 На іграх XV Олімпіади в Гельсінкі у повній мірі постав перед спортивним світом талант – В.І. Чукарін, життя якого ще й досі викликає подив. Син селянина, народився в с. Червоноармійське в Донбасі, батьки якого не знали грамоти, він своєю працьовитістю піднявся до сяючих олімпійських вершин. У своїй книзі «Шлях до майстерності» він написав, що його «спортивний шлях нічим особливим не відрізнявся від шляху інших спортсменів». Його сім’я переїхала в Маріуполь. У школі здача норм на значок ГТО була першим успіхом у спорті. Після 7 класу тренувався в секції гімнастики в металургійному технікумі, де навчався, а потім перейшов вчитися в Київський технікум фізкультури. У дні, коли перша бомба впала на Київ, майстер спорту В. Чукарін склав останній іспит і разом з іншими студентами одягнув військову шинель у батареї польових знарядь. У боях на Полтавщині юнака взяли в полон, де за колючим дротом концтаборів провів 4 роки під номером на спині «10491». Війна закінчувалася. В’язнів Зандбостеле завантажили на баржу, яку повинні були потім затопити в морі. Баржа була замінована. Англійські вартові кораблі повернули в порт приречене на загибель судно. Через декілька днів Німеччина капітулювала.
 1 вересня 1946 року В Чукарін поступив у Львівський державний інститут фізичної культури. У 1952 році став абсолютним чемпіоном СРСР зі спортивної гімнастики, а в 1951 році – заслуженим майстром спорту СРСР. Будучи членом спортивного товариства «Буревісник», у 1952 році на XV Олімпіаді в Гельсінкі у 31 рік став абсолютним чемпіоном і чемпіоном олімпійських ігор у командній першості на коні та стрибках. І ще завоював дві срібні медалі. В Мельбурні, вже на іграх XVI Олімпіади, він виграв абсолютну першість, ще 3 золоті медалі і по одній срібній і бронзовій. Його спортивний подвиг змогли перевершити лише Лариса Латиніна і Борис Рахлін.
Борис СИНЕЛЬНИКОВ,
арбітр національної категорії зі спорту,
фото з архіву автора
Володимир Кличко звернувся до вболівальників Майже через тиждень після поразки Володимира Кличка в бою з Коррі Сандерсом за титул чемпіона світу серед суперважкоатлетів за версією WBO, український боксер звернувся до вболівальників з відкритим листом, який опублікував сайт boxnews.com.ua.
«Дорогі уболівальники, саме від Вас я отримував найбільшу підтримку в моїй боксерській кар’єрі. Тому, у гірку годину мого спортивного життя, я хочу пояснити Вам, чому я програв свій бій.
Я – усього лише людина, а ідеальних людей не існує. Усього лише на одну секунду я втратив увагу на ринзі, і відразу захотів помститися за перший нокдаун. Мої емоції узяли гору над розумом. Принаймні, я не програв, виявившись у важкому нокдауні. Я програв бій, але не кар’єру і не моє здоров’я.
Дорогі уболівальники. Я бачив, як плакали деякі з Вас. Наступного дня Ви надсилали мені квіти, шоколад, листи, електронні послання, у яких висловлювали Вашу підтримку. Велике Вам спасибі. Щораз у майбутньому, коли я одягатиму шкіряні рукавички для того, щоб виконати свою роботу боксера, я завжди пам’ятатиму про поставлене переді мною завдання, зберігаючи в своєму серці Вашу любов. Я можу обіцяти Вам одне: з Вашою допомогою я повернуся ще сильнішим, ніж був раніше».
Володимир КЛИЧКО
Фото Boxnews.com.ua
|
