Нерозгадані сни

Слова Володимира МАТВІЄНКА, музика Олександра КОСТІНА
Сповитки туманів на долині – І від того ліс і поле сині. А трава неначе кришталева, І до неї горнуться дерева.		Двічі
	Приспів: Трава блищить росою, Під сонцем виграє, Чарує всіх красою, Наснаги додає. То наше поле рідне – Мов доля всіх століть... І небо, що погідне На обріях стоїть.
Там, у сивім сонці і в тумані, По лугівках бродять сни рахманні. І сказала мудра наша мати: «Ти їх, синку, встигнеш розгадати».		Двічі
	Приспів.
Друкується за книгою Володимира МАТВІЄНКА «Пісне моя зоряна». Київ, «Музична Україна», 2001

НАША ПОШТА

Шановний Володимире Павловичу!
Нещодавно, отримавши черговий номер газети «Обрій» (а саме №47), у мене завмерло серце, коли прочитала слова Вашої пісні «Коріння Суомі». А це тому, що я народилася і жила у Петрозаводську до 1941 року. Мені настільки близька й дорога Карелія, адже там найдорожчі для мене озера, а особливо Онезьке, і сосни такі високі і стрункі. З червня 1941 року я була на фронті, а це Карелія, Фінляндія (Суомі). Дійшла до Чехословаччини.

Спасибі Вам, що ви нагадали про мою першу батьківщину. Другою вважаю Україну, тому що живу тут з липня 1945 року.

Низький Вам уклін. Вдячна Вам за такі красиві душевні слова.
З повагою, З. АНІСІМОВА, м. Житомир

Шановний Володимире Павловичу!
Щиро вітаємо Вас із нагородженням знаком Пошани «За сумлінну службу» ІІ ступеня. Бажаємо щастя рясного, здоров’я міцного, неба безхмарного, настрою гарного.

З повагою, директор, вчителі, учні Новоселівської ЗОШ І-ІІ ступенів Ясинуватського району Донецької області