Початок у № 14–19, 22–44
 Порівнюючи українську та світові банківські системи відносно чисельності населення, можна зробити висновок, що Україна не перенасичена банками, про що свідчить табл. 25.
Проте, відносно внутрішнього валового продукту (ВВП) Україна насичена банками у чотири рази більше, ніж Польща та Угорщина, у 15 разів більше, ніж Франція. Ще більшу насиченість має тільки Росія.
Структура банківської системи в розвинутих країнах нагадує піраміду: невелика кількість потужних банків і значна кількість малих. Так, у США провідну роль відіграють 50 банків (1/3 всіх активів), у Франції – 3 банки (27 відсотків активів), в Індії – 28 банків проводять 90 відсотків операцій. У 1992 р. таку ж структуру мала й банківська система України. Проте, в останні роки швидкими темпами відбувався процес деконцентрації капіталу. В результаті на сьогодні структура банківської системи набула форми перевернутої піраміди, що збільшує системний ризик кризи банківської системи України. Національний банк України недооцінює значення концентрації фінансового капіталу, що унеможливлює управління грошовими потоками, скорочення обсягів тіньової економіки. Слабо стимулюється збільшення власного капіталу банків. Законодавчо не створені умови повного повернення кредитів, у зв’язку з чим структура активів українських банків значно відрізняється від аналогічної структури банківських систем розвинутих країн. На особливу увагу заслуговує стаття «кредити клієнтам», яка свідчить про те, що навіть великі українські банки значно менше кредитують економіку, ніж великі банки розвинутих країн (табл. 26).
Таблиця 26 | Структура активів української банківської системи
та банківських систем розвинутих країн, відсоток до балансової величини | | Стаття активів | Україна | США | Японія | Німеччина | Веливобритания | | всього | великі
банки | всього | великі
банки | всього | великі
банки | всого | великі
банки | всого | великі
банки | | Каса та Центральний банк | 11,9 | 12,8 | 5,8 | 7,3 | - | - | 3,4 | 4 | 1,8 | 1,8 | | Кредити іншим кредитним установам | 10,7 | 9,2 | 5,7 | 7,1 | 16,3 | 20,4 | 24,3 | 25,8 | 21 | 23,6 | | Кредити клієнтам | 45,2 | 44,6 | 63,5 | 64,6 | 55,4 | 52,5 | 57,5 | 54,2 | 57,2 | 60,3 | | Цінні папери | 6,1 | 5,9 | 17,9 | 14,5 | 13,1 | 10,8 | 12,4 | 14,1 | 7,1 | 4,9 | | Інші статті | 26,1 | 27,5 | 7,1 | 6,5 | 15,2 | 16,3 | 2,4 | 1,9 | 12,9 | 9,4 | | Всього | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 |
Як видно з наведених у таблиці показників, найбільше видають кредитів клієнтам великі банки США (64,6 відсотка), Великобританії (60,3 відсотка), Німеччини (54,2 відсотка), Японії (52,5 відсотка) і найменше – українські великі банки (44,6 відсотка). Порівняно з великими банками США українські великі банки недокредитовують економіку на 20 відсотків.
Таке становище обумовлено специфічними умовами, що мають місце в Україні. Законодавство не спрямоване на захист кредитора. Так, застава ліквідного майна не працює на державний сектор економіки, оскільки Законом України від 29 листопада 2001 р. «Про введення мораторію на застосування примусової реалізації майна» реалізація майна державних підприємств заборонена. Суди не приймають рішень на користь кредиторів. Тільки через це Промінвестбанк за один рік втратив 34 млн грн.
Ця ситуація ускладнилась і тим, що 7 березня 2002 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визначення його банкрутом», яким зупинила виконання судових рішень щодо вилучення та реалізації майна сільськогосподарських виробників на період до збирання врожаю. Зважаючи на те, що основні засоби в аграрному секторі економіки застарілі й не можуть бути взяті в забезпечення кредиту, а застава землі згідно з Земельним Кодексом України від 25 жовтня 2001 р. можлива тільки з 2006 р., стає очевидним відсутність умов для кредитування такої важливої і великої сфери економіки, як сільськогосподарське виробництво. Таким чином, значна сфера банківського кредитування заблокована. Якщо до цього додати той факт, що найліквідніше майно підприємств знаходиться в податковій заставі, можна зробити висновок про недосконалість українського законодавства, про штучне обмеження банківського кредитування в умовах дефіциту як обігових, так й інвестиційних коштів.
