Важливим фінансовим важелем зростання вітчизняної економіки в останні роки став банківський кредит. Співвідношення кредитів банків до ВВП збільшилося за два роки в 1,7 разу і досягло 20 відсотків. Кредитна активність банків безпосередньо залежить від обсягів і строковості їхніх фінансових ресурсів. За 11 місяців 2003 року кошти населення в банках виросли в 1,6 разу і формують значну частину залучених ресурсів банків. Вони складають близько 75 відсотків довгострокових, тобто інвестиційних ресурсів банків, що дає можливість визнати населення важливим інвестором вітчизняної економіки. Ці показники свідчать про зростаючу довіру населення до провідних банків, тому що зберегти і збільшити свої заощадження можливо тільки завдяки надійним банкам.
В той же час, за даними Національного банку України, поза банківською системою обертається понад 31 млрд грн. На руках у населення за різними оцінками знаходиться 26 млрд грн. і близько 15 млрд дол. США. Акумулювати ці заощадження і надійно спрямувати їх на інноваційно-інвестиційний розвиток нашої економіки – одне з основних завдань не тільки банків, а й нашої держави.
Актуальність цього завдання посилюється тим, що окремі банки пропонують населенню невиправдано високі відсотки за вкладами. Вони на 4-5 відсоткових пунктів перевищують середні ставки за кредитами і тому розмістити такі кошти можливо або в ризиковані операції, або зі збитком для банку. Ось наприклад, запорізький «Наш банк», який припинив свою діяльність, переклавши власні зобов'язання перед вкладниками на інші банки опосередковано через Фонд гарантування вкладів.
Особливо під впливом такого ризику знаходяться недокапіталізовані банки. Капітал – це «подушки безпеки» або парашут, який дає можливість забезпечити безпеку вкладів у будь-якій ситуації. За висновками експертів НБУ значна кількість низькокапіталізованих банків припадає на IV групу банків за розміром активів, тобто малі банки. Тому при розміщенні своїх заощаджень слід звертати увагу як на середній рівень відсоткових ставок, як правило, він визначається великими банками, так і на рівень капіталу банку.
Побудові цивілізованих ринкових відносин між населенням і банками повинна сприяти і система гарантування вкладів населення у банках.
Проте на сьогодні створилася ситуація, коли відповідальність за вкладників комерційних банків-«одноденок», які не націлені на довготривалу діяльність, перекладається на всю банківську систему. Можна навести багато прикладів ліквідації подібних банків, що стали банкрутами в результаті недалекоглядної політики їхніх керівників чи навіть розкрадання коштів, а тягар виплат кредиторам перекладений через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на інші банки.
Згідно із Законом України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» внески комерційних банків до Фонду складаються з початкового платежу в розмірі 1 відсотку від розміру статутного фонду та регулярного збору, який нараховується двічі на рік по 0,25 відсотка від загального залишку вкладів фізичних осіб. Тобто принцип соціалістичної «зрівнялівки» перенесений і на систему гарантування вкладів. Надійний чи ненадійний банк, а платить за одними правилами. Один лише Промінвестбанк зробив внески в цей фонд у сумі близько 25 млн. грн., тобто більше внеску держави. В нерівних умовах опинилися банки, які мають значний статутний капітал (що є основною гарантією збереження коштів клієнтів банку) і успішно працюють, постійно збільшуючи обсяги залучених від вкладників коштів, здійснюючи якісні та безризикові операції, і банки, які можуть не відповідати вимогам Національного банку України щодо капіталізації і мати значні прострочені борги.
В той же час досвід США свідчить, що впровадження диференційованих підходів до відрахувань у страховий фонд дало значний ефект. Добре капіталізовані банки з високою якістю активів і достатньою ліквідністю мають значно нижчий норматив відрахувань, ніж проблемні банки. Тим самим дається «зелене світло» для залучення заощаджень надійним банкам і «червоне» – для слабких фінансових інститутів. А це основа стабільності і довіри до банківської системи.
На сьогодні в Україні Фондом гарантування вкладів фізичних осіб акумульовано коштів комерційних банків на суму 244,2 мільйона гривень. Фонд спрямував на відшкодування вкладникам КАБ «Слов’янський», АПБ «Україна» і АКБ «Олбанк» 41,2 млн. грн., в тому числі із 96,1 млн. грн. вкладів, що належали вкладникам КАБ «Слов’янський» відшкодовано за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб лише 4,0 млн. грн., по АПБ «Україна» – відшкодовано 36,9 млн. грн. із 267,1 млн. грн., по АКБ «Олбанк» – 0,3 млн. грн. із 1,5 млн. грн. Тобто фонд відшкодував лише частину втрачених заощаджень.
