Газета АКБ Промінвестбанк, Центральної Ради профспілки працівників Промінвестбанку, Партії національно-економічного розвитку України

№50 (160) 18 – 24 грудня 2003 :: Шеф-редактор Володимир МатвієнкоАрхівE-Mail 

Людина здатна вижити на Марсі

Науковці американської служби космічних досліджень НАСА повідомляють, що людина здатна вижити на Марсі. Підставою для таких висновків стали дані з космічного модуля, який впродовж двох років обертається довкола Марса. Науковці твердять, що основною проблемою будуть рівні радіації, але вони сягають лише вдвічі більших рівнів, ніж ті, що припадають на космонавтів Міжнародної космічної станції, що обертається довкола Землі.

Дослідники, які подали доповідь на щорічних зборах американського геофізичного союзу в Сан-Франциско, вважають, що рівні радіації на Марсі здатні спричинити деякі проблеми зі здоров’ям, а тому потрібні додаткові дослідження біологічних наслідків перебування людини на Марсі. Проте у НАСА впевнені, що будь-які такі проблеми можна подолати, що дозволить зробити космічний політ до найближчої до Землі планети відносно безпечним.


Марс не підкорився японцям

Витративши 5 років і 19 мільйонів доларів на програму освоєння Марса, Японія змушена була відмовитися від неї.

Закінчився період, коли Марс знаходився близько до Землі, а японці так і не змогли ввійти до його орбіти. Фахівці вирішили не запускати космічний корабель Нозомі на планетарну орбіту Марса. Японське агентство з аерокосмічної експлуатації повідомило, що останні спроби налагодити електросистему на відстані потерпіли поразку. Японським науковцям так і не вдалося встановити необхідне електричне обладнання на борту корабля і його, швидше за все, спрямують у відкритий космос.

Це зможе запобігти тому, щоб зонд врізався і забруднив навколишнє середовище Червоної планети, на якій, можливо, колись було життя, а можливо, є й досі. Мабуть, зонд почне обертатися навколо Сонця десь трохи далі за орбітою Марса. Проте аерокосмічне агентство не втрачає надію ще отримати від космічного корабля бодай якусь користь, повідомляє Бі-Бі-Сі.


Розкрито секрет Страдіварі

Схоже, що таємниця відомих скрипок Страдіварі нарешті розгадана. Скрипалі переконані, що жоден сучасний інструмент не зрівняється зі скрипкою, виготовленою в XVII столітті італійським генієм. Страдіварі помер у 1737 році, але його скрипки дотепер цінуються дуже високо, вони не старіють і не змінюють «голос».

Раніше вчені, намагалися віднайти загублений секрет скрипок Страдіварі, припускали, що такого ефекту майстер досяг, вимочуючи деревину в морській воді і піддаючи впливу складних хімічних сполук рослинного походження, формулу яких відновити неможливо.

Однак Генрі Гріссіно-Майер, професор відділення географії університету Тенессі, запропонував інше пояснення. Вчений дотримується теорії, що унікальність скрипок, створених Антоніо Страдіварі, обумовлена неповторними якостями дерева, що використовував маестро з Кремони, повідомляє Panorama.

Професор стверджує, що Страдіварі створював свої безцінні скрипки у 1700–1720 роки, використовуючи деревину багатовікових європейських ялин. Нетривалий льодовиковий період зробив більш щільною деревину, завдяки чому збільшилася і природна резонаторна здатність цього матеріалу. Вчений відтворив хронологію кліматичних явищ, що спостерігалися протягом 500 років, починаючи з 1500 року до наших днів, на прикладі 16 соснових, ялинових і модринових лісів, що ростуть на території європейських країн. Генрі Гріссіно-Майер займається точним визначенням віку деревних матеріалів: це можливо завдяки тому, що вікові кільця, які можна побачити на стовбурі, зберігають інформацію про кліматичні умови, у яких виростали ці дерева. У більш сприятливих кліматичних умовах утворяться більш широкі річні кільця, але найкращими для виробництва скрипок вважаються ялини з дуже тонкими річними кільцями, переважно без вузлів.

 
  [ на першу сторінку ]
  [ каталог установ банку]
  [Дотепні слова Володимира Матвієнка]
 
Сьогодні в номері:
наш репортаж:
компетентно:
погляд:
політична реформа:
україна і світ:
медична панорама:
дозвілля:
культурна мозаїка:

obriy@press.pib.com.ua