Доброго дня, шановні панове акціонери, доброго дня колеги!
Я радий сьогодні зустрічі з вами. Мене дійсно цікавить, що сьогодні відбувається в банківській системі і я розумію, що сьогодні для Національного банку – це основний пріоритет. Скажу відверто – утримувати макроекономічну стабільність гарно працюючої економіки, справа, на мій погляд, не дуже хитра. Це можна робити, коли є економічне зростання, коли є валютні надходження. Чого турбуватися? Купуй валютні резерви, слідкуй за тим, щоб не було великої інфляції, інструментарієм Національного банку зв’язуй зайві гроші, якщо вона починає зростати.
Але інша справа, забезпечити економічне зростання, втримати його довгий час. І отут позиції банківської системи, її вплив надзвичайно важливі. І я можу сказати, що сьогодні основна система, яка підтримує економічне зростання – це банківська система. Тому я постійно доводжу, що інвестиції повинні прийти в економіку.
Сьогодні ви, банкіри, головним чином, впливаєте на економічне зростання. Я дякую вам за вашу роботу. Я послухав цифри, подивився ваші графіки – гарна динаміка. Я не сприймаю того факту, коли говорять: «Скільки років тому банку, в нього була база» і так далі. Базою можна по-різному розпорядитися. Можна бездарно прокрасти, як банк «Україна», а можна зберегти і наростити, щоб вона працювала на державу і на людей.
Тепер декілька слів про те, що буде робити Національний банк України, яким ми бачимо розвиток банківської системи. Ми не відхилимося від обраного курсу, якщо не побачимо іншої динаміки, і якісь інші показники не змусять нас це зробити. Ми відкриті для дискусії, але щось не дуже з нами дискутують. Тому, що ми гарно, на мій погляд, все враховуємо. Все це видно у програмі діяльності національного банку, проект якої ми зараз відпрацювали. Я думаю, найближчим часом вона буде прийнята.
Для нас це не якийсь документ, який написали і поклали на полицю. У нас будуть чіткі пріоритети, чіткі завдання.
Ми відкриті, програма – це не догма для нас. Але обов’язково повинні бути пріоритети. Все треба завжди чітко організовувати, як каже Володимир Павлович Матвієнко. І в Промінвестбанку, і в Національному банку України теж.
Що найважливіше? Які завдання ми собі ставимо? В першу чергу, для того, щоб ми могли нормально розвиватися, у нас повинна бути стабільна гривня. Шановні колеги, я прошу вашої підтримки, і прошу роз’яснення тим людям, які цього ще не розуміють. І в першу чергу своїм клієнтам. Я працював у Приватбанку. Пішов я з Приватбанку, коли валюта балансу була 1 млрд. доларів. Після кризи 1998 року Приватбанк знову опинився з 500 мільйонами доларів. Гривня впала, і капітал разом з нею. А з-за кордону на вас дивляться, в першу чергу, як ви виглядаєте в доларах та євро. У разі знецінення національної валюти всі ті досягнення, на які ви працюєте вже 4-5 років, перекреслюються. Я вже не говорю про те, що у нас все життя прив’язане до долара. І відразу людина збідніє рівно на стільки, на скільки ми девальвуємо гривню. Аргументи в нас дуже прості і дуже конкретні.
Перший аргумент – у нас надзвичайно відкрита економіка. Понад 60 відсотків ВВП становить експорт, але у нас 52 відсотки імпорту до ВВП. Якщо хтось скаже «Девальвуйте гривню і виграйте на експортерах», то ми на імпортерах втрачаємо, а це все, в основному, енергоносії. Якщо експортери мають перевагу, вона триває місяць-два. Після цього внутрішні ціни їх наздоганяють через вартість енергоносіїв і т. ін. І ми бігаємо по колу, як «собака за хвостом». Тому, ніякої переваги тут нема. Динаміка цін за 11 років показує – як тільки міняється динаміка по гривні, моментально їх доганяє динаміка цін. Тут переваги немає.
Друге: ми цим руйнуємо надзвичайно важливий показник – внутрішній ринок. Купівельна спроможність людей падає дуже швидко. Всі кажуть, що ми аграрна держава, але подивіться: практично все, що ми вивозимо по м’ясу, те й завозимо. І по інших продуктах також. І всі ціни на м’ясо прив’язані до долара. Я не буду говорити чому і не буду зупинятися на цьому. Це не питання Національного банку, а більше Уряду і Верховної Ради. Ми не маємо права руйнувати внутрішній ринок, ми повинні його розвивати. Тому ми постійно сидимо і чекаємо, що буде на зовнішніх ринках. І, слава Богу, на сьогоднішній день ми ще не інтегровані в світову економіку настільки, щоб відчувати ці коливання кожен день. Але, якщо ми інтегруємося, за такої відкритості тільки падіння – і в нас падіння, тільки проблема – і в нас якась проблема. Дуже мало зможемо впливати, якщо ми не наростимо внутрішній ринок. І тому я говорю, що кредитування населення – один з пріоритетів, іпотека, лізинг – це все впливає на внутрішній ринок держави.
