Валерій Гергієв абсолютно без зоряних «мух» та капризів – зібраний і точний. Його життя розписане на роки вперед. У такому ритмі жити важко, адже він – творець, майстер, керівник величезного колективу, який є яскравим і самобутнім ансамблем. На сцені Гергієв творить чудеса, але він, виявляється, ще й неймовірно цікавий співрозмовник.
Один з австрійських «оперних» журналів намагався з’ясувати, коли спить маестро. Порівняли графіки гастролей, репетицій, перельотів, прес-конференцій, урочистих прийомів, і з’ясувалося, що ніколи. Схоже, це дійсно так. До Києва маестро Гергієв прилетів із Нью-Йорка. Зізнався, що в літаку не спав, подивився два фільми. Прес-конференція замість 20 хвилин тривала майже годину. О п’ятій вечора маестро вже проводив репетицію. Вечірній концерт, прийом, а о шостій ранку – знову в літак.
Концерт, що відбувся у Палаці «Україна», надовго запам’ятається киянам та гостям нашої столиці. Це було справжнє свято для шанувальників музики та високого мистецтва, яке презентувала компанія «Едвайс». Розкішну програму петербуржці присвятили відомому диригенту Костянтину Симеонову – нашому земляку, чий талант розкрився у Київській опері, а потім розквітнув у Північній Пальмірі на сцені Маріїнського театру в 60–70-ті роки минулого століття. Критики називали маестро «російським Гербертом фон Караяном».
Валерій Гергієв та його оркестр блискуче виконали увертюру-фантазію «Ромео і Джульєта» Петра Чайковського, кантату для хору та оркестру «Олександр Невський» Сергія Прококоф’єва (соло співачки Катерини Семенчук) і «Картинки з виставки» Модеста Мусоргського. Ці твори вибрано не випадково – вони є «золотим» репертуаром К. Симеонова, чия творчість була тісно пов’язана і з Україною, і з Росією.
– Ми раді виступати у Києві, – сказав після концерту Валерій Гергієв. – Півроку тому Віктор Степанович Черномирдін попросив мене знайти можливість і обов’язково виступити в Україні. Йому не довелося довго мене вмовляти. «Віконце» знайшлося всього на день. Я щойно прилетів із Нью-Йорка і з великим задоволенням виступаю в Києві. Цей концерт – початок нашої майбутньої співпраці з Україною. Сподіваюся, що недомовки, охолодження і «піна», які виникли між нашими країнами, зникнуть. Ми будемо частіше гастролювати у вас, а ваші майстри – виступати в Санкт-Петербурзі.
У цьому концерті взяла участь лише третина наших музикантіві. 10 жовтня Маріїнка відкрила свій сезон оперою «Мазепа» П. Чайковського, а частина оркестрантів залишилася в Нью-Йорку. У «Метрополітен-опера» ми також відкрили театральний сезон. Обіцяю, що обов’язково покажемо весь колектив.
По дорозі до Києва ми з музикантами згадували: коли ж останній раз приїжджали до вашої столиці? Це було у 1982 році. Я диригував «Лоенгріна» Вагнера. Оперу дуже тепло прийняли кияни. Можливо, це збіг, але цю постановку робив і К. Симеонов, а сьогоднішній наш виступ присвячено йому.
Мені пощастило особисто знати великого диригента. У нашому місті Костянтин Симеонов прекрасно представляв київську музичну школу. Він був великим майстром на сцені і прекрасною людиною поза нею. Сильний і сміливий керівник Маріїнського театру, талановитий майстер... Симеонов не вписувався в радянську систему, шаблони і стандарти. Я починав свої перші кроки в мистецтві, рівняючись на нього у творчості і в житті. Маестро був блискучим оповідачем, ерудитом. Досі пам’ятаю його цікаві розповіді про Бориса Лятошинського. Саме Симеонов познайомив мене із творами цього прекрасного українського композитора. У Києві Симеонов поставив оперу «Катерина Ізмайлова» Шостаковича, яку сам автор вважав однією з кращих вистав. Маестро показував мені партитуру зі своїми правками, змінами, на які він ішов усупереч задуму Шостаковича. Цим він посилював характери героїв опери. Тією постановкою пишалася не лише Україна. Коли ми ставили «Катерину Ізмайлову» в Маріїнському театрі, я думав, як зробити так, щоб наша вистава стала пам’яттю про К. Симеонова. Тому запросив киянку, співавтора диригента, режисера Ірину Молостову (на жаль, уже покійну), щоб вона попрацювала з нашим колективом. Виставу можна назвати культурним «мостом» між нашими країнами...
Валерій Гергієв зізнався, що над Києвом пролітає по 40-50 разів на рік, але відтепер буде не тільки зупинятися, але й виступати з колективом Маріїнського театру.
Тетяна ПОЛІЩУК
Фото Сергія ЦИГАНКОВА
Редакція вдячна організаторам проекту компанії «Едвайс»
за надану унікальну можливість спілкування з маестро
Валерієм Гергієвим.
|
