11 грудня в Українському Домі відбулася презентація книг Володимира і Павла Матвієнків. Щорічні творчі вечори Голови Правління Промінвестбанку, заслуженого діяча мистецтв України, професора Володимира Матвієнка вже стали традиційними. Особливістю цього свята, проведеного під егідою Партії національно-економічного розвитку України, було те, що син Володимира Павловича – народний депутат України, голова ПНЕРУ Павло Матвієнко – вийшов цього разу на сцену не лише як палкий прихильник творчості батька, а й як співавтор його філософсько-економічних книг. Разом вони представили свої книги «Держава і банки», «Автограф на гривні», «Промінвестбанк в економічній системі України», «Роздуми банкіра», «Промінвестбанк: стратегія відтворення», «Філософсько-економічні погляди», «Желаемое и действительное. Правы ли классики», «Промінвестбанк у роботі з населенням», «Люблю я свою Україну», «На рідних роздолах», «Пісне моя зоряна», «Душі моєї хвилювання», «Оберіг пам’яті», «Дотепні слова».
Поет Володимир Матвієнко зі сцени зізнався, що лише одну пісню, «Сини України», написав за столом. Каже, що надто важливий привід був – Єльцин заявив про те, що державні кордони всередині СНД мають залишатися прозорими. Національна безпека молодої держави Україна знову опинилася під загрозою, тож Матвієнко сів за стіл і, як кажуть, на одному диханні написав вірш, який потім був покладений на музику. Решта віршів писалися, як правило, в дорозі. Володимир Павлович на вечорі розповів, що за два дні до презентації він мав телефонну розмову з президентом Національної академії наук України Євгеном Патоном. Євген Борисович тоді запитав: «Де Ви берете час, щоб стільки писати?» – «Пишу не для того, щоб зайвий раз нагадати про себе. Це моя потреба. А час знаходжу в дорозі», – відповів Матвієнко.
В машині чи в поїзді, коли вдається знайти вільну хвилинку між банківськими справами, у блокнот на колінах лягають рядки майбутніх пісень, які незабаром співатиме вся Україна. Один вірш написаний у дорозі з Чорнобилю, інші – після відвідин матері, після жнив у рідному селі Білка, під час ділових поїздок країнами світу. Були навіть такі, що народилися на паперовій серветці на борту літака.
Вийшовши на сцену, Володимир Матвієнко зізнався, що дуже хвилювався перед презентацією.
– Для мене сьогодні важливий іспит, значно серйозніший і важливіший, ніж у школі чи інституті. Адже зараз я стою перед всім суспільством. Тому мені дуже приємно чути ваші теплі слова, шановні гості. Я вам щиро дякую за ту добру оцінку, що пролунала з ваших вуст!
Затишний зал Українського Дому того дня був повним. Серед численних прихильників, які прийшли привітати Володимира та Павла Матвієнків, було багато представників українського істеблішменту. Після закінчення роботи у парламенті на презентацію завітав Голова Верховної Ради України Володимир Литвин. Авторитетний вчений, політик високо оцінив діяльність і творчість батька та сина Матвієнків.
– Я радий надзвичайно бути сьогодні тут, разом з вами. Володимир Павлович – житомирянин, мій земляк. Я колись казав на зустрічі, коли вручали йому високу нагороду з нагоди ювілею, що різні були епохи у нас в країні – петровська, допетровська, дніпропетровська, а зараз, очевидно, житомирська. Правда, ці слова мабуть не потрібно передавати, бо у нас політики – це люди, які живуть підозрами, дружать обов’язково один проти одного. Політика і політики – це серпентарій однодумців, які завжди можуть один одного вжалити. Але в цей день я хочу говорити не про політику, а привітати Володимира Павловича з тим величезним творчим доробком, з прекрасними творами, тим більше, що співавтором є і мій колега Павло Матвієнко. Коли я їх вивчу, то віддам в шкільну бібліотеку у своєму селі.
Талант – як гроші. Якщо він є, то є, якщо нема, то і ніде взяти. А тут, мабуть, і гроші є, і талант є! Бог дав, батьки дали. Я думаю, що цього день треба згадати батьків і схилити перед ними голови, бо все те, що у нас є – від Бога і від батьків. У творчості Володимира Павловича ми звертаємося до своїх коренів, до своїх першовитоків, до своєї першооснови, тому що ми всі родом переважно з села. Генії народжуються в селі, розцвітають і, на превеликий жаль, ідуть у вічність в столицях. Тому мені особливо приємно, що Володимир Павлович піклується про свою батьківщину. Коли я побачив, яку школу побудував Матвієнко, і мені захотілося зробити таку. У нас зараз конкуренція йде негласна: у кого краща школа в області – у Володимира Павловича, чи в мене. Треба далі щось робити, село приводити до ладу.
Я хотів би побажати в цей день Володимиру Павловичу і всім нам, щоб ми пам'ятали не лише про те, що є величезні справи і колосальні громадські й державні обов’язки, а що у нас є сім’ї. Треба пам’ятати, що ми повинні говорити своїй другій, кращій половинці гарні слова, щоб ми не забували такі поняття, як любов до матері, до батьківщини, до своїх ближніх, до дружини, до дітей. Щоб у нас були люди, плече яких могли відчувати, а саме до цього кличе творчість Володимира Павловича. Щоб ми завжди бачили зорі на небі, щоб сонце нам в очі світило. Щоб були на сонячному боці вулиці. Щоб друзі, які будуть іти нам назустріч, не переходили на інший бік для того, аби оминути нас, щоб завжди радо зустрічали. Щоб у нас завжди залишався стрижень в душі і серці. Щоб ми відчували ритм життя, щоб ми не тримали осінь і непогоду у своїй душі.
