 Як заявив голова Антимонопольного комітету Олексій Костусєв, після ретельного вивчення ситуації комітет дійшов висновку, що причиною продовольчого ажіотажу і кризи на ринку зерна цього літа не могла бути монопольна змова учасників ринку. Раніше прем’єр-міністр, перший віце-прем’єр та інші члени уряду неодноразово заявляли про картельну змову монополістів на ринку зерна, яка, начебто, призвела до дефіциту зерна і підвищення цін на хліб та борошно в Україні.
Проблеми з інформацієюАнтимонопольний комітет здійснював перевірку учасників аграрного ринку згідно з дорученням Президента та Уряду. Проте, як стверджує голова комітету Олексій Костусєв, навіть незважаючи на це, у членів комітету були серйозні проблеми з отриманням необхідної інформації щодо стану ринку, яка від початку кризи була ледве не таємною.
Водночас, саме відсутність достовірної інформації про обсяги запасів зерна та його рух у комітеті називають серед причин продовольчої кризи цього літа. Серед інших причин в АМК називають неврожай, нехтування такими ринковими механізмами, як інтервеційні поставки зерна, і навіть такі психологічні фактори, як пам’ять українців про голодомор 30-х та дефіцит початку 90-х.
«Змови не було»Не виключено, що були і певні політичні причини, проте змови зернових монополістів, утім, як і самих зернових монополістів як класу, Антимонопольний комітет не помітив, наголосив Олексій Костусєв.
«Стосовно версії про масовий чи системний характер антиконкурентних зловживань, – каже він, – фактичного підтвердження ця версія не знайшла. Це я можу заявити цілком відповідально. Звичайно, були підприємства-монополісти, які намагалися скористатися ситуацією і половити рибку у каламутній воді, але не вони цю воду зкаламутили. Я хочу, аби ви зрозуміли, що на ринку діють тисячі структур. Ми перевірили сотні. З них лише у 2-3% ми знайшли якісь порушення. І вони не могли суттєво вплинути на ситуацію».
«Монополістів теж не було»Як повідомив Олексій Костусєв, на ринку зерна Антимонопольний комітет взагалі не виявив випадків монополізму, оскільки тільки кількість постійних зернотрейдерів перевищує півтори тисячі підприємств. Деякі випадки регіонального монополізму були помічені на ринку хліба та борошна, проте за дослідженнями комітету, наявність хлібного монополіста в якомусь регіоні не можна пов’язувати напряму з підвищенням цін у цьому регіоні, а інколи наявність монополістичної структури, як наприклад у Києві, навпаки, сприяло стабільності цін. Отже, вважає голова АМК, можна сперечатися про те, чи був минулого року експорт зерна з України надмірним, але можна впевнено сказати, що зернотрейдери не порушували закону про конкуренцію.
 Фото Сергія ТВЕРДОХЛЄБОВА | | Уряд України оцінює баланс продовольчого зерна в державі у 2003-2004 маркетинговому році обсягом 3,8 мільйона тонн за рахунок власного виробництва. На 2 вересня в Україні зібрано 13,957 млн. тон зерна. Середня врожайність зернових — 15,8 ц/га |
Впродовж літа прем’єр-міністр Віктор Янукович, перший віце-прем’єр з питань економіки Микола Азаров, представники аграрного блоку уряду неодноразово заявляли, що зростання цін на зерно, борошно і хліб, ажіотаж на продовольчому ринку були викликані змовою зернотрейдерів та виробників борошна. Місяць тому Микола Азаров коментував ситуацію так: «Вже зараз зрозуміло, що саме монопольне становище деяких фірм і відсутність дієвих антимонопольних заходів, відсутність конкуренції могли дозволити створити таку ситуацію. Це ніякий не ринок, те, що у нас відбувалося. Це якраз відсутність ринку. Це монополізм, надмонополізм. Це, висловлюючись економічними термінами, картельна змова». Анастасія ЗАНУДА,
українська служба Бі-Бі-Сі
|
