Світовий досвід свідчить, що рівень розвитку страхового ринку відображає можливості економічного росту країн та є індикатором зрілості ринкових відносин і соціального забезпечення населення. Перерозподіляючи ризики між економічними суб’єктами і відшкодовуючи збитки за рахунок накопичуваних коштів, страхування дозволяє підвищити ефективність економіки в цілому та окремих підприємств. Тому розвиток національної системи страхування та формування комплексної системи захисту майнових, фінансових інтересів підприємств – одне з важливих стратегічних завдань у державі.
Разом з тим, економічне зростання України перебуває на неприпустимо низькому рівні. Валовий внутрішній продукт (ВВП) у 2002 році склав 220,6 млрд грн. та зменшився більше ніж удвічі порівняно з 1991 роком у порівняльних цінах. ВВП на душу населення складає 4 595 грн. (862 дол. США), що значно нижче показників не тільки провідних країн світу, але і значної частини країн, що розвиваються.
Що стосується національного страхового ринку, то ситуація в цьому сегменті не відрізняється від економічного стану в цілому в країні – страхове поле покрите полісами не більше ніж на 10% (на відміну від розвинутих країн світу, де цей показник складає більше ніж 90%). При цьому національний страховий ринок протягом 2000–2003 років є однією із найбільш динамічних галузей економіки (темпи зростання різних показників сягають 30-40%).
Таким чином, страхування не використовує максимально свій потенціал. За роки ринкових перетворень не вдалося повністю сформувати стійкий ринок страхових послуг, який би відповідав сучасним потребам суспільства. Пошук шляхів вирішення цих проблем спонукає аналітиків до розгляду різноманітних за масштабами і складністю питань. Проте частковий і розрізнений розгляд цих питань лише сприяє нерівномірному розвитку страхового бізнесу в Україні.
Зокрема, на розвиток страхування негативно впливають:
- низький рівень платоспроможності, попиту та страхової культури юридичних осіб на страхові послуги. Інвестиційний «голод» підприємств, недостатній обсяг обігових коштів, макроекономічна нестабільність, низький міжнародний рейтинг України;
Ш відсутність активної державної політики на ринку страхування та різноманітних податкових стимулів у розвитку цієї галузі фінансів;
- нерозвиненість обов’язкового страхування, без чого не може активно розвиватися ринок добровільного страхування; обмеження конкуренції у деяких секторах ринку страхових послуг і на територіях, зокрема, шляхом створення афілійованих і уповноважених страхових організацій;
- низький рівень капіталізації страхових організацій, невідповідні світовим стандартам вимоги до платоспроможності страхових організацій, а також нерозвиненість національного перестрахувального ринку, що призводять до неможливості страхування великих ризиків без значної участі іноземних перестрахувальних компаній і необґрунтованого відтоку значних сум страхової премії за кордон;
- відсутність системи рейтингування страхових компаній, що створює проблеми для потенційних страхувальників у виборі стійких страхових організацій;
- недосконалість правового й організаційного забезпечення державного страхового нагляду.
Найважливішими інструментами якісного перетворення ринку страхування у найближчі роки, на нашу думку, є розробка і впровадження стратегії розвитку страхового бізнесу; встановлення єдиних вимог і стандартів надання страхових послуг; створення ефективного механізму державного регулювання та завершення формування законодавчої бази. При цьому пріоритетним напрямком повинно бути запровадження обов’язкового страхування цивільної відповідальності; удосконалювання форм статистичної і бухгалтерської звітності відповідно до міжнародних стандартів; стимулювання капіталізації страхового ринку шляхом подальшого підвищення мінімального розміру статутних капіталів страхових компаній та підвищення вимог до платоспроможності компаній; створення інвестиційного клімату, що сприятиме ефективній діяльності страховиків тощо.
Крім того, об’єктивною передумовою ширшого використання можливостей страхування в Україні є той факт, що на стан економіки сьогодні значною мірою впливають витрати, пов’язані з ліквідацією наслідків стихійного лиха, аварій і катастроф, що покриваються головним чином за рахунок коштів бюджету, а також коштів громадян і юридичних осіб. Тому необхідно впровадити систему обов’язкового страхування, яка повинна передбачати ефективний захист майнових інтересів усіх зацікавлених осіб від названих чинників ризику при мінімальних витратах.
Головним завданням найближчого майбутнього є розробка системи комплексного страхового захисту корпоративних інтересів підприємств, що по суті є оптимальним інструментом беззбиткового керування компанією як з погляду набору ризиків, так і фінансових витрат. Переміщення ризиків зі сфери невизначеності в сферу відомої вартості страхової послуги створює найкращі умови для прибуткової діяльності підприємства і реалізації його стратегії.
При формуванні ефективної політики в сфері управління ризиками очікується додатковий позитивний результат відразу в декількох сферах:
1) пожвавлення інвестиційної діяльності страхових компаній (за кордоном вони є інвесторами номер один) і, як наслідок, підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняних підприємств за рахунок модернізації виробництва;
2) страхування інноваційно-інвестиційних заходів і реальних комерційних ризиків підприємств;
3) вирішення проблем соціального захисту персоналу підприємств і населення країни в цілому тощо.
