Початок у № 14–19, 22–31
Упродовж 9-ї п’ятирічки за пропозиціями установ банку з планів було виключено 2224 розпочаті будови та об’єкти. Вивільнені кошти були направлені на 2496 пускових будов для прискорення їх введення в дію. Планова тривалість будівництва скоротилася на 1,2 року. Слід зауважити, що скорочення строків будівництва на 1 рік давало приріст національного доходу 4 млрд руб.
На розвиток народного господарства в Україні в 9-й п’ятирічці (1971-1975 рр.) за рахунок усіх джерел фінансування направлено 80 млрд руб. капітальних вкладень. Будівельно-монтажних робіт виконано на 47,9 млрд руб. За 5 років побудовано 300 великих промислових підприємств, введено в дію 2800 виробничих об’єктів і комплексів. Введено в експлуатацію основних фондів на 54 млрд руб., це стільки основних фондів, скільки було всього в народному господарстві республіки в 1965 р. У житлове будівництво за рахунок усіх джерел фінансування направлено 10,8 млрд руб. капітальних вкладень, введено в дію 98,2 млн кв.м загальної площі житлових будинків, здано в експлуатацію загальноосвітні школи на 876 тис. навчальних місць, лікарні на 55,3 тис. койок.
За рахунок розширення, реконструкції та технічного переоснащення діючих підприємств приріст потужностей в 9-й п’ятирічці становив з виробництва цукру-піску – 82 відсотки, кондитерських виробів – 73 відсотки, консервів плодоовочевих – 67 відсотків, цільномолочної продукції – 45 відсотків.
Укрконтора Будбанку з 1972 р. рекомендувала установам банку в Україні отримувати від підрядних організацій графіки закінчення об’єктів та етапів робіт з розподілом по кварталах та місяцях і контролювати їх виконання. З лютого 1973 р. республіканська контора розробила форму такого графіка та рекомендувала його конторам.
Досвід Укрконтори Будбанку знайшов відображення в наказі Будбанку СРСР від 26.08.1974 р. №182, за яким установи банку спільно з підрядними організаціями повинні складати платіжні календарі, а також здійснювати розшифровку об’єктів, що здаються, та етапів робіт.
Кількість об’єктів, що одночасно будуються, в УРСР за 9-ту п’ятирічку зменшилась на 3138 одиниць, а залишки незавершеного виробництва – на 4,8 відсотка.
Удосконалювались форми розрахункових відносин з організаціями, що фінансуються банком. З 1974 р. установи Будбанку СРСР почали впроваджувати нову форму розрахунків – з єдиного розрахункового рахунка, що дало змогу поліпшити фінансовий стан організацій, скоротити документообіг. У 1977 р. на розрахунково-касове обслуговування з єдиного рахунка переведено 37 трестів та 21 об’єднання, що мали рахунки в установах Будбанку, в результаті чого кількість відкритих у банку рахунків скоротилась на 782, а кількість грошово-розрахункових документів – на 62,8 тис. У 1972 р. в Україні основною формою розрахунків у будівництві були розрахунки по етапах – 65,6 відсотка загальної вартості оплачених будівельно-монтажних робіт. Розширювались розрахунки плановими платежами. Понад 100 організацій почали застосовувати цю форму розрахунків у 1979 р. Станом на 01.01.1980 р. її впровадили 1570 організацій, за рахунок чого було скорочено близько 140 тис. документів на рік.
На розрахунки платіжними дорученнями за виконані роботи перейшли 3789 будов, що мали рахунки фінансування, та 1179 підрядних організацій.
У 1975 р. починається масштабна реорганізація структури банку. В складі банку створюються міські управління, розширюється мережа установ.
Структура Укрконтори Будбанку СРСР в 1976–1980 рр. була такою: керівництво, планово-економічне управління в складі відділів: організації кредитування та розрахунків в будівництві; організації фінансування будівництва та економічної роботи; економічних досліджень; управління фінансування та кредитування будівництва союзно-республіканських міністерств (вугільної, хімічної, металургійної, енергетичної та інших галузей промисловості); управління фінансування та кредитування будівництва союзно-республіканських міністерств (легкої, харчової, деревообробної промисловості); відділ фінансування та кредитування будівництва підприємств союзних міністерств та відомств; управління фінансування та кредитування будівництва підприємств місцевих Рад у складі відділів: фінансування та кредитування будівництва підприємств місцевих Рад та контролю за економічною ефективністю житлово-громадського будівництва; довгострокового кредитування кооперативного, індивідуального житлового будівництва і громадських організацій; управління фінансування та кредитування підрядних організацій в складі відділів: фінансування та кредитування підрядних організацій Мінважбуду УРСР та Мінпромбуду УРСР; фінансування та кредитування власного будівництва підрядних організацій; технічне управління в складі відділів: контролю за оплатою робіт; контролю за проектно-кошторисною документацією та аналізу техніко-економічних показників; контрольно-ревізійне управління; управління бухгалтерського обліку та звітності в складі відділів: інструктування організацій та механізації обліково-операційної роботи; зведеної звітності та контролю за розрахунками з фінансовими органами та установами Держбанку; відділ контролю за використанням фонду заробітної плати в будівництві; відділ капітального будівництва; відділ фінансування та кредитування проектно-пошукових робіт; управління кадрів та підготовки кадрів; відділ праці та заробітної плати; юридичний відділ; перший відділ та загальний відділ.
