Без коментарів

Під такою рубрикою газета «Обрій ПІБ» у №38 (25.09 – 1.10.2003 р.) розмістила інформацію щодо російських хабарників.

Редакція має інформацію УНІАН щодо хабарів в Україні:

«Середня сума хабара, який пропонується державним службовцям України, останні два роки збільшилася вдвічі і сьогодні становить майже 4 тисячі гривень. Заступник начальника Департаменту Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України Володимир Галицький повідомив, що приблизно два роки тому ця сума становила близько 1 800 грн., а ще раніше – близько 800 грн. Водночас, він наголосив, що якщо 9 років тому за рік правоохоронці викривали приблизно 900 злочинів про хабарництво, то лише за 10 місяців ц. р. було розкрито 3 тисячі зазначених правопорушень, при цьому 90% з них по «гарячих» слідах.

«Слід відзначити, що безпосередньо за матеріалами ДДСБЕЗ по кримінальних справах, порушених відносно 20 осіб, проходять посадовці Міністерства охорони здоров’я, Мінагрополітики, Мінтрансу, Мінфіну та інших. Збитки становлять сотні мільйонів гривень», – заявив В. Литвиненко. Він повідомив, що цього року до кримінальної відповідальності за отримання хабарів було притягнуто 5 суддів».

А скільки беруть у вас?

Війська в Тбілісі

Президент Грузії Едуард Шеварднадзе звинуватив лідерів опозиції у тому, що вони намагаються влаштувати державний переворот. Промовляючи в Аджарії, Едуард Шеварднадзе сказав, що опозиція скористалася виборами як приводом розпочати боротьбу за владу: «Я вже висловлював думку про те, що зараз діється в Тбілісі. Це відверта боротьба за владу. Вважаю, що переходять усі межі. Звісно, опозиція має бути, але їхні заклики часто переходять на особисті образи. Я щодня маю справу не так з фізичною, як з психологічною і словесною наругою. Це дуже складно витримувати». Спікер грузинського парламенту і провідний діяч опозиції Ніно Бурджанадзе, промовляючи до учасників акції, повторила заклик анулювати результати виборів парламентського 2 листопада, повідомляє Бі-Бі-Сі.

На десятий день після парламентських виборів, що відбулися в Грузії 2 листопада, попередній підрахунок голосів завершено в 96% виборчих дільниць, повідомляє Укрінформ з посиланням на ІТАР-ТАСС. За даними, отриманими сьогодні в ЦВК Грузії, перше місце поки що посідає проурядовий блок «За нову Грузію», очолюваний президентом Едуардом Шеварднадзе, – близько 22 відсотків голосів. На другому – партія «Відродження» на чолі з лідером Аджарської Автономної Республіки Асланом Абашидзе – 20 відсотків голосів. Праворадикальні опозиційні блоки «Національний рух» і «Бурджанадзе-демократи» посідають третє і п’яте місця, отримавши, відповідно, 19,5 і близько 9 відсотків.

Алмази в Україні

Хоча жодного родовища алмазів в Україні поки ще не знайдено, геологи не втрачають надії і продовжують пошуки. Вже визначені перспективні в алмазному відношенні райони – Бердичівський та Приазовський.

В Україні надтверді мінерали шукають з 60-х років. Тоді фінансування пошуків відбувалося за залишковим принципом – основну «алмазну» ставку робили на Якутію. Після здобуття державою незалежності у наших геологів з’явився здоровий оптимізм: «Ось зараз профінансуємо розвідку і знайдемо!» Проте, досі держава особливо шукачів алмазів не балує – виділяє 3,5 мільйона доларів на рік, в той час, як розробка одного родовища коштує близько 300 мільйонів. Це дуже складний наукоємний процес, який може затягнутися на роки. Геологи вважають, що вони на правильному шляху. Передумови для пошуків є – третину території держави складає Український кристалічний щит, який містить кімберлітові породи з можливим заляганням алмазів. Дослідження показують, що діаманти безперечно є у Приазов’ї (Донецька та Запорізька області) й на Північному Заході України (Волинська, Вінницька, Житомирська й Рівненська області). Глибина залягання становить у деяких районах 60–150 м, у Новоград-Волинському районі Житомирщини вона менша – від 3 до 10 м, а у Приазов’ї алмази виходять прямо на поверхню. Завдання геологів – локалізувати ці алмазні райони і визначити доцільність промислового видобування.

Нові позики Світового банку

Світовий банк (СБ) може виділити Україні 75 млн дол. США вже в грудні як перший транш Програмної системної позики–2 і до 750 млн дол. – наступного року, передає Інтерфакс-Україна.

Як зазначив віце-президент СБ по регіону Європи і Середньої Азії Шигео Катцу (Shigeo Katsu), основним проблемним питанням для затвердження радою директорів Програмної системної позики–2 є виплата заборгованості держави по відшкодуванню податку на додану вартість. За його словами, банк вже одержав пропозиції українського уряду із цього приводу і незабаром приступить до аналізу.

Директор Світового банку в Україні, Білорусі і Молдові Лука Барбоне повідомив, що спільно в рамках затвердженої 23 жовтня Стратегії допомоги Україні банк наступного року може виділити Києву до 750 млн дол.

За словами Шигео Катцу, обговорюється можливість затвердження до середини 2004 року проектів реформування системи статистики, розвитку в сільській місцевості, а також програми управління узбережжям Чорного моря, здійснюваної спільно з Всесвітнім екологічним фондом. Він додав, що на другу половину 2004 і початок 2005 років плануються проекти муніципального розвитку в енергетиці, освіті і за програмами соціальної допомоги.

Як повідомляв Кореспондент.net, Україна розраховувала в 2003 році одержати 250 млн дол. у рамках ПСП-2. Рішення про виділення цих коштів СБ відклав у зв’язку з перенесенням Міжнародним валютним фондом розгляду питання про затвердження для України програми «попереджуючий» stand-by. Місія МВФ, що працювала в Києві на початку жовтня, не змогла рекомендувати затвердження цієї програму у зв’язку із спільно невирішеною проблемою відшкодування ПДВ.

У ході першого офіційного візиту до України Шигео Катцу обговорив основні напрями співпраці СБ і України, передбачені в новій Стратегії допомоги СБ Україні на 2004-2007 роки спільно з Президентом України Леонідом Кучмою, прем’єр-міністром Віктором Януковичем, іншими керівниками уряду України, головою Верховної Ради Володимиром Литвином, головою Нацбанку Сергієм Тігіпком, представниками неурядових організацій і ділових кіл. З часу вступу України до Світового банку в 1992 році загальне фінансування банку для країни перевищило 3,5 млрд дол. у рамках 28 проектів, повідомляє Кореспондент.net.