Осетрят випустили в річку

Складну й клопітну операцію провели протягом останнього тижня херсонські рибоводи. Днями вони завершують випуск на простори Дніпра мальків, вирощених на Дніпровському експериментальному осетровому заводі.

Мальки, виведені весною з ікринок у спеціальних інкубаторах, кілька місяців вирощувалися в ставках підприємства. І ось тепер осетрят, вага яких ледь сягає трьох грамів, за допомогою спеціального судна переселили у гирло ріки. Звідси вони швидко знайдуть дорогу до моря, а повернуться на нерест у дніпровські заплави аж через 10–11 років.


Державна комісія, яка контролювала хід операції, підтверджує, що цього року випущено, як і планувалося, мільйон осетрят. Розташований поблизу Херсона осетровий завод – єдиний в Україні. Працює він з 1985 року і, як стверджують іхтіологи, нині вже майже 80 відсотків виловлених у Чорному морі осетрів походять саме звідси. Останнім часом досвідом цього унікального риборозплідника зацікавилися фахівці з Туреччини. Вони планують збудувати такий самий для зариблення свого узбережжя.

Перший політ заплановано на вересень

Перший політ російського ближньомагістрального пасажирського літака Ту-334, виготовленого на Київському авіазаводі «Авіант», запланований на 30 вересня, передає Укрінформ з посиланням на РІА «Новости». Презентація літака відбулася в Києві 2 серпня.

У Росавіакосмосі відзначили, що льотні випробування літака необхідні для завершення наприкінці року сертифікації Ту-334 і для початку його продажу з 2004 року.

«Київський авіазавод «Авіант» уже запустив у виробництво перші 5 літаків Ту-334, – уточнили в Росавіакосмосі. – Для них проведено закупівлю необхідних матеріалів, запускаються у виробництво деталі тривалого циклу виготовлення».

У Росавіакосмосі також повідомили, що запуск у виробництво додаткової кількості літаків Ту-334 залежатиме від безпосередніх замовлень на них від авіакомпаній, майбутніх експлуатантів. А поки що замовлення на поставку по 4-5 літаків Ту-334 надійшли від двох російських авіакомпаній.

Авіалайнер Ту-334 є новітнім пасажирським літаком у вітчизняній цивільній авіації. Передбачається, що до 2010 року він забезпечить близько 80 відсотків пасажирських авіаперевезень на внутрішніх лініях. Він може бути також використаний і на міжнародних авіарейсах, оскільки його технічні й екологічні дані відповідають вимогам ІКАО – міжнародної авіаорганізації Євросоюзу.

Подвійна користь

Відразу дві корисні справи почав Чернігівський річковий порт. Як повідомляє кореспондент Укрінформу, тут ліквідовують обмілини на деснянському фарватері, щоб забезпечити безпечний рух суден. А добутий пісок продають будівельникам та заводові «Силікат», який випускає цеглу для потреб Чернігівщини і Києва.

На початку липня «Силікат», вичерпавши запаси піску на відведеному поблизу міста кар’єрі, повинен був або завозити його із сусіднього району, що здорожило б продукцію, або згортати виробництво. Ось тоді й домовилися із місцевим річковим портом, щоб той, використовуючи наявні плавучі крани, добував пісок із дна Десни. «Силікат» та будівельники, яким пісок також потрібен, оплачують його вартість річковому порту. А річковики позбуваються небезпечних для судноплавства мілин.

Уже добуто близько 10 тисяч тонн піску. Його транспортують баржами до заводу «Силікат», що стоїть на березі Десни, і скидають у затоку, звідки завод бере його за допомогою власного земснаряда. Частину ж піску річковики зсипають на своїх причалах – про запас. Не куплять його цього року – продадуть наступного. А добути піску з деснянського дна планують цього року близько ста тисяч тонн. Біля гирла Стрижня та неподалік від міської човнової станції річище поглиблене. Рух теплохода «Казбек», який обслуговує любителів відпочинку на плаву, став безпечнішим.

Рекорд маріупольців

Максимальний за всю історію підприємства місячний обсяг вантажів – 1 мільйон 351 тисяча 288 тонн – перероблено в Маріупольському державному морському торговому порту в липні. Як повідомила кореспонденту Укрінформу керівник інформаційного центру порту Інна Коберник, план, даний Міністерством транспорту України підприємствам морської галузі, досить напружений, тому дуже цінується кожна тонна.

198 суден із іноземними прапорами побували під обробкою в порту минулого місяця. Імпортувалися, як правило, обладнання та контейнери, експортувалися металопродукція, вугілля, глина, сірка.

Липень цього року ознаменувався для портовиків не лише рекордною за всю історію порту цифрою вантажопереробки, але й іншими важливими подіями. На нещодавно побудованому 18-му причалі здано в експлуатацію новий портальний кран «Марк-45» українсько-фінського виробництва. Закупівлю нової вантажної техніки порт проводить за рахунок власних коштів.

Нові шпали з Коростеня

Новий тип шпал СБ-3 впроваджується у виробництво на ВАТ «Коростенський завод залізобетонних шпал».

Оригінальна конструкція кріплення до цих шпал рейок, за словами головного інженера заводу Валерія Краєвського, дозволяє знизити економічні витрати при монтуванні колійної решітки і забезпечити пружність рейкових скріплень.

Заводом вже освоєно випуск шпал типів С-56, С-56-2, ШС-1У, Ш-1-1, а також для суміщеної колії 1520 і 1435 мм, аналогів яким в Україні немає.

Розроблені і освоєні заводом комплекти брусів М1/9 та М1/11 зі зменшеною зноскістю конструктивних елементів застосовуються нині на спорудженні залізничних магістралей зі швидкістю до 160 км/год на прямих дільницях.

На всіх залізницях України, в країнах СНД та Балтії продукція заводу користується підвищеним попитом. Коростенські залізобетонні вироби з логотипом «КР» було визнано «Золотою торговою маркою України», повідомляє Укрінформ.