Третій аргумент. Ви говорите про те – і я абсолютно це підтримую, – що ваша база в подальшому – це населення. Сьогодні вкладено від населення 20 млрд. гривень у банківську систему, але є ще 26 млрд. на руках. А як населення реагує, нам відомо. Як тільки ціна гривні починає падати, люди вкладають гроші чи в долар, чи в товари, чи в квартиру, чи ще кудись. Але тільки не в банківську систему. А якщо і тримати, то в доларах. І доларизація знову, і знову залежність. При всьому при тому, що я добре розумію, що ціни залежать ще не тільки від Національного банку.
Говорили, що зерна в Україні багато, і рапортували, як в радянські часи, а після цього виявляється, що у березні його вже нема. Рапортуючи, забулися про те, що його повинні завезти в Україну і що його нема сьогодні в тих промислових партіях, які потрібні підприємствам. То ціни, хочемо ми того, чи не хочемо, будуть зростати. І тут Національний банк не допоможе. Потрібно забувати про рапорти, а допомагати реальному сектору економіки. Яким чином, зупинюсь пізніше.
Сьогодні гривня трошки посилилась, але ми за долар будемо триматися потужно. Чому за долар, не за євро, для вас, банкірів, зрозуміло. Тому що 76% експорту, імпорту і платежів у нас в доларах.
Друге важливе завдання: забезпечити економіку необхідними ресурсами. Для вас і для мене це основне завдання. Тому що для мене це стабільність і гривні, і банківської системи. Для вас – це прибуток. На поганому економічному секторі нічого ви не побудуєте. Постійно будете жити потихеньку. Піде зростати економіка, будуть зростати і ваші графіки. І банківська система буде швидко зростати. Яким чином нам досягнути цього? В першу чергу, знизити ризики.
Коли йде економічне зростання, то динаміка гарна, але ми повинні думати про те, що трапиться, коли економічного зростання не буде. І от тоді почнуться неповернення, серйозна дія ризиків. Якщо таких неповернень буде багато, то ми можемо попасти в серйозну банківську кризу.
Ми повинні «пробити» до літа, в будь-якому випадку, Закон про захист прав кредиторів, іпотеку, лізинг, кредитне бюро і інші законодавчі акти. Я реальний банкір, і я знаю, що повертати заставу в разі неповернення кредиту можна роками. Цього не повинно бути в ринковій економіці, бо це порушує її принципи і тоді вона не працює. Ми починаємо вимагати від неї результатів, не змінивши її, не привівши її до відповідного стану.
Скажу про лізинг. Не працювати з лізингом, не використовувати такого інструмента і говорити про відновлення економіки, про відновлення основних засобів, виробництва – це все одно, що закляття казати і нічого не робити. До літа, я думаю, ми внесемо основні зміни до законодавства про оподаткування і обов’язково вийдемо на прогресивний закон про лізинг.
Я тут бачу поважних людей, які працюють в аграрному секторі, я постійно чую: «Дайте гроші». Даємо. Але повернення в три рази гірше, ніж з інших секторів. Як вирішити це питання? Я прошу – станьте на точку зору банкірів. І розберіться що до чого. Банкір взяв гроші у населення і він повинен дуже уважно слідкувати, куди вони підуть і як вони повернуться. Якщо вони погано повертаються, то той сектор його лякає. Найголовніше питання: а цей сектор може бути прибутковим чи ні?
Коли ми починаємо розбиратися, то виявляється, що сектор абсолютно прибутковий. І це стосується насамперед рослинництва. Потребується в першу чергу одне – це технологія і кредити. Бо грошей в цьому секторі нема. І кредити бажано повертати в термін не до вересня, коли ціна в два рази нижча, а хоча б до лютого-січня. І тут банкірам треба подумати, що ми кредитуємо, коли ціни нема. Ми забрали гроші, їх загнали в борги. Вони сидять після цього і знову кажуть: «Дайте грошей». З нашого боку, абсолютно ненормальна поведінка. Ми самі повинні відстежити. Але, з іншого боку, хто буде відслідковувати і забезпечувати гарантії для банків через подвійні складські розписки, через заставу землі, прав на оренду, спільне кредитування з боку державних установ і банку. Хай це буде 1%, але всі господарі, які беруть кредити, будуть знати, що це державні гроші і за ними прокурор прийде в будь-якому випадку. Це не з комерційними структурами гратися! Нехай це буде співкредитування. І от такі механізми ми зможемо знайти. І в цьому секторі можна заробляти 50, 60 і 100% рентабельності. Технологія і трошки довші гроші. І відсотки будуть повертатися та працювати.
