Початок у № 14–19, 22–41
 Розвиваються банківські технології, які передбачають наявність електронних платежів як в середині кожного регіону, так і між обласними банками. Розширюється мережа установ Промінвестбанку. Кабінет Міністрів надає йому право виконувати розрахунки за критичний імпорт.
У 1994 р. продовжує «правити бал» інфляція. В таких умовах НБУ взяв курс на досягнення стратегічних цілей: зниження інфляції, досягнення стабілізації банківської системи та фінансового ринку, проведення грошової реформи. Для стабілізації банківської системи значною подією було скасування в жовтні 1994 р. фіксованого курсу карбованця.
У цей період НБУ намагається виконувати всі функції, притаманні Центральному банку незалежної держави. Впроваджуються кредитні аукціони, де на ринкових засадах встановлюється вартість кредитів, які НБУ надавав банківській системі, відновлюються торги на валютній біржі, а обмінний курс встановлюється за принципом попиту та пропозиції.
Треба зазначити, що якщо в монетарній політиці відбувались якісь зрушення, то в фіскальній сфері все зводилось до косметичних змін. Податковий прес – 55 відсотків з доходів жодною мірою не сприяв банківській діяльності. Незважаючи на несприятливі умови, на кінець року діяло 220 комерційних банків.
У січні 1994 р. НБУ заснував національну електронну систему платежів. Платежі виконувалися менше ніж за годину, незважаючи на низький розвиток телекомунікаційної мережі.
Активізація роботи Національного банку України, спрямованої на регулювання діяльності комерційних банків, зниження темпів інфляції створили такі умови в банківській системі, за яких частина дрібних комерційних банків не була готова до жорсткішого контролю з боку НБУ, зміни кон’юнктури фінансового ринку, управління банківськими процесами, і це призвело до їх банкрутства. Впродовж 1994 р. збанкрутувало та було ліквідовано 11 банків.
До особливостей цього та попередніх років слід віднести низький рівень банківського менеджменту в багатьох банках. Відсутність законодавчої та нормативної бази породжувала вседозволеність. Один із результатів цього – стрімке накопичення проблемних кредитів.
Визначальним підсумком роботи Промінвестбанку в складних економічних умовах було нарощування обсягів кредитно-розрахункових операцій, розширення спектру послуг, подальша активізація зовнішньоекономічної діяльності, збільшення кількості клієнтури, розширення мережі установ банку, зміцнення матеріально-технічної бази, підвищення рентабельності. Одним із напрямів банківської діяльності було створення спільних компаній, підприємств, акціонерних товариств за умов дотримання вимог Кабінету Міністрів України про обмеження інвестування 10 відсотків свого статутного капіталу. Зокрема, з метою проведення єдиної політики в галузі страхування з ініціативи та за участю Промінвестбанку створюється страхова компанія «Вексель»; для підготовки фахівців банківської справи банк став засновником Української фінансової банківської школи, а пізніше створив Інститут банківської справи.
У 1994 р. було завершено перехід розрахунків у режимі електронної пошти: внутрішньобанківських – через центральну розрахункову палату Промінвестбанку України, міжбанківських – через регіональні розрахункові центри Національного банку України, міжнародні – через систему SWIFT.
Перші ознаки фінансової стабілізації проявилися в 1995 р. Після змін на владному Олімпі – виборів нового президента, зміни уряду – відбулися певні зміни і в фінансовій сфері – знизився рівень інфляції. У 1995 р. вона падає до 282 відсотків річних, що майже вдвічі менше, ніж в попередньому, і в 36 разів нижче рівня інфляції 1993 р.
Відсутність досвіду щодо формування кредитного портфеля поставила значну частину банків на межу виживання. Різке зниження інфляції призвело до того, що у багатьох банків кредитний портфель складався на понад 50 відсотків з проблемних кредитів. До того ж восени 1995 р. НБУ обмежує процентні ставки на кредитні операції. Крім цього, він впроваджує механізм «кредитних меж», тобто кредитна активність банків обмежується 5-10 відсотками величини кредитного портфеля. Все це призвело до банківської кризи. На відміну від Росії, в Україні масового банкрутства банків не сталося. Проте, все ж таки у 1995 р. збанкрутувало понад 20 банківських установ, в тому числі: ІНКО, «Відродження», «Економбанк», «Лісбанк» та ін. У зв’язку з банківською кризою гостро постало питання про попередження можливого банкрутства банків. З цією метою НБУ розробив Положення про економічні нормативи діяльності комерційних банків. Воно було прообразом Інструкції №10 «Про порядок регулювання і аналізу діяльності комерційних банків», яка була прийнята пізніше. Положенням встановлювалися економічні нормативи і впроваджувався щоденний контроль за їхнім виконанням.
Реформи в економіці йшли вкрай низькими темпами. Зниження інфляції до рівня 282 відсотків річних було недостатнім для їх успішного просування. Зберігається та оновлюється монополізм. Структурні зміни виробництва обмежуються лише розмовами. Розширюється «бартеризація» господарських відносин. Неприпустимо повільно йдуть приватизаційні процеси. Високий рівень податків, нестабільна, непослідовна експортно-імпортна політика не сприяли нормальному розвитку виробництва й торгівлі. На цьому ґрунті формується масштабна «тіньова» економіка, відбувається криміналізація української економіки в цілому. Разом із розширенням бартерних відносин виробників ці фактори значно звузили сферу діяльності банківської системи.