Я щиро радий за Володимира Павловича, що він пройшов важливий рубіж. Тому що книга, слово завжди залишаться. А якщо це слово талановите, якщо відчувається рука майстра, я думаю, це залишиться назавжди нашим нащадкам. Все минає в цьому житті, але залишається нетлінне. Коли читають, тоді і згадують людину. Я хотів би побажати Вам, Володимире Павловичу, чудових, гарних, різних творів при гарному, міцному здоров’ї, яке нам всім дуже потрібне у всі віка, у всі періоди. Гострого Вам пера, наснаги і спокою, спокійного серця!
Коровай від рідної житомирської землі вручили Володимиру Матвієнку мер міста Коростень Володимир Москаленко і заступник голови Коростенської райдержадміністрації Василь Овдійчук. «В тому хлібі, – сказали вони, – є велика частка вкладеної Володимиром Павловичем праці. Адже саме завдяки кредитуванням з боку Промінвестбанку і підтримці народного депутата Павла Матвієнка Коростенський район цього року несподівано вийшов у лідери області по збиранню врожаю».
Завершив презентацію чудовий концерт, на якому пролунали лірико-патріотичні пісні на слова Володимира Матвієнка у виконанні відомих майстрів української естради. У супроводі оркестру Міністерства надзвичайних ситуацій України та хору Міністерства внутрішніх справ України концерт розпочав народний артист Володимир Оберенко піснею «Марш патріотів», яка є гімном Партії національно-економічного розвитку України. У його виконанні також прозвучали пісні «Стоять на рейді кораблі» та «Сини України». Заслужений артист України Василь Волощук представив одразу дві прем’єри пісень Володимира Матвієнка – «В серці маю Україну» та «Дівка-лиходійка» і виконав пісню «Школо моя». Ще однією прем’єрою «Голос дивокраю» порадувала глядачів лауреат всеукраїнських та міжнародних конкурсів Ольга Ларіна. Радо вітав зал лауреата багатьох конкурсів, володарку золотих нагород Світового чемпіонату виконавських мистецтв у Голівуді та Гран-прі італійського конкурсу «Світ музики» Марту Спіженко, яка виконала пісні «Колискова» і «Дзвін життя». Чарівна лауреат всеукраїнських та міжнародних конкурсів Ірина Шинкарук заспівала «Три весни» та «Хлопці з України». Неначе з козацького степу приніс вітер музику, коли дует бандуристів – заслужений діяч мистецтв України Володимир Горбатюк та заслужений артист України Володимир Єсипок – виконували пісні «Заповідане» й «Світи місяченьку». Позитивний заряд енергії подарувала всім заслужена артистка України Наталія Бучинська своїми піснями «Співали в травні солов’ї» та «Я з людьми поділюся добром». Загалом усі присутні, небайдужі до щирого українського слова і до гарної музики, отримали велике задоволення від концерту. Є всі підстави сподіватися, що подібні акції будуть проводитися й надалі.
Володимира і Павла Матвієнків усно і письмово привітали визначні діячі політики, науки й культури України, представники громадськості і духовенства.
Шановний Володимире Павловичу!
Шановний Павле Володимировичу! |  | Щиро вітаю вас із презентацією цілої низки ваших книг, видання яких, безперечно, є значним внеском до скарбниці української наукової літератури.
Книга в українському суспільстві завжди була і залишається невід’ємною складовою загальнонаціональної історії, культури, освіти та науки. Саме вона покликана забезпечувати інтелектуальний рівень нинішнього та майбутніх поколінь українців. | Досвід і знання, передані на сторінках Ваших творів,слугуватимуть великій справі розвитку української економічної думки та розбудові основ демократичного суспільства.
Бажаю вам і надалі творчої наснаги, плідної праці, нових звершень і цікавих проектів на щедрій ниві книговидання! |
З повагою,
Іван ЧИЖ, голова Державного комітету
телебачення і радіомовлення України
Фото Віталія ПРИХОДЬКА
Шановні члени Партії національно-економічного розвитку України!Щиро і сердечно вітаю вас із восьмою річницею від дня створення нашої партії.
Не секрет, що ПНЕРУ утверджує в життя принципи, які розраховані на власні сили, відновлюючи вітчизняне виробництво, прагне перетворити Україну в економічно розвинуту державу. Таким було і залишається її першочергове, основне стратегічне завдання. І саме завдяки вашій підтримці, партійній свідомості, вірі в ідеї нашої партії ці принципи вдавалося втілювати в життя.
Також хочу подякувати всім керівникам партійних організацій та осередків за проведену плідну роботу по залученню до лав нашої партії усіх прогресивних людей, а отже, збільшенню чисельності ПНЕРУ. Адже нині вона налічує понад 170 тисяч членів. У її активі – підприємці, студенти, працівники сільського господарства, освіти, медицини, культури, науки тощо. Тобто люди, різні за професіями, діяльністю, творчістю, смаками, уподобаннями.
Тож дозвольте цього грудневого дня ще раз привітати всіх партійців-однодумців із днем народження Партії національно-економічного розвитку України. Побажати всім міцного здоров’я, душевної злагоди, подальшої плідної роботи і вагомих результатів у вирішенні найважливіших питань, що слугуватимуть народові України, на благо нашої суверенної держави. З повагою, Павло МАТВІЄНКО,
Голова ПНЕРУ,
народний депутат України
|
