В Астані схвалено проекти Угоди та Концепції створення ЄЕП СНД
Перший віце-прем’єр Росії Віктор ХРИСТЕНКО, перший віце-прем’єр-міністр, міністр фінансів України Микола АЗАРОВ, перший віце-прем’єр Білорусі Андрій КОБЯКОВ та перший віце-прем’єр Казахстану Сауат МИНБАЄВ (зліва направо) – учасники сьомого засідання Групи високого рівня в Астані
У столиці Казахстану відбулася подія, яка без найменшого перебільшення матиме історичне значення. Глави делегацій України, Білорусі, Казахстану та Росії, які входять до складу Групи високого рівня, схвалили проекти Угоди про створення Єдиного економічного простору (ЄЕП) та Концепції створення ЄЕП. Українську делегацію в Астані очолював перший віце-прем’єр-міністр України Микола Азаров.
Нагадаємо, що спільну заяву президентів України, Росії, Білорусії та Казахстану про створення Єдиного економічного простору було підписано 23 лютого нинішнього року. У травні ідею створення Єдиного економічного простору підтримав український парламент. До речі, того дня парламент прийняв одразу два принципово важливих зовнішньополітичних звернення: про Єдиний економічний простір і про необхідність прийняття Україною формату асоційованого членства у відносинах із Євросоюзом.
«Метою створення Єдиного економічного простору є створення умов для стабільного й ефективного розвитку економік держав-учасниць і підвищення рівня життя громадян», – наголошується в проекті Концепції.
Сторони погодили визначення ЄЕП як єдиного економічного простору, який об’єднує митні території держав-учасниць, де функціонують механізми регулювання економік, засновані на єдиних принципах, забезпечується вільний рух товарів, послуг, капіталу і робочої сили, здійснюється єдина зовнішньоторговельна й погоджена внутрішня економічна політика. Передбачається, що у взаємній торгівлі не застосовуватимуться антидемпінгові та інші спеціальні захисні заходи, учасники ЄЕП дотримуватимуться єдиних правил конкуренції та різних форм державної підтримки.
Важливо, що першим етапом інтеграції у рамках ЄЕП визначено створення зони вільної торгівлі без виключень і обмежень. До речі, на цьому принципово наполягала українська делегація. Знову ж, повертаючись до історії питання, нагадаємо, що ідею запровадження зони вільної торгівлі як основної умови прискорення інтеграції країн СНД ще на початку року висунув Президент України.
Рішеннями, ухваленими Групою високого рівня в Астані, зокрема, передбачається, що терміни переходу до вищих рівнів інтеграції будуть визначатися кожною державою самостійно. Правовою основою формування та діяльності Єдиного економічного простору мають стати національні законодавства держав-учасниць, міжнародні угоди та рішення інституціональних органів ЄЕП, які будуть створені. Відповідно до проекту Концепції, Єдиний економічний простір формуватиметься поетапно, з урахуванням можливості різнорівневої й різношвидкісної інтеграції.
Як відзначають спостерігачі, атмосфера, що панувала під час засідання свідчить, що особливих проблем у процесі створення ЄЕП, ймовірно, не виникне. Щоправда, представник Білорусії застеріг з приводу того, що як би знову, мовляв, не вийшло «як завжди», коли мова заходить про інтеграційні процеси в рамках Співдружності Незалежних Держав...
На думку фахівців, надзвичайно важливим є те, що підписаними в казахстанській столиці проектами передбачається формування й діяльність Єдиного економічного простору з урахуванням норм і правил Світової організації торгівлі. Адже приєднатися до СОТ планують усі держави-учасниці засідання в Астані. З іншого боку, ЄЕП буде об’єднанням, відкритим для інших країн.
Характерно, що напередодні в Астані засідань Групи вищого рівня президент Російської Федерації Володимир Путін висловив цілковиту впевненість у створенні чотирма країнами СНД Єдиного економічного простору. Можливо, мав рацію радник Президента України, директор Національного інституту стратегічних досліджень Анатолій Гальчинський, назвавши свого часу Єдиний економічний простір – суто російським політичним проектом («День» №98 07.06.2003).
Група високого рівня завершила роботу, експерти ж продовжують працювати над формуванням комплексу заходів – своєрідної «дорожньої карти» створення ЄЕП. Зокрема, на засіданні в Астані вперше були окреслені завдання щодо розробки механізмів функціонування єдиної регулюючої комісії з товарів і тарифів, наголошено на необхідності створення механізмів апелювання і компенсування втрат якійсь із сторін внаслідок можливого прийняття рішень, що призведуть до таких втрат.
На думку ряду аналітиків, Угода про формування ЄЕП, яку президенти Білорусі, Казахстану, Росії та України розглянуть на самміті в Ялті 18 вересня цього року, має стати «правовим стартом» процесу формування ЄЕП. В Угоді будуть закріплені положення, визначені Концепцією. А це відкриє «шлагбаум» підготовці міждержавних договорів. Останні наповнять ЄЕП конкретним економічним змістом.
Сама ж базова Угода набере чинності після ратифікації на національному рівні кожною зі сторін. Загалом же, для створення Єдиного економічного простору, вважають експерти, знадобиться від п’яти до семи років.
Країни СНД вже понад 12 років будують свої взаємини на принципово нових засадах. Нині, схоже, для них, тобто, і для нас усіх, настає якісно новий етап співпраці. Яким він буде? Покаже час. Богдан ДЯЦЕНКО, Укрінформ
Фото Укрінформ
|
