Депутатський прийом у селі Ходаки на КоростенщиніІнформаційної провінції сьогодні практично не існує. Однаково гаряче і жваво обговорюють суспільно значимі події і в далекому поліському селі, і в Києві. Можливо, з тією різницею, що столичні більш красномовніші, а селяни зазвичай скупіші на слова. Проте не менш влучні, дотепніші і гостріші, бо тут, в глибинці, життя протікає розміреніше, повільніше. Тож його можна пильніше роздивитись, оцінити.
Втім, як і в центрі країни, так і на її околицях є люди, яким байдужі політичні процеси. Вони або занурені в роботу, або закоренілі флегматики. Хоча вряди-годи і такі пробуджуються, вражаючи нас несподіваними, оригінальними судженнями.
У провінції краще спостерігаються наслідки тієї чи іншої задумки владних верхів. Пояснити це можна принципом кинутого в річку каменю, від якого водяні кола гаснуть, чимдуж віддаляючись від центру.
З цього погляду кожний приїзд народного депутата України П.В. Матвієнка у виборчий округ багатьма розглядається як зв’язкова ланка центральної влади і периферії. Пересічний виборець не схильний ділити владу на законодавчу, виконавчу, судову. Вона, на його думку, єдина. Тому своєю діяльністю Павло Володимирович фактично дає імпульс для посилення згаданих кругів, а отже, і авторитету влади.
Зараз не йдеться про втручання в справи місцевої влади, а про ділове сприяння їй завдяки вирішенню нагальних соціальних проблем, завдяки точному, об’єктивному та оперативному інформуванню щодо намірів центральної влади. Без популізму, загравання і прагнення за будь-що сподобатися – ось стиль, що сповідує народний депутат.
Характерним щодо цього є нещодавнє інтерв’ю Павла Володимировича Житомирському обласному телебаченню. Очікувана простота, доступна широкому загалу мова, легкий, але водночас вдумливий виклад найскладніших політичних процесів у державі не могли не сподобатися глядачам. Припускаюся думки, що любителями красивих словоплетінь такий висновок не сприйметься. Проте трудівнику, як недавно говорили, від верстата і поля, він припаде до душі, бо гурт вже не хоче слухати балакунів-віртуозів, йому близькі до серця небагатослівні, але багаті справами.
Ісус Христос вивів абсолютний закон ефективності людських діянь: «Пізнай їх по їхніх плодах». Іноді це за машкарою слів нелегко зробити – словоблудники, на жаль, не перевелися, вони артистично вдаються до демагогії, тобто народного геройства. Бува, щоб розкусити їх, потрібен час, але він неодмінно настає. П.В. Матвієнко, на щастя, далекий від подібних методів роботи з жителями округу. Його скоріше можна віднести до категорії скромних трудівників, в яких конкретна справа зневажає показову суть. Варто зазначити, що українське суспільство поволі, але впевнено повертається обличчям до таких особистостей. Скажімо, прем’єр-міністр В.Ф. Янукович стрімко завойовує авторитет діловими кроками, а не гучномовними політичними заявами-гаслами.
Виборці округу, що делегували П.В. Матвієнка до Верховної Ради України, теж проходять шлях переосмислення, проймаються розумінням, що громадському й економічному життю потрібні прагматики, фахівці, працелюби, а не політичні солов’ї. Хоча, слід визнати, що дехто пускає сльозу за політбайками і не проти їх послухати.
«Заради розваги», – як пояснив один із ветеранів-механізаторів холосненського господарства.
Цікаво простежити наскільки вдало, вміло та ефектно (в кращому розумінні цих слів) було відбито народним депутатом удар групки опонентів, які звинуватили його в підтримці законопроекту, що істотно зменшував права чорнобильців. Ні в пресі, ні при особистих зустрічах на дискусіях Павло Володимирович не пішов, а підготував і подав на розгляд парламенту три законопроекти, що... розширювали права чорнобильців. Буря в склянці води відразу ж стихла.