70-ті роки відзначались величезними обсягами будівництва в Дніпропетровській області. Було введено в експлуатацію комплекси з виробництва аміаку і карбаміду на ВО «Азот», доменну піч 9 на Криворізькому металургійному комбінаті, фабрику комкування на Північному ГЗК, нові потужності на Нікопольських південнотрубному та феросплавному заводах, шахту Західно-Донбаська та інші об’єкти. Контроль за ходом будівництва здійснювався щомісячно.
Початок 80-х років характеризувався продовженням активної кредитної діяльності установ Української республіканської контори Будбанку СРСР.
З 1979 по 1987 рік, до моменту проведення банківської реформи, кількість установ банку, розташованих в Україні, збільшується на 37 нових відділень – до 157. У подальшому вона зростає ще вищими темпами і до 1990 р. досягає 235 відділень, розташованих у всіх великих промислових центрах України. В період 80-х років на банк припадає майже половина всіх кредитних вкладень в економіку України.
Тільки в 1980 р. за активної підтримки банку введено в дію: турбіни 7 і 8 на Дніпровській ГЕС імені Леніна потужністю 226,2 тис. КВт, турбіни 1 і 2 потужністю 440 тис. КВт на Рівненській АЕС, потужності з виробництва 890 т гумотехнічних виробів на Білоцерківському ВО Шин, шахти Жданівська-Капітальна 1, Суходольська-Східна, Нагольчанська 1, коксову батарею потужністю 1 млн т на Запорізькому коксохімзаводі; потужності з виплавки 110 тис. т сталі на Донецькому металургійному заводі імені Леніна; потужності на Черкаському, Дніпродзержинському та Сіверськодонецькому ВО «Азот», Лисичанському содовому заводі, Житомирському заводі хімволокна та Чернігівському ВО «Хімволокно».
Введено в дію житлові будинки загальною площею 10,2 млн кв.м, загальноосвітні школи на 113, 6 тис. навчальних місць, лікарні та поліклініки на 9,5 тис. місць, дитячі дошкільні установи на 61,7 тис. місць, ПТУ на 22,7 тис. місць.
У 1980 р. в УРСР здійснювалось будівництво 3 підприємств та об’єктів на основі компенсаційних угод з фірмами капіталістичних країн: комплекс об’єктів з перевантаження рідкого аміаку на Одеському припортовому заводі; виробництво фталевого ангідриду на Рубіжанському ВО «Краситель», потужності з виробництва 250 тис. т глинозему на Миколаївському глиноземному заводі.
П’ять об’єктів споруджувались на інтеграційній основі з країнами РЕВ: 2 пускові комплекси з виробництва феромарганцю на Нікопольському заводі феросплавів, І та II пускові комплекси на Північному гірничо-збагачувальному комбінаті; 2 пускові комплекси на Центральному ГЗК; 2 пускові комплекси на Дніпровському ГЗК.
Із середини 80-х років банківська система входить у смугу перебудовчих процесів в економічному житті країни. Адміністративно-планові важелі управління економікою вже не діяли достатньо ефективно, а ринкові засади впроваджені ще не були. Принципи госпрозрахунку хоча й дали деякий економічний ефект, не мали політекономічного підґрунтя, входили у суперечність з принципами планування і не могли підмінити ринковий механізм.
5. Реформування банківської системи в період перебудови економіки
Спільною постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 17 липня 1987 р. №821 «Про удосконалення системи банків в країні і посилення їх впливу на підвищення ефективності економіки» було передбачено заходи щодо радикальної реформи фінансово-кредитної системи в умовах докорінної перебудови господарського механізму і реалізації економічної стратегії держави. Було визначено послаблення впливу грошово-кредитної системи на підвищення ефективності виробництва, зміцнення господарського розрахунку. Банківська система недостатньо враховувала специфіку та особливості галузей і сфер економіки і стала вкрай неповороткою.
Кредити надавались без необхідного економічного обґрунтування та використовувались на покриття збитків суб’єктів господарювання. Погіршилась платіжна дисципліна і стан грошового обігу. Канали грошового обороту були переповнені надлишковими платіжними засобами, що ускладнювало досягнення натурально-речового і фінансового збалансування економіки.
Слабкий вплив кредитно-грошових відносин на ефективність виробництва значною мірою залежав від тих недоліків та упущень, які мали місце в роботі Держбанку СРСР та Будбанку СРСР, у всій фінансовій системі. Організація кредитування і розрахунків не відповідала вимогам нового етапу економічного розвитку, принципам повного господарського розрахунку і самофінансування, не враховувала прогресивні напрями вдосконалення господарського механізму в галузях економіки, змін в інвестиційній політиці та управлінні народногосподарськими комплексами.
Установи банків не проявили активності у впровадженні заходів, спрямованих на оновлення виробничого апарату, недостатньо дійово й оперативно вирішували питання кредитно-розрахункового обслуговування. Їхня діяльність не була зосереджена на досягненні об’єднаннями, підприємствами та організаціями максимуму кінцевих господарських результатів. З боку Держбанку СРСР та Державних трудових ощадних кас СРСР незадовільно і не повною мірою використовувались нові прогресивні форми і методи кредитного і касового обслуговування населення. Володимир МАТВІЄНКО
Павло МАТВІЄНКО
Фото Віталія ПРИХОДЬКА
Далі буде
|
