Початок у № 14–19, 22–36
Про обсяги кредитування дає уявлення доларовий еквівалент позик. Щорічно заборгованість за кредитами становила близько 60 млрд дол. США, тоді як нині вона дорівнює лише 5,6 млрд дол. США.
 У 1990 р. українськими банками було видано довгострокових позик на суму 3,7 млрд крб. Підприємства отримали з цієї суми 3,0 млрд крб., населення – майже 600 млн крб. Активне кредитування банками населення України було характерною ознакою банківської системи тих років.
Майже 40 відсотків заборгованості за кредитами банків в Україні у 1990 р. припадало на установи Укрпромбудбанку, який очолював В.П. Матвієнко. У 80-ті роки банк щорічно фінансував 11-14 тис. будов. Серед них нові енергоблоки на Південноукраїнській і Запорізькій АЕС, виробничі потужності на Миколаївському глиноземному комбінаті, Центральному і Марганецькому ГЗК, Запорізькому коксохімічному та Нікопольському заводі феросплавів, Харківському тракторному заводі та багатьох інших.
Напередодні проголошення незалежності України відбулася ще одна значна зміна в банківській системі – у відносинах банків і позичальників. Значно поліпшилась якість кредитного портфеля банків, а прострочена заборгованість підприємств та організацій зменшилась і реструктуризувалась у бік зростання дебіторсько-кредиторської заборгованості між підприємствами (табл.18).
Протягом 1985-1990 рр. прострочена заборгованість за кредитами банків підприємствам і організаціям зменшилась у 15 разів. Питома вага прострочених кредитів зменшилась з 3,2 відсотка в 1986 р. до 0,3 відсотка в 1990 р. Наприкінці 80-х років з’явилися перші ознаки погіршення економічної ситуації в Україні. Зросла дебіторсько-кредиторська заборгованість між підприємствами, що засвідчило початок кризи неплатежів, зменшились обсяги довгострокового кредитування економіки. Валовий внутрішній продукт у 1990 р. порівняно з 1989 р. зменшився на 1,3 відсотка, продукція підприємств сфери матеріального виробництва – на 3,1 відсотка, інфляція становила близько 6 відсотків проти 2 відсотків у 1989 р. Ці процеси почали негативно впливати на банки, що працювали в Україні ще до проголошення нею незалежності.
Сукупність банківських установ, які обслуговували економіку України в 1987 р., складали установи Держбанку СРСР, Промбудбанку СРСР, Ощадбанку СРСР, Зовнішекономбанку СРСР. У 1987 р. в Україні працювало 15630 установ банків, у тому числі 14814 установ Ощадбанку СРСР. Впродовж наступних трьох років (1988-1990) їхня кількість збільшилась на 103 і досягла 15733 (табл. 19).
Найбільшими темпами зростала кількість установ Промбудбанку: за 4 роки їх число збільшилось на 78 установ (у 1,5 раза).
У 1987-1988 рр. відбулась перша значна реорганізація мережі банківських установ, що функціонували в Україні. На базі установ Держбанку СРСР і Будбанку СРСР були створені Промбудбанк, Агропромбанк і Житлосоцбанк. Основна мета цієї реорганізації полягала в переорієнтації банківської системи СРСР на потреби економіки, що переходила на принципи госпрозрахунку. Для цього було започатковано розвиток Держбанку СРСР як виключно центрального банку, і його установам заборонялось обслуговувати господарську клієнтуру. Решта банків повинні були розвиватися як банки другого рівня і спеціалізуватись на фінансовому обслуговуванні відповідних галузей економіки – промисловості, агропромислового комплексу і соціальної сфери. Розпочалась лібералізація банківської діяльності в країні.
У ході банківської реформи 1987 р. ставилось завдання перевести на принципи господарського розрахунку республіканські контори і відділення державних банків, зберігши при цьому централізовану систему управління їхньою діяльністю.
