«La bore et zelo» («Працею і старанністю») – цей родинний девіз на гербі князів Безбородьків прикрашав фасад Ніжинської гімназії вищих наук, відкритої 1820 року на кошти канцлера О. Безбородька. За своїм рівнем гімназія поступалася лише університетам і була єдиним повітовим вищим навчальним закладом у Росії. Славні тоді часи переживав Ніжин! Ярмарки, торгівля, свята – чого тільки не бачило місто. Колись за віссю Батурин – Ніжин – Полтава проходив центр України. До середини XVII століття Київ був менший за Ніжин, а обласний центр Чернігів обігнав його тільки після 1937 року. З давніх часів гетьмани видавали циркуляри, що стимулювали розвиток торгівлі у місті. Тричі на рік тут проводилися ярмарки, на які приїздили купці з Росії, Західної Європи, країн Сходу.
– Що таке ніжинська земля? – запитує міський голова Ніжина Михайло Приходько. І відповідає: – Побувати в Ніжині, з’їсти ніжинського огірка та з ковбасою, випити ніжинського пива й подивитися на ніжинських дівчат – то можна й назавжди залишитися. Багато купців тут не тільки продавали товари, а й залишали душу. У нас було 9 купців Першої гільдії, яку призначав сам цар. А який бюджет у міста був! Багатющі люди тут жили. Кожний будував храм, займався меценатством, вкладав гроші в місто.
Нині питання коштів для Ніжина стоїть гостро. Як втім, і для інших районних центрів України. Відновити виробництво та сферу послуг, навести лад у комунальному господарстві, нарешті, облаштувати зовнішній вигляд міста – все це потребує значних вкладень. Зараз провідне місце в економіці Ніжина займає Промінвестбанк. Можна багато розповісти про те, який обсяг роботи з фінансування міста проводить керуючий філії «Відділення Промінвестбанку у м. Ніжин» Олексій Ракоїд та його колектив. Ось лише такий приклад: коли разом з керуючим ми завітали до пріоритетного клієнта банку – ВАТ «Ніжинський механічний завод», – Олексію Михайловичу принесли листа, що прийшов електронною поштою з Америки від акціонерів заводу.
«Шановний містере Ракоїд!
Велике спасибі за те, що ви нас прийняли минулого місяця. Нам було дуже приємно дізнатися, що ви з великою увагою ставитеся до тих проблем, з якими стикається наш завод. Ваш стиль керування такий самий, який ми намагаємося запровадити на нашому підприємстві.
…Дякуємо ще раз за ваше розуміння і корисні поради. Нам би хотілося продовжувати спільну роботу і підтримувати зв’язок з вами. Будемо раді прийняти від вас будь-які поради.
З повагою, Джон М. Свік, голова Спостережної ради Ніжинського механічного заводу».
Хто може розповісти про місто краще ніж міський голова? Тож до уваги читачів пропонуємо інтерв’ю з Михайлом Приходьком. 
– Михайле Васильовичу, на чому базується співпраця Промінвестбанку з містом?
– Без співпраці зі структурами, які можуть кредитувати, інвестувати, брати безпосередню участь у підтримці регіональних програм щодо фінансового забезпечення, немає динаміки розвитку.
Тому скажу без перебільшення – одним із найпотужніших фінансових відділень у місті є, безумовно, Промінвестбанк. У більшості керівників і підприємств уже здавана склалася щодо банку позиція довіри. Довіра ця підтверджується стабільним забезпеченням кредитними ресурсами, гнучким підходом до проблем кожного підприємства. Це бажання представників банку і, перш за все, керуючого, бачити чітку програму дій клієнта. І не тільки торгувати грошима і мати за мету отримання відповідних процентів, але й працювати з баченням перспективи і проведенням такого кредитування, яке б дало можливість завтра не лише збільшити кількість суб’єктів господарювання і клієнтів банку, а й наростити обсяги грошових оборотів економіки міста. Бажання працювати з метою забезпечення не тільки доходної частини банку, а й вирішення соціальних проблем міста. Тому ми співпрацюємо з Промінвестбанком і вважаємо, що це надійна структура, яка має сучасні підходи, високопрофесійне керівництво і прагматичне бачення перспективи.
– Які саме проблеми вам разом вдається вирішувати?
– Програмами і проблемами міста Олексій Михайлович як керуючий відділенням опікується ще й тому, що він є членом виконавчого комітету. Він завжди бере активу участь у розгляді стану справ у промисловому комплексі, працює у напрямку підтримки соціальних проектів. Соціальну сферу, яку ми забрали від чотирьох провідних підприємств міста, а це в 2,5 разу більше, ніж було раніше на балансі, з її інфраструктурою ми разом вивели з критичного стану. Це, насамперед, наші теплопостачальні організації, ті, які надають послуги з водопостачання та водовідведення, які займаються утриманням житла і впорядкуванням міста.
Наступне. Ці ж самі 4 підприємства (головним чином машинобудівна галузь) – це не тільки 45% виробленої продукції, а й половина населення, яка зайнята у промисловому комплексі. Завдяки Промінвестбанку стало можливим здійснити солідну роботу з оновлення. Якби банк не провів відповідну інноваційну діяльність, то ми б сьогодні говорили про ці підприємства, як про «мертві». Для прикладу я можу назвати ситуацію на механічному заводі, який залучив кредитні ресурси на оновлення і зараз успішно працює. Завод випускає обладнання для хлібопекарської, спиртової та інших видів харчової промисловості, яке відповідає європейським стандартам.
