мети. А прочитавши такі аномалії, хочеться вигукнути: «О часи, о звичаї!» Тому я знову повертаюся до свого настільного календаря і в задумі, неквапно перечитую: іменини Федори, Івана, Василя, Ірини, Антона... Перелік можна продовжити. Слава Богу, слов’янська традиція, не уривається, не щезає. Вона продовжує голос роду і родоводу.Микола СИНГАЇВСЬКИЙ
|
| |
