Знов калина цвіте |  | Слова Володимира МАТВІЄНКА,
музика Олексія БЕЦА | Ти – надія життя у розповному цвіті.
І твої почуття – у моїх розповиті.
Кожний задум зверши, як життєві бажання...
Ти – підмога душі, моє щире дихання.
|  | | | Приспів:
Знов калина цвіте, знов духмяна, духмяна,
Знов скажу я про те, що ти – вічно кохана.
Все, що в серці святе, що в душі як осанна.
Знов духмяна, духмяна калина цвіте. |
Ти – найперша весна, та, що вітром із поля.
Ти – назавжди одна, моя пісня і доля.
Ми з тобою – одні у житті і в любові.
Всі трудноти земні – в наших думах, у слові. | | |
Приспів:
Знов калина цвіте, знов духмяна, духмяна,
Знов скажу я про те, що ти – вічно кохана.
Все, що в серці святе, що в душі як осанна.
Знов кохання моє, мов калина цвіте. |
Друкується за книгою Володимира МАТВІЄНКА
«Пісне моя зоряна».
Київ, «Музична Україна», 2001
Тарковський у Лондоні  Не всі, навіть з числа палких прихильників кінематографу Андрія Тарковського, знають, що в його творчому доробку була опера – це власне єдиний його досвід в оперній режисурі: постановка «Бориса Годунова» Мусоргського, яку він здійснив рівно двадцять років тому у Лондоні, куди прибув з Італії після зйомок «Ностальгії».
Щоправда, планувалося, що він здійснить ще одну оперну постановку у Ковент Ґардені – «Летючого Голандця» у березні 1986 року, але цим планам не судилося реалізуватися, бо він вже був хворим на рак, і жити йому залишалося недовго. Але чому і з чиєї ініціативи його запросили до Конвент Ґардена з самого початку – то справа дискусійна, як писали тодішні газети. Сам Тарковський розповідав журналістам, що звернувся до нього тодішній директор Королівської опери сер Джон Туллі, але найвірогіднішим автором цієї ідеї вважають все ж таки одного з найвідоміших сучасних дириґентів Клаудіо Аббадо.
І не лише тому, що вже тоді на рахунку Клаудіо Аббадо був дуже сміливий і несподіваний експеримент. До речі, також з «Борисом Годуновим» – за три роки до лондонської постановки з Тарковським він вже ставив цю оперу у міланському театрі Ла Скала, де був тоді музичним керівником. І на ту постановку запросив також знакову постать у радянському театрі та історії інтелектуального дисидентства Юрія Любімова.
Але безперечно також, що до самого Тарковського Клаудіо Аббадо ставився з особливим пієтетом – зайвим свідченням тому було те, що через кілька років по його смерті він записав компакт-диск під назвою «Данина Андрію Тарковському».
Ірина Браун була асистенткою Тарковського 1983 року, а зараз режисує відновлену виставу. Щодо нібито парадоксального запрошення радянського кінорежисера на західну оперну виставу, то, на її думку, це запрошення було абсолютно логічним.
«Така творча вільна людина в Росії роботи немає... Уяви у нього скільки завгодно, «Андрій Рубльов» – незабутній фільм. Крім того, здається, він сказав в якійсь статті, що хотів би поставити фільм про Бориса Годунова... Коротше кажучи, вони газети уважно читають. Вони прочитали, що ось Тарковський вільний – і подумали: як геніально! Геніального режисера – швидко сюди».
Українська служба Бі-Бі-Сі
|
| |
| |
