Газета АКБ Промінвестбанк, Центральної Ради профспілки працівників Промінвестбанку, Партії національно-економічного розвитку України

№35 (145) 4 – 10 вересня 2003 :: Шеф-редактор Володимир МатвієнкоАрхівE-Mail 

Свято в«Школі
Володимира Матвієнка»

Першокласники повної середньої «Школи Володимира Матвієнка»

З Днем знань учнів та вчителів «Школи Володимира Матвієнка» вітали гості з Києва – директор Департаменту зв’язків з громадськістю Валентина Наконечна, директор Департаменту роботи з персоналом Світлана Савчук та Голова Ради профспілки працівників Промінвестбанку Поліна Харченко. Не залишилися білківські школярі й без подарунків до Дня знань – новеньких підручників, нових книг Володимира Матвієнка та шкільних меблів. До речі, з цього навчального року книги Володимира Матвієнка будуть використовувати як навчальні посібники для учнів десятого класу. А дванадцять першокласників отримали солодкі подарунки — цукерки.

Цього року в мешканців с. Білка є ще один привід для радості – віднині «Школа Володимира Матвієнка» в їхньому рідному селі отримала статус середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня акредитації. Тож відтепер діти матимуть змогу одержувати знання в стінах рідної школи протягом 12 років, а старшокласникам не треба буде ходити на навчання до сусіднього села за 5 кілометрів.



Незважаючи на дощ за вікнами школи, настрій у присутніх був справді святковим, тим більше, що серед гостей із Києва був і відомий український поет Микола Сингаївський, який порадував усіх своїм поетичним словом. А ще провів своєрідний урок українського слова, запропонувавши школярикам продовжити його слова: «Я прийшов у перший клас...», на що всі голосно відповіли: «...Матвієнко – батько наш!» Потім: «Я прийшов у другий.., третій.., четвертий клас...», а продовження було таким самим – голосним, дзвінким та щирим.



А наприкінці урочистої лінійки теплі слова вдячності та запашний коровай передали учні і колектив школи Володимиру Матвієнку – своєму земляку, людині, іменем якої названа школа і завдяки зусиллям якої діти цього села мають змогу навчатися у такому прекрасному храмі знань.

Олександр ЛЕВЧЕНКО
Фото Сергія ЦИГАНКОВА

Білківська світлиця

 

Білка – село на Поліссі,
Гарне і щедре без меж.
Ти в моїм серці і в пісні
Квітнеш і не одцвітеш.

Вересень – місяць розповний –
В сяйві землі і зорі...
Школа – як храм співомовний
Білківської дітвори.

В’яжеться ніжна розмова,
Вчитель і учні – рідня...
Горнеться слово до слова,
Щоб дарувати знання.
Кожну тут стежку я знаю, –
Рідна ж довіку земля.
Голосом отчого краю
Небо і світ промовля.

Земле моя хлібодарна,
Кращої в світі нема!..
Вірю, красу цю віддавна
Розум людський обійма.

Квітни ж, древлянське Полісся!
Ми ще згадаєм не раз,
Що Матвієнкова пісня,
Наче причастя для нас.

Микола СИНГАЇВСЬКИЙ


 
  [ на першу сторінку ]
  [ каталог установ банку]
  [Дотепні слова Володимира Матвієнка]
 
Сьогодні в номері:
наш репортаж:
компетентно:
україна і світ:
проблема:
спортивний калейдоскоп:
медична панорама:
дозвілля:
з піснею по життю:

obriy@press.pib.com.ua