 Квітень обіцяє киянам свято балету. До столиці приїздить «Bejart Ballet Lausanne». Ім’я його керівника Моріса Бежара своєрідний знак якості, а сам хореограф уже ввійшов у світову історію.
День народження, а народився Бежар 1 січня 1927 року в Марселі, завжди засмучував малюка Моріса, бо на Новий рік він отримував тільки один подарунок. З роками дитячі прикрощі, здається, компенсувалися любов’ю та обожнюванням поціновувачів балету всього світу.
Його «Болеро» на музику Моріса Равеля, прем’єра якого у січні 1961 співпала з дебютом бежарівської трупи «Балет ХХ века» у Брюссельському Королівському театрі Де ла Монне, вже стало хрестоматійним і понад 40 років не сходить зі сцени.
 – Мені нудно ставити звичайні балети, – говорив Бежар в одному інтерв’ю. – Я завжди мріяв створити синтетичний балет, де танок, спів, музика, пантоміма, поезія відчуватимуть свою рівність.
4 – 5 квітня на сцені Національної опери – прем'єра балету Моріса Бежара «Мати Тереза та дитя світу».
 – Мене часто називають епатажним постановником балетів. Але як ще привернути увагу до таких важливих речей, як ядерна загроза, забруднення довкілля, СНІД?.. Мій балет про матір Терезу, яка присвятила життя нужденним, створено для того, щоб усі нарешті побачили: в цьому світі безліч бідних, і їх значно більше за багатих.
Головну партію виконає Марсія Хайде, хореограф, зірка Штутгартського балету, а свого часу муза його засновника та керівника Джона Кранко, яку кияни мали змогу бачити в «Трістані Ізольді».
Сергій ЦИГАНКОВ
Фото bejart.ch
Фото Сергія ЦИГАНКОВА
Фото Геннадія УСОЄВА Нові звуки Аркадія ШилклопераНа міжнародному фестивалі-лабораторії музичних перформансів та звукових інсталяцій, що відбувся у Центрі Сучасного Мистецтва, представлено «Дерев’яний квартет» з Росії.
 Дерев’яний квартет – новий проект Аркадія Шилклопера – це своєрідний акустичний лаундж, музика 21 століття. До складу квартету Аркадій запросив молодих цікавих музикантів, котрі грають на дерев’яних інструментах. Маримба – ударний інструмент із клавіатурою фортепіанного типу, виготовляється з дерева, як і контрабас (маримбафоніст – Лев Слепнер, лідер групи «Маримба плюс», контрабасист – Ігор Іванушкін). Інструмент, що називається диджериду (didgeridoo), використовують австралійські аборигени. Це дерев’яна труба із пустотілої гілки евкаліпту, поїденої термітами. Століттями ритуальні танці й обряди аборигенів супроводжувались магічними звуками диджериду, яка відповідала тотемічному світосприйняттю, де людина усвідомлюється як невід’ємна частина природи. Інструмент видає дуже характерний низький звук-дзижчання, що нагадує чи то відгомін давно зниклих цивілізацій, чи послання далеких невидимих світів. Альпійський ріг, обмотаний африканською ліаною, – дуже дивний магічний інструмент розміром близько трьох метрів. Гра Шилклопера на альпійському розі оцінюється надзвичайно високо. Цей інструмент дуже складний для виконання джазових мелодій, попри це, як зазначає Jazz Time, у виконанні Аркадія він звучить дуже природно, а таких результатів ще нікому не вдавалося досягти. Рік тому Аркадій Шилклопер уже брав участь у проекті «Матриця Колабороції» та представляв свій «джаз-ріг» у ЦСМ. Але на відміну від телескопічного пластикового альпійського рогу, цього року учасники перформансу почули і побачили справжній дерев’яний ріг і здійснили екзотичну джазову подорож по країнах і континентах. Фото Сергія ЦИГАНКОВА
|