Ефективність діяльності комерційних банків України часто визначають за показниками банків західних країн, які у вартісному вимірі значно кращі за розміром активів, капіталу, платіжного обороту. Але ці абсолютні показники не можна порівнювати, оскільки вартість національного багатства в Україні занижена в 5-10 разів: ми маємо непомірно низьку заробітну плату, занижену амортизацію, а також невраховану вартість землі. Тому, порівнюючи активи українських і західних банків, треба враховувати цю відмінність.
Таблиця 25 | Порівняльні дані банківських систем різних країн | Країна | Кількість
банків | Населення, млн осіб | ВВП, млрд USD | всього | на один банк | всього | на один банк | Україна | 189 | 48 | 0,25 | 38 | 0,20 | Росія | 1100 | 150 | 0,13 | 108 | 0,10 | Польща | 179 | 39 | 0,20 | 160 | 0,90 | Естонія | 22 | 1,5 | 0,07 | 5,3 | 0,24 | Угорщина | 49 | 10 | 0,20 | 45 | 0,90 | Франція | 400 | 58 | 0,15 | 1200 | 3,00 | США | 12000 | 270 | 0,03 | 8500 | 0,71 |
Характерною для порівняння може бути банківська система Австрії, де, за даними на 31 грудня 1996 р., налічувалося 58 банків з обсягом активів 20,9 млрд ЕКЮ, чисельністю працюючих 15885 осіб. Активи Промінвестбанку за офіційною статистикою становлять близько 1 млрд ЕКЮ, а з урахуванням коректив реальної вартості активів Промінвестбанк, маючи чисельність 11000 осіб, становитиме майже половину активів усіх банків Австрії. Це свідчить про значні резерви підвищення ефективності роботи персоналу банку за рахунок новітніх технологій і розширення сектору банківських послуг.
5. Економічні показники діяльності банків
Формування комерційних банків відбувалося в нелегких умовах перехідного періоду, характерною ознакою якого є вкрай повільні ринкові перетворення реального сектору економіки, що зумовлює падіння суспільного виробництва, ріст неплатежів, катастрофічне зубожіння народу. Все це спричиняло обмеженість ресурсної бази банків, невідповідність її потребам економічного зростання. Однак, незважаючи на всі негаразди, реформи в банківській системі випередили реформи в інших галузях економіки. Банки стали одними з найпотужніших важелів розвитку народного господарства країни. Більшість банків успішно пройшли інфляційно-девальваційний буревій дев’яностих років і зайняли своє гідне місце в економіці України. Окремі банки стали відомими у світових фінансових колах. Промінвестбанк увійшов до числа 1000 провідних банків світу.
На всіх етапах свого розвитку банківська система України зазнавала впливу негативних макроекономічних чинників. У порівнянних цінах ВВП, вироблений у країні в 2001 р., становив 57 відсотків рівня 1990 р. Капітальні вкладення в 2001 р. загалом становили 52 відсотка показника 1990 р. Частка грошей в оборотних коштах підприємств знизилася з 14,5 до 3,5 відсотка. Понад 42 відсотка підприємств стали збитковими, притому, що в 1992 р. їх було лише 9,5 відсотка. Показники розвитку фінансово-грошової сфери України у 1992-2001 рр. наведені в табл. 27 (див. «Обрій ПІБ», №46).
Своєрідним гальмом розвитку грошово-товарних відносин стали бартеризація економіки, рівень якої в окремі роки досягав майже 50 відсотків, та неплатежі. Дебіторсько-кредиторська заборгованість підприємств поглиблюється. За 2001 р. кредиторська заборгованість збільшилася на 9 відсотків і на початок 2002 р. становила 242,6 млрд грн. Це більше, ніж ВВП країни.
Серед багатьох чинників, які зумовили такий стан економіки, чи не найголовнішу роль зіграло впровадження у вітчизняну практику політики монетаризму. Грошова маса в цілому змінювалася неадекватно до динаміки номінального ВВП. В результаті рівень монетизації ВВП знизився з 27,4 відсотка в 1992 р. до 18,9 відсотка в 2001 р. В окремі роки (1995-1996) він був нижче ніж 10 відсотків. Виведення з економічного обороту України величезних грошових мас породило небачений дефіцит грошей, який паралізував діяльність підприємств і розрахунки в усьому народному господарстві.
Володимир МАТВІЄНКО
Павло МАТВІЄНКО
Далі буде
|