Пізніше, на зустрічах із журналістами ЗМІ округу, народний депутат остаточно поставив крапку в цій негарно і непорядно розіграній історії. Його ідея щодо довічного закріплення статусу потерпілих за тими, хто його має, а отже, і пільг, взагалі нова і має реальні шанси бути втіленою. Її схвально зустріли всі, хто не визнає маніпулювання недолею постраждалих районів і громадян, хто не прагне постійно наживати на цьому політичний капітал.
Доволі часто в окрузі можна почути запитання: «Чому Павло Володимирович рідко з’являється на екранах телевізорів?» Навряд чи комусь симпатизує той знаний народний депутат, який по кілька разів на день виголошує промови і до діла, і не зовсім. Робота законодавця копітка, найбільше вона вимагає зосередженості думки. Тому має бути передусім продуманою. Щоденні радіотрансляції підбурюють декого показуватись, а не працювати.
Рушієм суспільства є творча людина, кожна на своєму місці. П.В. Матвієнко займає саме таке місце. Він з категорії малопомітних працелюбів, відповідальних і приречених на тяжку, «чорнову» роботу над творенням законів, своєрідних суспільних орієнтирів і стабілізаторів. Це вберігає нас уподібнитися буридановому віслюку, який загинув, міркуючи до якого з двох оберемків сіна підійти.
Окремою темою обговорюється в окрузі керівництво Павлом Володимировичем ПНЕРУ. Назва партії вбирає в себе одвічне прагнення українського народу: національне та економічне відродження. ПНЕРУ наполегливо і впевнено виходить із рамок так званої відомчо-банкової партії.
Найперша ознака цього – істинно добровільні заяви педагогів, медиків, робітників, службовців з бажанням розширити її лави. Центриська ідеологія партія перспективна, її ядро, крім інтелектуальної потужності, має високопатріотичні, фахові ознаки. «Я себе під партію чищу», – міг би повторити відомі рядки народний депутат і це було б щиро, не принизливо, бо в заходах по округу Павло Володимирович неодмінно підкріплює свою участь і як голова ПНЕРУ. Не дивно, що в селах і містах округу спостерігається неабияке зростання інтересу до ПНЕРУ. Власне, як і по Україні.
Не залишилося непоміченим і злиття, точніше входження, депутатської групи «Європейський вибір», членом якої був П.В. Матвієнко, до фракції «Регіони України». Полярних оцінок немає. Скажу так: цей хід зустріли з розумінням. Полісся – теж регіон, і його розвиток багато в чому залежить від політики верхніх ешелонів влади. Певен, що незабаром вони змушені будуть відкоригувати курс, реалізовуючи перефразований вислів: «Регіонами проростатиме могутність України». Тож перебування в другій по чисельності фракції з прозорою, динамічною і далекосяжною політикою додає Павлу Володимировичу і сили, і впевненості...
Це ж треба сказати і щодо його ділових відносин з низовим депутатським корпусом. Залюбки працює Павло Володимирович і з депутатами місцевих рад. Мало хто знає, що він є почесним головою громадського депутатського об’єднання «Моє село», яке діє на Коростещині.
Штрихові замальовки не дають повної картини діяльності народного депутата. Було обрано моменти, які згадуються рідко. Звісно, виборці воліють бачити народного депутата панацеєю від усіх негараздів: щоб він і котельні ремонтував, і дороги висипав, і газ підводив, і житло будував... Він і допомагає це робити, але тільки допомагає, бо то все є обов’язком виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Чи не тому й виникають запитання на кшталт: коли візьметься народний депутат за добудову школи, або коли закупить меблі...