Основною причиною інфляції, падіння обсягів виробництва, неплатежів є неефективна, збиткова структура національної економіки та її основної ланки – державного сектору виробництва. У народному господарстві банкрутують лише ринкові структури – банки, а збиткові державні підприємства продовжують очікувати подачок з держбюджету, уникаючи структурної перебудови. У такому несприятливому ідеологічно-правовому, соціально-економічному середовищі дворівнева банківська система продовжувала свій поступ до ринкових перетворень, залишаючись найпрогресивнішим носієм елементів цивілізованого ринку.
Треба зазначити, що пік появи нових банків прийшовся на 1993 р. – було зареєстровано 84 банківські установи, а після цього почався різкий спад: 1994 р. – 28 банків, 1995 – усього 3 банки. До речі, у 1995 р. в Україні була найбільша кількість діючих банків – 230, тобто для банківської системи це був переломний рік – згодом банківська система кількісно тільки зменшувалася.
У несприятливих умовах Промінвестбанк продовжував розвиватися і зміцнювати своє місце лідера серед комерційних банків країни. Власний капітал банку було збільшено в поточних цінах майже в 4 рази, а статутний – у понад 5 разів. У Промінвестбанку було зосереджено майже п’яту частку банківського капіталу, а кредитний портфель становив третину портфеля банківської системи.
У фінансово-кредитній політиці банк продовжував надавати кредитну підтримку базовим галузям і підприємствам, які визначають становище економіки країни. Банк активно підтримував підприємства-експортери. Під кінець року банк мав кореспондентські рахунку в 131 іноземному банку в 34 країнах світу. Банк почав впроваджувати пластикові технології, за рік було випущено 412 внутрішніх платіжних карток.
Для банківської системи України 1996 р. був характерний посиленням стабілізації національної валюти та успішних переходом у вересні 1996 р. на нову національну одиницю – гривню. Введення гривні – результат послідовної політики НБУ, спрямованої на ринкові перетворення, зміцнення фінансово-кредитної системи незалежної держави. Ідеологія грошової реформи підтвердила правильність концепції грошової реформи, розробленої першим Головою НБУ В. Матвієнком ще в лютому 1992 р. Важливу роль у проведенні грошової реформи відіграли комерційні банки, які технічно бездоганно виконали перехід на гривню.
Банківська система у 1996 р. працювала в умовах адаптації фінансових інструментів і методів роботи до зниження інфляції та понад 10-відсоткового падіння ВВП за вкрай несприятливих умов господарювання. Темпи інфляції у 1996 р. знизились порівняно з 1995 р. у 4,6 разу. Річний рівень інфляції у 1996 р. становив 139,7 відсотка. Облікова ставка Національного банку України у 1996 р. знизилась у 2,6 раза: зі 105 відсотків на початку 1996 р. до 40 відсотків станом на 1 січня 1997 р. У 1995 р. облікова ставка була знижена у 2,3 раза: з 252 відсотків на початку року до 110 відсотків наприкінці року.
Панування «бартеризації» господарських відносин та потужна «тіньова» складова економіки гальмували нормальний розвиток держави. Негативному процесу виснаження банківських капіталів у 1996 р., спричиненому економічним колапсом офіційної економіки, банки протиставили внутрішню системну трансформацію і розвиток послуг. Почали впроваджуватися платіжні системи з використанням електронних карток; підвищилася системна надійність електронних платежів як наслідок проведеної НБУ сертифікації програмних комплексів «Операційний день банку»; вдосконалювалися технології управління активами та пасивами банків, інструменти банківського нагляду; системні банки переходили на нові, прогресивніші моделі роботи з коррахунками в рамках системи електронних платежів; банківські послуги перемістилися безпосередньо в офіси клієнтів шляхом впровадження систем «Клієнт банку – Банк». Розвивались та поглиблювалися відносини між першим і другим рівнем банківської системи.
У 1996 р. банкрутами стали 45 банків, а ще 60, які опинились у стані прихованого банкрутства, протягом багатьох наступних років будуть виборювати право на існування. Зрозуміло, що це не могло не позначитися на функціонуванні всієї банківської системи, внесло певні додаткові ускладнення.
У цей же період відбувалися й інші процеси, що істотно впливали на структуру банківської системи України. Так, на кредитно-фінансовому ринку України починають працювати іноземні банки та їхні представництва, всього їх було зареєстровано 14.
Безперечно, за роки незалежності банківський бізнес «підріс» і поступово набрав обертів, що не залишили без уваги іноземні партнери. Зацікавленість іноземних банків можна пояснити деяким поліпшенням інвестиційного клімату, наявністю досить значного потенціалу, у тому числі й експортного: металургія, машинобудування, сільське господарство. Володимир МАТВІЄНКО
Павло МАТВІЄНКО
Далі буде
|