Далі: кредитування фізичних осіб. Зверніть увагу: 50% кредитних ресурсів за кордоном – це кредити фізичним особам. Я розумію, що це важка робота. Це по 10-15 тис. роздавати. Але це колосальна диверсифікація ризиків. Ви традиційно займалися іншими питаннями (інвестуванням у промисловість). Але у вас є колосальна мережа. І через цю мережу можете розвивати й інші ринки банківських послуг. Ви роздрібний банк, поширений по всій Україні. До того ж, це ще й велике соціальне завдання.
Подивіться, що у нас робиться з середньою заробітною платою. Як учитель може отримати машину чи квартиру? Тільки з допомогою банківської системи, іншого виходу нема. І сьогодні багато банків на це йдуть, і дуже швидко кредитують населення. Зростання буде серйозне, і ми для себе відпрацювали 62 пункти програми, по якій повинні змінити правила гри для того, щоб краще працювати. Ми вже не вимагаємо рішення кредитної ради для того, щоб ці кредити видавати. Ми дали можливість видавати кредити в доларах і не шукати якісь інші варіанти.
Наступне питання: лібералізація валютного ринку. Це дуже важливо, про це ми ще будемо говорити. Українець повинен мати право гроші тримати в гривні, при бажанні перевести їх в долари, або в будь-який момент купити дорогоцінні метали. І банки цьому повинні сприяти.
Пожвавлення фондового ринку. Ми будемо працювати над тим, щоб найближчим часом з’явилися хоча б 4-5 інструментів, які б дали можливість банкам заробляти на фондовому ринку. Я маю на увазі цінні папери Укрзалізниці, «Укртелекому», «Нафтогазу» і т. ін. Є компанії, які абсолютно платоспроможні, які можуть вийти зі своїми цінними паперами на ринок. І це може бути гарними початком. Після цього вони навчаться, не будуть звертатися ні до кого, самі будуть з населенням працювати, а банки будуть операторами. Такі системні банки, як ваш, у першу чергу.
Кредитне бюро. Це питання я теж хотів би до літа вирішити. Кожна людина чи організація, які звертаються в банк, повинні знати, що вони працюють на свою кредитну історію. І якщо хтось сьогодні не повернув кредит, то він повинен зважати на те, що до кого б він не звертався, всі будуть знати про це. І після цього банк буде вирішувати – давати йому кредит чи ні. І в більшості випадків, я гарантую, що цього не буде. А ті, хто стабільно повертає впродовж 10 років, повинні теж мати своє досьє. І говорити: «Ми десять років беремо і повертаємо, а ви нас тримаєте на одному рівні з іншими». І це повинно працювати на наших партнерів по бізнесу.
Що стосується регуляції – я знаю, що таке перевірка Нацбанку два місяці. Я розумію, це абсолютно ненормально. Це дестабілізує роботу банку, але поки що в нас немає іншої системи. Якою може бути інша система, вже зрозуміло. І зараз ми активно над цим працюємо. Будемо застосовувати контроль, зважаючи на ризики. Нема чого йти в банк, якщо в нього все гарно, і перевіряти, і трусити його. Якщо починаються ризики – тут уже треба швидко йти і конкретно знати, чого ти йдеш туди.
Боротьба з нелегальною формою бізнесу. Ми не дамо можливості таким «банчонкам», які не мають і відсотка банківської системи, проводити через подвійний викуп акцій і через послуги за кордон мільярди доларів з України. В результаті вони в 5-10 разів втратили обсяги виходу на валютну біржу. Зробити це нам дозволило запровадження схеми ліцензування. Ми контролюємо платіжний баланс і бачимо, що там робиться, і хто зловживає. Для системних банків це теж дуже важливо, ми хочемо відчути вашу підтримку. Бо ви заробляєте на кредитах важкі гроші, а вони заробляють так званими ударами. Один раз провів оборудку і заробив те, що ви півроку заробляєте. І це абсолютно ненормально. Це не конкуренція.
Що стосується FATF. Я думаю, що для таких банків, як ви – вихід в одному. Потрібен програмний продукт, і треба починати його готувати. Є формальні ознаки, які в законодавстві закладені: перерахування в офшорну зону, платіж більший 80 тис. грн. тощо. Я думаю, що ви повинні це вносити у програмний продукт і автоматично вилучати ці платежі. Ми повинні вийти зі списку країн, які не співпрацюють по відмиванню брудних грошей. Якщо ми хочемо мати інвесторів та прихід капіталу. Я вже прийняв таке рішення – наступний аудит буде виключно згідно з міжнародними стандартами. Те, що робите ви, зроблять усі банки України. Ми повинні бути абсолютно прозорими і зрозумілими нашим іноземним партнерам.
Записав Клим ЩЕРБАТИЙ
Фото Віталія ПРИХОДЬКА
|