З трьох тисяч звернень, що надійшли до народного депутата України від жителів округу, в дев’яносто відсотках – прохання про матеріальну допомогу. Це теж політика, але низова. Мене ж в цьому огляді цікавить вища. Та, про яку кажуть: не проблема нагодувати рибою, важче навчити ловити. Петро МИХАЛЬЧУК,
м. Коростень
Фото Сергія ЦИГАНКОВА
Отримали комп’ютер від депутатаЖиття не стоїть на місці і щоразу дивує нас новими відкриттями, новітніми технологіями. Таким, зокрема, стала і комп’ютеризація більшості видів робіт та основних її процесів. Без комп’ютера сьогодні обходиться рідко яке підприємство, установа чи організація. Це річ необхідна і дуже важлива. Інша справа, що придбати її під силу не кожному.
Не мала можливості на це і редакція народицького районного тижневика «Життя і слово», що на Житомирщині. Працівники його хоч і ніколи не пасли задніх (про це засвідчують і численні перемоги у всеукраїнських та обласних конкурсах, інші показники роботи), проте донедавна доводилося працювати в умовах далеких від цивілізації.
Дав надію і підтримав наш народний депутат України Павло Володимирович Матвієнко. Його слово не розійшлося з ділом, і днями мрія працівників «районки» збулася – ми отримали комп’ютерний комплекс. Цією новиною поспішаємо поділитися з вами, шановні читачі.
– Доводилося не один раз мати справи з народними обранцями попередніх скликань, – приймаючи техніку від керівника секретаріату голови ПНЕРУ В. Стасюка і консультанта народного депутата В. Будька, зазначив головний редактор тижневика І. Дубницький. – Інші багато обіцяли, а вирішувати проблеми не поспішали. А у Павла Володимировича на рахунку конкретні справи. До речі, він і в парламенті з честю і розумінням відстоює права виборців.
– Про це засвідчує ціла низка пропозицій і доповнень до законів, що розглядалися на сесійних засіданнях, ініціатором яких був Павло Володимирович, – зазначив В. Будько. – Так, зокрема, було і під час прийняття бюджету на 2004 рік, підвищення мінімальної зарплати тощо.
– Інтереси моїх виборців були і надалі залишаться для мене основним у моїй депутатській діяльності, – зауважив під час прес-конференції із представниками засобів масової інформації Народиччини, Овруччини, Лугинщини сам Павло Матвієнко. – Що стосується допомоги, то вона і надалі надходитиме виборцям, підприємствам та установам. Правда, систематизовано.
Приємно, що наш депутат вміє дотримувати слова і живе турботою про людей. Це ще раз підкреслив під час урочистої події голова Народицької райдержадміністрації В. Назарчук.
Того ж дня керівник секретаріату голови ПНЕРУ В. Стасюк, консультант народного депутата П. Матвієнка В. Будько побували в Латашівській ЗОШ І–ІІ ступенів і вручили комп’ютер. Директор школи І. Дмитренко щиро подякувала за такий подарунок, запевнила високих гостей, що на таку увагу до них учні вчитимуться ще краще.
Гості, яких супроводжували голова райдержадміністрації В. Назарчук і помічник консультант народного депутата у нашому районі В. Фомін, ознайомилися з організацією навчання, відпочинку і харчування школярів, пообіцяли не припиняти свою допомогу сільським учням. Ольга ДУХНОВСЬКА ПодякаВчительський та учнівський колективи Латашівської ЗОШ І–ІІ ступенів висловлюють щиру подяку народному депутату України Павлу Володимировичу Матвієнку за постійну допомогу і підтримку, яку він надає школам Народиччини і, зокрема, нашому освітньому закладу. Подарований ним нещодавно комп’ютер став великою радістю для нашої дітвори.
Міцного здоров’я, Вам, шановний Павле Володимировичу, довголіття та безмежної людської вдячності. Хай у новому році здійсняться всі Ваші бажання.
З глибокою повагою та вдячністю,
вчителі і учні Латашівської ЗОШ І-ІІ ступенів, батьки
школярів
|