Страхування та гарантування вкладів фізичних осіб повинне враховувати рівень надійності конкретного банку, розмір власного капіталу, якість його активів і ефективність діяльності та обсяги залучених у населення коштів. Підвищення ризиковості діяльності банку має супроводжуватися збільшенням обсягів відрахувань у покриття зобов’язань банку перед вкладниками. По діючій системі формування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб накопичені кошти фактично вилучаються з обігу. Тому доцільно передбачити самостійне створення банками спеціальних страхових резервів, які повинні зберігатися на коррахунку в Національному банку України, замість відрахувань коштів у фонд.
З метою забезпечення безпеки заощаджень населення у банках потребує удосконалення регулювання напрямків банківської діяльності. Ряд банків замість того, щоб займатися відповідно до банківського законодавства інвестиційно-кредитною діяльністю, вкладають капітали в різні підприємницькі структури, приватизацію підприємств з метою контролю. Це не сприяє ні розвитку банків, ні підприємств, ні підвищенню довіри до банківської системи. Тобто основою безпеки вкладів у банки є не чиїсь гарантії, а банківський капітал, якість кредитних операцій і ефективність їх проведення.
Довіра населення до банків – важливий чинник не тільки розвитку банківського сектору, але і економіки в цілому. Тому це проблема загальнодержавного значення. Система гарантування вкладів повинна бути простою й ефективною, створювати підґрунтя для залучення заощаджень населення провідними надійними банками, стимулювати банки постійно підвищувати рівень капіталізації і ліквідності, інші показники діяльності.Матеріал підготовлений
Казначейством
і Департаментом економіки Промінвестбанку
Наклеп крізь криве дзеркалоГазети «Дзеркало тижня» та «Україна молода» останнім часом надрукували матеріали Михайла Бродського, де він звинувачує уряд у незнанні азів економіки. Серед іншого голова партії «Яблука» всерйоз захопився ідеєю реприватизації. Він пропонує зробити реприватизацію великих підприємств та переглянути приватизацію деяких фінансових установ, як Укрсоцбанк, Промінвестбанк.
Шановні редактори! Чи читаєте ви те, про що пишете? Сподіваючись заробити дешеву рекламу, Бродський закликає націоналізувати фінансові установи, щоб знову їх продати. А ви ці хворі ідеї підтримуєте. До речі, вже й росіяни не споживають «Яблука», на яке ви спираєтесь.
Промінвестбанк ніколи не був приватизований, а заснований як закрите акціонерне товариство 28 квітня 1992 року, його власниками були і є численні акціонери. Під час перевірки слідчою комісією Верховної Ради України законності створення Українського акціонерного комерційного банку «Промінвестбанк України» жодних порушень законодавства не було зафіксовано (Постанова Верховної Ради України від 20 лютого 2003 року №566-IV).
Оскільки не було приватизації як такої, твердження про проведення реприватизації не відповідає дійсності. Друкуючи неправдиву інформацію, поважні редактори, ви принижуєте ділову репутацію Промінвестбанку і наносите моральну шкоду, оскільки обидві статті опубліковані без перевірки відповідності інформації реальним даним.
Пан Бродський підраховує якісь абстрактні надходження, які могли б прийти до бюджету, але йому, напевно, і не снилося, скільки Промінвестбанк вклав у розвиток України за 11 років діяльності. Нагадуємо: десятки мільйонів гривень благодійності, сотні мільйонів сплачених податків, мільярди, спрямовані в реальний сектор економіки.
Подавати в газеті все, що дається, не перевіряючи, і при цьому вважати себе «четвертою владою» – це ганьба. Не дай Боже, нам мати таку четверту владу.
Не бачать очевидногоАгентство передплати та кур’єрської доставки «Столичные новости» видало в світ каталог «999 изданий». Видавці переконані, що для вашої зручності тут представлені «наиболее востребованные украинские, российские и зарубежные издания».
Але, чи дійсно для зручності передплатників створювався каталог? І за якими показниками обираються «наиболее востребованные»? Мабуть, за власними незрозумілими, але визначальними показниками відбирають газети до цього «зручного» каталогу. Адже газеті «Обрій ПІБ» з накладом понад 76 тисяч примірників, що серед українських видань посідає п'яте місце за кількістю передплатників, не знайшлося місця серед 999-ти «наиболее востребованных».
|