АСТ «Вексель» пропонує клієнтам програми з комплексного страхового захисту, розробляючи і впроваджуючи їх на індивідуальній основі. Це дає можливість підприємству знизити вартість страхової послуги при значному розширенні покриття; мінімізувати збитки підприємств, викликані перервою виробництва і відповідальністю за екологічний збиток, побудувати ефективний медико-соціальний захист персоналу та ін.
Так, зокрема, до комплексної страхової програми захисту майна клієнтів належить страхування майна, страхування перерви виробництва, страхування виведення з ладу машин та устаткування. Коротка характеристика складових програми АСТ «Вексель» наведена нижче:
А. Страхування майна.
- Об’єктом страхування є майно, яке належить Страхувальнику на правах власності або повного господарського відання (оренда, лізинг).
- Страхові ризики: шкода внаслідок пожежі, ураження блискавкою, вибуху газу; шкода внаслідок стихійних лих (повені, землетрусу, шторму, бурі, вихору, урагану, смерчу, граду, зсуву грунту тощо) та падіння керованих літаючих об’єктів або їх уламків; шкода внаслідок часткової або загальної аварії (обігрівальної, водопровідної, каналізаційної систем, систем пожежогасіння, вибуху вибухонебезпечних речовин, матеріалів, котлів, апаратів, обладнання, у тому числі тих, у яких використовується високий тиск); шкода внаслідок протиправних або навмисних дій третіх осіб (підпалу, вандалізму, крадіжки зі зламом, пограбування, псування, побиття скла тощо); наїзд транспортних засобів, що не належать підприємству.
Додаткове покриття: розчищення території після настання страхового випадку; оплата послуг архітекторів, сюрвеєрів та витрат на гасіння пожежі внаслідок настання страхового випадку; оплата послуг з тимчасового пересування майна з території страхування в будь-яке місце на території України впродовж перевезення по території України; приріст капіталу до 10% повної страхової суми, приріст запасів сировини та готової продукції – до 10%; розширення майнового покриття на офісне обладнання та інвентар.
Страховий тариф.
Користуючись методом аналогів та попередніх оцінок, а також залежно від набору ризиків, індикативні річні тарифи зі страхування майна та обладнання становлять 0,12–1%. Остаточний розмір тарифу визначається на підставі характеристик об’єкта, зокрема пожежонебезпечності, наявності систем захисту та охорони тощо.
В. Страхування перерви на виробництві в зв’язку з настанням страхових випадків, що зазначені в розділі А.
Страхові ризики:
– порушення нормальної роботи підприємства та втрата прибутку в результаті настання страхових випадків, що зазначені в розділі А, терміном більше ніж 20 днів, але не більше ніж 6 або 12 місяців (на вибір підприємства).
Додаткове покриття:
– додаткові витрати (збільшення витрат), що зроблені для зменшення збитку від перерви на виробництві;
– знищення документів, що підтверджують дебіторську заборгованість.
Страховий тариф: індикативні річні тарифи зі страхування перерви на виробництві становлять 0,35–0,49% від страхової суми.
С. Страхування пошкодження
машин та устаткування.
Страхові ризики:
непередбачений і раптовий матеріальний збиток, завданий машинам, апаратам, механічному обладнанню й устаткуванню, що трапився внаслідок:
– помилок у конструкції та розрахунках;
– помилок виробника;
– помилок, допущених при виготовленні та монтажі;
– дефектів лиття та матеріалу;
– помилок при обслуговуванні, незграбності, необачності;
– розриву внаслідок дії відцентрової сили;
– нестачі води в парогенераторах;
– короткого замикання та інших заподіянь, пов’язаних з дією електроенергії (перенапруга, пошкодження ізоляції, поява корони);
– фізичного вибуху.
Додаткове покриття:
– страхування ризику недоотримання прибутку внаслідок поломки машин та устаткування при настанні страхового випадку по пункту 3 цього розділу.
Страховий тариф.
Користуючись методом аналогів та попередніх оцінок, індикативні річні тарифи по страхуванню поломок машин та устаткування становлять 0,38 – 0,52% від страхової суми.У цілому провідні вітчизняні виробничі підприємства сьогодні проявляють зацікавленість у комплексному майновому страхуванні для забезпечення ефективної стратегії розвитку та мінімізації всіх можливих ризиків. Однією з умов страхування, як правило, є обов’язкове перестрахування в провідних перестрахувальних компаніях світу. АСТ «Вексель» відпрацьовує з пріоритетними клієнтами вищезазначені програми страхування.
Досвід розвитку більшості країн показує, що ігнорування або недооцінка комплексного господарського ризику при розробці тактики і стратегії економічної політики як держави, так і окремих підприємств, неминуче гальмує розвиток суспільства, науково-технічний прогрес, призводить до застою в економіці. Адже саме впровадження високих технічних досягнень, втілення нових ідей несуть у собі величезні ризики, від яких може залежати вся підприємницька діяльність, а отже, і одержання суспільством цих нововведень. Василь Фурман
генеральний директор АСТ «Вексель»
|