Можна відзначити також співпрацю з таким гігантом, як завод «Ніжинсільмаш». Я хочу тільки подякувати керівництву Промінвестбанку, яке виділило значний обсяг кредитних ресурсів на ті ж інновації, на ту ж модернізацію обладнання і проведення реструктуризації виробництва. Це дало можливість запровадити випуск багатьох нових видів техніки для птахівництва. Можна перелічувати й інші підприємства, інші суттєві програми, які спрямовані на зменшення енергоспоживання, на оновлення продукції, на модернізацію технологічних процесів, на розвиток в цілому інфраструктури міста, які сьогодні відбуваються за безпосередньої участі Промінвестбанку.
– Як вдається поєднувати потреби міста у дешевих фінансових ресурсах із комерційними інтересами банку?
– Я не відстоюю комерційні інтереси банку. Для мене важливо, щоб цей банк мав високий рівень довіри. Я сам був виробником. Нам завжди хочеться грошей якомога дешевших, але ж можна так доторгуватися, що нічим буде і здачі давати. Наша зацікавленість у розвитку банку полягає в тому, щоб він був, насамперед, надійним. Адже є ще й інша сторона – це вклади населення, яке хоче вкладати в ефективну структуру, отримувати проценти, підвищуючи свій добробут. Банк повинен вміти грамотно заробляти гроші. Тим, в кого купує ресурси, віддавати проценти і вкладати в ті галузі, які приносять, перш за все, не найбільше доходів, а працюють на збільшення виробництва. І банку добре, і підприємства процвітають.
– Чи можете ви сказати, що Промінвестбанк став для міста «своїм» банком, банком, якому довіряють?
– Буде краще, якщо скажемо «банк, якому довіряють за його міцність». Бо якщо я скажу «своїм», завтра з’явиться чергова плітка, мовляв, мер вже свій банк має… Я хотів би мати міський комунальний банк, де є прозорість залучення та використання ресурсів, де є якийсь певний контроль з боку місцевої влади. Але що ж ти подієш, якщо своєчасно це не було зроблено? Тому нам треба співпрацювати з тією структурою, яка влаштовує більшість, найближче підходить до тих умов, які б ми могли мати за наявності свого комунального банку.
Тому говорити про авторитет банку, про те, що йому довіряють, буде правильно. Все залежить, перш за все, від позиції його керівництва. Але пам’ятайте одне: всім ніколи не догодиш. Трапляються випадки, коли керівників структур «заохочують» обслуговуватися в тому чи іншому банку під іншими гаслами і стимулами. Нехай це буде на їхній совісті. А якщо говорити про підхід, мотиви і параметри, про які я сказав, то надійнішого, найперспективнішого партнера як Промінвестбанк сьогодні на території міста немає. Промисловість і виробництво – якщо буде це, буде й можливість реалізувати наші соціальні програми.
Керуючий філії «Відділення Промінвестбанку у м. Ніжин» Олексій Ракоїд:
Нам приємно працювати з міською владою й територіальною громадою. Михайло Васильович – основний генератор наших міських ідей та напрацювань з тим, щоб у подальшому вони реалізовувалися на благо території, на благо кожного жителя міста. Сьогодні у міста дуже багато невирішених питань, в тому числі, й у комунальній сфері. Важко знайти всі необхідні кошти у повному обсязі, мобілізувати їх за рахунок бюджету, тому є постійна потреба в кредитах. Михайло Васильович як міський голова, звертається з проханням про надання кредитів, і ми вважаємо за честь працювати з містом і надавати кошти.
Не забуває місто й про те, що не оминає кожну людину, – це відпочинок. За рахунок співпраці у нас відбудовано красень-стадіон, реконструюється Графський парк. Наш колектив перерахував свій денний заробіток на цю чудову справу.
Зараз ми працюємо над переведенням комунальних підприємств міста, закладів освіти, медицини на отримання заробітної плати через пластикові картки. Це не просто данина моді, а чітке розуміння переваг новітніх технологій. З’являється ефективність управління процесом виплати заробітної плати, зручність для людей при її отриманні. Я знаю, що міський голова довго вивчав, як підійти до цього питання, кому довірити, адже за ним стоїть громада, і він не повинен ні в якому разі її підвести. Тепер ця відповідальність лежить і на мені як керівнику, і на моїй команді.
В частині інвестицій сьогодні є потреба розширення водопроводів, газопроводів, доріг тощо. Міський голова шукає різні шляхи. І для нас не можуть бути нецікавими його пропозиції щодо спільного фінансування, коли кошти залучають люди, які тут проживають, підприємства, міський бюджет і банк. Потрібно залучати більш дешеві, «довші» ресурси. Все це говорить про те, що не тільки сьогоднішнім днем живе громада.
Закінчуючи розповідь про ніжинський Промінвестбанк, хочеться побажати, щоб скрізь по всій Україні у великих містах та маленьких містечках, селах завжди знаходилося розуміння того, що лише спільною працею на своїй землі можна досягти успіху. Можливо, тоді виправдаються слова Миколи Гоголя, який навчався у Ніжинській гімназії і якого ніжинці вважають своїм земляком, викарбувані на його пам’ятнику:
«Еще пройдет десяток лет, и вы увидите, что Европа приедет к нам не за покупкой пеньки и сала, но за покупкой мудрости, которой не продают на европейских рынках». Клим ЩЕРБАТИЙ
Фото автора
|