Кредитування залишалось майже єдиним джерелом доходів банків. Незначні доходи одержували від розрахунково-касового обслуговування. Валютні операції проводились виключно через філії Зовнішекономбанку СРСР, яких у 1990 р. в Україні налічувалось 10 одиниць. Клієнтська база банків була стабільною – державні підприємства, колгоспи, кооперативи, перші акціонерні товариства. Їм дозволялось мати один розрахунковий рахунок, відкритий у будь-якому банку.
На повний госпрозрахунок та самофінансування було переведено 12 управлінь Укрпромбудбанку. Витрати фондів розвитку банку здійснювалися за кошторисами, затвердженими зборами представників його колективів. Значно розширилася мережа установ банку. У 1989 р. було відкрито 32 нових відділення. Новим напрямом діяльності стало відкриття ощадних кас на правах філій, що розширило клієнтуру банку.
Серед основних нововведень банківської реформи 1987 р. – переведення системних банків на повний госпрозрахунок, наділення республіканських банків правами міністерств, запровадження кредитного планування, посилення ролі банків у кредитуванні економіки. Банки отримали право визнавати неплатоспроможними підприємства, що не виконують своїх господарських зобов’язань. Основою діяльності банків став прибуток. По суті, банківська реформа 1987 р. дала поштовх комерціалізації банків і заклала основи формування банківської системи України.
За ініціативою Укрбанку Промбудбанку СРСР в Україні в числі перших створюється Український республіканський акціонерний банк (УРАБ) «Інновація». Мета його створення – прискорення науково-технічного прогресу в республіці, мобілізації вільних коштів підприємств і організацій на акціонерній основі та ефективного їх використання, аналізу попиту і пропозицій у сфері інноваційної діяльності, пошуку конкретних підприємств та організацій, зацікавлених у реалізації запропонованих розробок.
До складу акціонерів увійшли: Укрбанк Промбудбанку СРСР, Мінмонтажспецбуд УРСР, Мінпромбуд УРСР, Укрбанк Зовнішекономбанку СРСР, Інститут надтвердих матеріалів Академії наук УРСР, Укррадпроф, Український державний проектний і конструкторсько-технологічний інститут «Укргідроспецбудпроект» Головного управління Укрголовспецбуду Мінмонтажспецбуду УРСР, Українська республіканська Рада Всесоюзного товариства винахідників і раціоналізаторів Центральної Ради ВОІР, трест «Центростальконструкція» Укрголовстальконструкції Мінмонтажспецбуду УРСР, Київська міська Асоціація науково-технічних центрів і кооперативів, Бердянський дослідний нафтомаслозавод Міннафтохімпрому та Київське виробниче об’єднання полімерного машинобудування «Більшовик» Міннафтохіммаша.
Статутний фонд інноваційного банку був визначений 15000 тис. руб. і зареєстрований в Держбанку СРСР 24 січня 1989 р. під реєстраційним номером 54. Головою ради акціонерів банку «Інновація» було обрано Голову Укрбанку Промбудбанку СРСР В.П. Матвієнка.
На жаль, деструктивна позиція директора банку Г.В. Яндовського не дала змоги реалізувати головну ідею створення банку «Інновація» – сприяти фінансами розвитку науково-технічного прогресу. Дирекція банку намагалась перетворити банк на чисто комерційну структуру, відійшовши від його основного принципу – спеціалізації в галузі наукових розробок і з часом перетворила його на звичайний комерційний банк універсального типу. Через це Укрбанк Промбудбанку СРСР вийшов зі складу акціонерів, оскільки не поділяв такі підходи в банківській діяльності. На хвилі романтизму 90-х років, що передувала проголошенню незалежності України, багато лжепатріотів не тільки не сприяли прискореному розвитку України, а й задля своїх меркантильних інтересів шкодили справі створення ефективних банківських структур, гальмували підвищення технічного рівня виробництва, запровадження новітніх технологій та забезпечення його ефективності.
Далі буде Володимир МАТВІЄНКО
Павло МАТВІЄНКО
|
