Чи забезпечать законодавці демократичні вибори? |  | За панацею сприймають деякі законодавці пропорційну систему виборів. Заради цього вони блокують роботу парламенту. І хоч до 2006 року ще є час, парламентарі «готують сани влітку».
Наполягання на систему виборів за партійними списками обмежує конституційні права тих громадян, які поза межами партійного впливу. Отже, потрібен такий Закон про вибори, який передбачав би волевиявлення всіх громадян, що мають право на участь у виборах народних депутатів.
Зазвичай, таким інструментом виборчої кампанії є мажоритарна система. Проте й вона недосконала і не гарантує стовідсотково демократичних виборів.
На практику проведення таких виборів впливає адмінресурс та інші суб’єктивні фактори (гроші, кумівство, «чорний піар» тощо).
За партійними списками виборець голосує за «кота в мішку», оскільки йому покажуть тільки першу п’ятірку кандидатів в депутати, решта поза його увагою. Отже і ця система виборів недосконала.
Взагалі перемога на будь-яких виборах за принципом переважної більшості голосів є надбанням буржуазної демократії, яка далека від об’єктивності.
Отже, ні мажоритарна ні пропорційна системи не є справедливими.
Окрім цього, надуманий 4-відсотковий бар’єр для проходження за партійними списками звужує коло учасників виборів за партійною орієнтацією, оскільки багато партій залишається за межею досягнення цього рівня.
Нам можуть сказати, що це така реальність. Проте слід нагадати, що вибори будь-якого депутата повинні бути індивідуальними для кожного виборця. Тобто і для мажоритарника, і за списком партійним повинно бути необхідне число голосів за того чи іншого кандидата в депутати, розраховане як мінімум голосів, що приходиться на одного кандидата від ділення числа виборців, що взяли участь у виборах, на 450 депутатів Верховної Ради.
При такому підході буде забезпечений індивідуальний підхід виборця щодо свого кандидата. Тоді вибори будуть спрямовані на пошук інтелекту, який претендує на місце у Верховній Раді. Адже кожна партія чи партійне об’єднання завжди знайдуть достойника. Ось чому всілякі категоричні дії певних парламентських груп, спрямовані на прийняття законодавства щодо єдиної пропорційної системи виборів не тільки не демократизує цей процес, але й обмежує волевиявлення виборців. Проведення аналогії з зарубіжними країнами в цьому питанні несумісно з тим рівнем соціально-економічного розвитку, який має наша країна.
Низький життєвий рівень населення, економічна відсталість, правовий нігілізм не створюють демократичних засад виборчої системи. Жодна партія не має авторитету серед населення.
Пошук нових принципів виборчої системи – невідкладне завдання законодавців.
|
| |
