Неврожай та підвищення цін на зерно залишається однією із центральних тем, які обговорюються сьогодні в Україні. Відомо, що і в інших європейських країнах – Франції, Німеччині, Угорщині, Чехії – неврожай. Як ставляться до цих проблеми у Європі – чи дійсно ситуація є настільки драматичною, чи в Україні перебільшують?
Експерт газети «Файненшл Таймс» з питань зернових ринків Кевін Морісон вважає, що ситуація в Європі є дійсно непростою, проте нічого надзвичайного не відбудеться, оскільки загалом дефіциту зерна на світових ринках не спостерігається:
| Інформаційна компанія «ПроАгро» прогнозує загальний валовий збір зернових і зернобобових культур у поточному році на рівні 22,74 млн тонн – на 41,3% менше, ніж у 2002 році. Валовий збір озимої пшениці компанія очікує в розмірі 3,99 млн тонн, ярової – 0,64 млн тонн. За даними кспертів компанії «АПК-Інформ», урожай зерна цього року становитиме 25,5 млн тонн. |
«Франція та багато інших європейських держав так само потерпають від поганого врожаю. Особливо це стосується пшениці. Але загалом у світі дефіциту зерна немає. В інших частинах світу, зокрема у Північній Америці, Канаді, навпаки, дуже хороший врожай. Очікується також, що непоганий врожай буде і в Бразилії та Китаї. Крім того, у державах, які є традиційними імпортерами зерна, так само добрий урожай, і це знижує потребу в експорті до таких країн цього року. Таким чином, до Європи можуть надійти достатньо великі обсяги зерна за помірними цінами, і більшість європейських країн цього року вдасться до імпорту».
Проте минулого року Україна посіла 6 місце серед світових експортерів зерна. Чи стала вона реальним гравцем на цьому ринку? Чи зможе вона на нього повернутися, коли врожай буде добрим?
Кевін Морісон: «Час, коли Україна з'явилася на зерновому ринку минулого року, був дуже вдалим для неї. У Північній Америці, Австралії був серйозний неврожай, – а вони є великими традиційними виробниками зерна. І через неврожай у цих країнах, а також тому, що в самій Україні врожай минулого року був надзвичайно добрим, Україна змогла ввійти на цей ринок і забезпечити власним зерном частину світового попиту. Так що Україні надзвичайно пощастило минулого року, коли про неї, здається, вперше з часів революції, згадали як про аграрну державу.
Тепер усе повернулося проти України, і на ринок повертаються традиційні гравці, такі, як Північна Америка, яка ніби надолужує збитки минулого року, та з'являються нові потужні виробники, такі, як Китай, і загалом баланс на світових ринках цього року цілком задовільний. Тому якби в Україні цього року так само був добрий врожай, увійти на ринок їй було б набагато важче. Наступного року все залежатиме від того, як складеться ситуація в країнах – традиційних виробниках зерна».
Деякі аналітики в Україні вважають, що намагання подолати наслідки неврожаю адміністративними заходами, до яких вдається український уряд, може призвести до ускладнення переговорів щодо вступу України до СОТ.
І хоча урядовці щоразу наголошують, що вони вдаються не тільки до адміністративних, але й ринкових методів, кількість порушених кримінальних справ та перевірок, здійснених силовими органами, змушує говорити про те, що в Україні намагаються подолати наслідки неврожаю дещо не тими методами, що їх застосовують у подібній ситуації її сусіди в Європі.
Кевін Морісон з «Файненшл Таймс» вважає, що це є цілком очікуваною реакцією: «Я гадаю, що ситуація в Україні є дійсно проблематичною: погодні умови були справді найгіршими за останні роки – дуже холодна зима і спекотний початок літа. Зараз погода дещо краща, але для зерна це вже запізно, це ніяк не вплине на врожай. Крім того, як відомо, в Україні не було зернового резерву для того, аби покрити цьогорічний дефіцит.
Можливо, за таких умов у уряду, особливо у пострадянській республіці, дійсно з'явиться спокуса вдатися до якихось адміністративних заходів».
Але як інші європейські країни долають подібні проблеми?
Кевін Морісон: «Зазвичай, розуміючи, що у такому бізнесі, як сільське господарство, майже все залежить від погоди, на яку ви ніколи не можете вплинути, базуючись на прогнозах, виробники зерна вирішують, чи посівні площі мають залишатися такими самими наступного року, чи зменшують посівні площі і сподіваються на кращу погоду.
Наприклад, у Франції зараз навряд чи можна чимось зарадити поганому врожаю, і єдине, що вони можуть зробити й обов'язково зроблять – це імпортують більше пшениці, ніж звичайно. На щастя, пшениці на світових ринках цього року цілком достатньо, і вона продаватиметься за цілком розумними цінами, набагато нижчими, аніж це було минулого року. Якоюсь мірою можна казати, що Україна не так уже багатоі втратила: вона чимало продала минулого року за високими цінами і може купити цього року за цінами, нижчими за торішні».
Таке враження, що ситуація, яка для інших європейських держав, попри надзвичайні погодні умови, не спровокувала паніки серед пересічних громадян, в Україні призвела не тільки до продуктового ажіотажу, але й до значних політичних та кадрових перестановок, повідомляє Українська служба Бі-Бі-Сі.
Фото Сергія ТВЕРДОХЛЄБОВА
|
