 Україна до 2008 року планує збільшити експорт електроенергії через Бурштинський енергетичний острів до 550 МВт. Як повідомив голова комітету Верховної Ради з паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики і ядерної безпеки Андрій Клюєв, це відбудеться після реконструкції потужностей, передає Інтерфакс-Україна. До 2007 року планується збільшення експорту до 500 МВт, а в 2008 – до 550 МВт.
Андрій Клюєв заявив, що, на його думку, для досягнення цих цілей потрібно провести ряд робіт з реконструкції потужностей, які входять у «енергоострів», що працює в однаковому режимі з об’єднаними електромережами Європи.
Наразі енергоострів може експортувати не більше 450 МВт електроенергії.
В найближчі роки ВАТ «Західенерго» планує модернізувати блок 200 МВт на Бурштинській ТЕС, побудувати ефективний електрофільтр на блоці №11 Бурштинської ТЕС, що дозволить ввести в дію останній з непрацюючих блоків станції, розширити використання бурого вугілля на Ладижинській ТЕС, установити вертикальні млини польського виробництва на блоці №7 Добротвирської ТЕС.
Орієнтована сумарна вартість зазначених проектів становить близько 12 мільйонів доларів.
Також енергетики мають вирішити питання про фінансування на 80 мільйонів доларів для заміни енергоблоків №1-4 на Бурштинській ТЕС, оскільки часткова модернізація їх технічно недоцільна.
У цілому обсяги щорічних капіталовкладень у розвиток енергоострова прогнозують у рамках 10-12 мільйонів гривень щорічно. Також не виключається будівництво нових електростанцій, зокрема, у Закарпатській області, повідомляє Інтерфакс-Україна. між іншимПід час обговорення у Львові роботи Бурштинського енергетичного острова, який працює паралельно з електричними мережами країн Центральної Європи і постачає в цей регіон електроенергію, голова парламентського комітету з питань палива та енергетики Андрій Клюєв підкреслив, що існування цього острова вигідне Україні політично і економічно. Як сказав Клюєв, існування острова дає Україні можливість перейняти європейські вимоги до роботи енергетиків і увійти на доволі насичений ринок продажу електроенергії Європи. Важливість останнього набуде особливої ваги після того, як кордон України та Польщі перетвориться на кордон України з об’єднаною Європою. Бурштинський енергоострів об’єднує кілька західноукраїнських областей, які працюють у єдиному режимі із європейськими енергосистемами, повідомляє Бі-Бі-Сі.
Головні завдання Держатомрегулювання Серед головних завдань уряду, у вирішенні яких важливу роль має відігравати саме діяльність Державного комітету ядерного регулювання України, насамперед, – забезпечення ефективної безпечної та експлуатації діючих енергоблоків АЕС, введення в дію нових енергоблоків на Рівненській та Хмельницькій АЕС, реалізація відповідно до затверджених графіків заходів із зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та приведення об’єкту «Укриття» до екологічно безпечного стану, а також питання поводження з радіоактивними відходами. Про це наголосив віце-прем’єр-міністр України Віталій Гайдук, виступаючи на засіданні колегії Державного комітету ядерного регулювання України.
Як повідомили УНІАН у прес-службі віце-прем’єра,
В. Гайдук відзначив, що атомна енергетика є частиною політичного діалогу на різних рівнях. У цьому контексті він зазначив, що Держкомітет має бути активним учасником конкретних переговорів, зокрема, щодо добудови блоків та вирішення чорнобильських проблем. Особливу увагу, на думку В. Гайдука, слід приділяти тим питанням, що гостро стоять сьогодні на порядку денному – нерозповсюдження ядерної зброї та боротьба з ядерним тероризмом. Він наголосив на необхідності завчасно виявляти проблеми технічного характеру, проводити необхідний аналіз та оцінку. Це, в першу чергу, стосується питань продовження експлуатації ресурсу обладнання енергоблоків АЕС, необхідності проведення своєчасної реконструкції та модернізації.
Учасники колегії обговорили питання щодо впровадження в Україні організаційної схеми компетентних органів, передбаченої документом МАГАТЕ EPRNATOM. Зокрема, йшлося про розподіл функцій між компетентними національними органами, уповноваженими направляти і одержувати оповіщення та інформацію в разі ядерної аварії чи радіаційної аварійної ситуації в Україні або в іншій державі. Під час засідання розглянуто також Програму розробки нормативно-правових актів з ядерної безпеки та радіаційної безпеки Держатомрегулювання на 2003-2005 рік та план заходів по підготовці до застосування Додаткового протоколу до Угоди між Україною та МАГАТЕ про гарантії у зв’язку з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї.
Матеріали підготувала Світлана АЛФІМОВА
|
