| Перший пасажир В Мадриді рядовим ти був, Але в аеропорту Мадрида Тебе секюрите не обминув, – Взяли тебе на обшук і на допит, Неначе всі вони вершили долю. І твій зелений чемодан – Уже в чужих руках. Тобі пришили всі гріхи на світі, Та очі твої чесні і відкриті, Душа мов крапля чистої води, А це вже трохи далі від біди. Все достовірно – паспорт і білет, Іспанки провели тебе на злет. Ти першим був – і залишився ним, – Як пасажир під номером один. Пробачення ж ніхто не попросив, Тому щасти тобі – з води, з роси. Ще буде злет, посадка і земля, А ми тебе вітаєм звіддаля: Щоб ти завжди був першим і в житті, Тоді й душа квітує в доброті.
Париж каштановий Каштани, каштани, каштани, В Парижі ви також каштани. Каштани, каштани, каштани, І тут, наче вдома, ви з нами. Каштани, каштани, каштани, Ви нас восени зустрічали. І з вами, каштани, каштани, Поля Єлисейські рідніші нам стали.
| 
Контракт
Вони трудились до знемоги, Доби не вистачало знов, Щоб підписати наш контракт, Не відступаючи надовше. І кожна мить, немов душа, Була напружена до краю, Як боротьба і розуму, і слова, І принципів життєвих та людських. Вже Копенгаген засинав під небом, А в нашій мужній банківській команді Ніхто не відчував і краплі втоми, Робота ще наснаги додавала. А ось і дзвоник докотився зранку, – То сповіщав директор генеральний, Що ми не відступили ні на крок І вже до перемоги зовсім близько: Ще мить – і звершаться людські жадання, – Підписаний контракт везем додому, Щоб власні танкери в країні будувати. Та вдома лиш допишемо поему, Вона для нас – першочергова справа. А нині ми закінчим тимчасово, Щоб на літак завчасно поспішити. |