ПРОМІНВЕСТБАНК:
стратегія відтворення

Початок у № 14–19, 22–43
Ситуація, що склалася в банківській сфері, потребувала вирішення питання захисту капіталу банків від знецінення. Промінвестбанк неодноразово звертався до Національного банку України з пропозиціями щодо врегулювання цього питання. Як один з варіантів захисту статутного фонду від знецінення Промінвестбанк пропонував внести зміни до Закону України «Про банки та банківську діяльність», пов’язані з можливістю формування статутного та резервного фондів українських банків у вільноконвертованій валюті, але позиція НБУ була незмінною. Голова НБУ Володимир Стельмах мотивував свою позицію недоцільністю розширення доларових відносин. Водночас, зарубіжні банки в Україні формували свої статутні фонди в доларах США. Таким чином, вітчизняні банки були поставлені в нерівні конкурентні умови.

У 1999 р. НБУ поставив перед банками вимогу формування резервів для покриття можливих збитків від кредитної діяльності. За рік було сформовано майже 1 млрд грн. резерву, що підвищило стабільність банківського сектора. Проте така вимога, безперечно, вплинула на зниження прибутковості банківської системи, оскільки зменшувались можливості розширення кредитування.

Аналіз діяльності банківської системи за 1999 р. свідчить про те, що, незважаючи на несприятливі економічні умови, банки активізували діяльність, мобілізувавши свої внутрішні резерви. Загалом, у банківській системі капітал станом на 01.01.2000 р. досяг 5,88 млрд грн., що на 28,4 відсотка більше, ніж на початок року. Загальний обсяг кредитів, наданий банками суб’єктам господарювання, станом на 01.01.2000 р. становив 10 942 млн грн., його приріст за рік досяг 23,5 відсотка. Загальний обсяг прибутку банківської системи за 1999 р. становив 512,8 млн грн., що на 41,9 млн грн. більше, ніж за 1998 р.

Промінвестбанк зберігає лідируючі позиції у банківському секторі економіки і продовжує політику підтримки національного товаровиробника. До речі, банк не купував ОВДП, а спрямовував вільні кошти в реальну економіку. Впродовж року клієнти банку отримали в три рази більше кредитів, ніж за 1998 р., банк наростив власний капітал, який став найвагомішим серед інших банків і становив восьму частину банківського капіталу України.

Банк посів престижне місце серед 500 найбільших банків Європи, він відомий за межами України як надійний банк з обслуговування клієнтів на світовому рівні. У 1999 р. банк створює систему розрахунків у неконвертованих валютах через єдині коррахунки в банках країн СНД. Достатня ліквідність банку і високі технології забезпечують здійснення платежів клієнтів у режимі реального часу.

Маючи в своєму арсеналі високі банківські технології та висококваліфікований персонал, Промінвестбанк зробив революційний, унікальний для української банківської практики перехід від багаторівневої до дворівневої структури управління. Така система управління передбачає прямий інформаційно-управлінський зв’язок між структурними підрозділами центрального апарату і установами банку, дає змогу оперативно реалізовувати рішення Правління банку, відслідковувати фактичну ситуацію на місцях і готувати управлінські рішення.

У 1999 р. було введено в експлуатацію комплекс центрального офісу Промінвестбанку, який відповідає світовим стандартам.

4. Структура банківської системи
Станом на 1 січня 2002 р. у Державному реєстрі банків України було зареєстровано 189 банків (табл. 23). З них 2 – державні (Ощадбанк та Укрексімбанк), 164 – акціонерні товариства (115 – відкриті, 49 – закриті), 25 – товариства з обмеженою відповідальністю. В Україні зареєстровано 28 банків, створених за участю іноземного капіталу, в тому числі 6 – зі 100-відсотковим іноземним капіталом. Частка банків за участю іноземного капіталу в банківській системі України становила 14,8 відсотка. Ліцензію НБУ на здійснення банківських операцій мали 152 комерційних банки, в тому числі на здійснення операцій з валютними цінностями – 14916.

Упродовж 2001 р. зберігалася тенденція до зменшення кількості комерційних банків. На 1 січня 2002 р. у стадії ліквідації перебувало 35 банків (18,5 відсотка загальної кількості), у тому числі 17 з них ліквідувалися за рішенням НБУ, 15 – за рішенням господарських судів, 3 – за рішенням зборів акціонерів. Усього за 2000-2001 рр. з Державного реєстру банків було вилучено 18 банків: 7 – внаслідок їхньої реорганізації, 11 – у зв’язку з ліквідацією.

Протягом 2000 р. Національний банк України зареєстрував один комерційний банк (ЗАТ «Мікрофінансовий банк»), упродовж 2001 р. – 3 банки (ЗАТ «Комерційний банк НРБ-Україна», ЗАТ «Прайм-Банк» і ТОВ КБ «Володимирський»).

Дані табл. 23 свідчать про збільшення числа банків до 1995 р. і наступне зменшення їхньої кількості в 1996-2001 рр., що обумовлено фінансовою кризою 1998 р. та підвищеними вимогами НБУ щодо капіталу банків. Питома вага непрацюючих банків зросла з 3,6 відсотка у 1994 р. до 19 відсотків у 2001 р. У цей період збільшується число банків за участю іноземного капіталу. Деякі банки, особливо «Аваль» та Правексбанк, постійно збільшують число філій по всій території України, що в умовах обмеженого ринку банківського капіталу призводить до зниження ефективності банківської діяльності.

Банківська система України характеризується нерівномірністю розташування комерційних банків по регіонах (табл. 24). Понад половину діючих банків концентрується у Києві. На другому місці за кількістю банків знаходяться Дніпропетровська та Харківська області, частка яких у загальній кількості дорівнює 15 відсотків. Кількість областей, де немає власних банків, зросла з 2 у 1994 р. до 11 в 2001 р. Станом на 1 січня 2002 р. не було зареєстровано жодного банку в 11 областях: Вінницькій, Житомирській, Київській, Кіровоградській, Миколаївській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій та Черкаській.

Кількість областей, в яких діє 10 та більше банків, але менше 76 впродовж 1994-2001 рр., зменшилася в 3,9 раза (з 86 до 23 банків). Частка банків цієї групи в загальній кількості банків у 1994 р. становила 39 відсотків, а в 2001 р. – 15 відсотків.

Кількість областей, в яких зареєстровано від одного до 10 банків за період з 1994 по 2001 р., зменшилася з 16 до 12, а кількість банків – з 54 до 46. Їхня частка в загальній кількості зросла з 25 до 30 відсотків.

Дані, наведені у табл. 24, свідчать, що в територіальному плані намітились диспропорції між концентрацією ресурсів у центрі та зростаючою «бідністю» на діючі банки регіонів.

Володимир МАТВІЄНКО
Павло МАТВІЄНКО
Далі буде